-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Жеребний Володимир Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 65: Рядок 65:
== Нагороди ==
== Нагороди ==
* Звання [[Герой України]] з удостоєнням [[Орден «Золота Зірка»|ордена «Золота Зірка»]] ([[21 листопада]] [[2014]], посмертно)&nbsp;— ''за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час [[Революція гідності|Революції гідності]]''<ref>{{УПУ|890/2014|21 листопада 2014|Про присвоєння звання Герой України}}</ref>
* Звання [[Герой України]] з удостоєнням [[Орден «Золота Зірка»|ордена «Золота Зірка»]] ([[21 листопада]] [[2014]], посмертно)&nbsp;— ''за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час [[Революція гідності|Революції гідності]]''<ref>{{УПУ|890/2014|21 листопада 2014|Про присвоєння звання Герой України}}</ref>
* [[Медаль «За жертовність і любов до України»]] ([[УПЦ КП]], червень 2015) (посмертно)<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні] {{Webarchive|url=https://archive.is/20150706172714/http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html |date=6 липня 2015 }} // ТСН, 5 липня 2015</ref>
* [[Медаль «За жертовність і любов до України»]] ([[УПЦ КП]], червень 2015) (посмертно)<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні] {{Webarchive|url=https://archive.today/20150706172714/http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html |date=6 липня 2015 }} // ТСН, 5 липня 2015</ref>


== Див. також ==
== Див. також ==

Поточна версія на 12:10, 15 жовтня 2023


Володи́мир Микола́йович Жеребни́й (6 жовтня 1985, Вишня, Городоцький район, Львівська область, УРСР — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — громадський активіст, працівник Вишнянського коледжу Львівського НАУ, учасник Євромайдану. Помер від кулі снайпера на вулиці Інститутській, є одним із загиблих протестувальників, названих «Небесною сотнею». Герой України.

Життєпис

Проживав у ньому тривалий час, потім переїхав до сусіднього міста Рудки, Самбірського району[1]. З 1991 по 2001 навчався у місцевій Рудківській СЗШ, потім — у Вишнянському коледжі Львівського національного аграрного університету. Після закінчення коледжу, залишився у ньому працювати, заочно закінчив Львівський національний аграрний університет[2].

Побратими несуть тіло Володимира Жеребного до готелю

Володимир був активним учасником Євромайдану, від перших днів протестів перебував у Києві. Після майже місячного перебування на барикадах, на декілька днів приїхав додому і згодом, на роботі оформивши відпустку без збереження заробітної плати, знову повернувся на Майдан Незалежності[3][4] — 5 лютого 2014, автобусом із Самбора[2].

Вранці 20 лютого Володимира Жеребного було вбито на вулиці Інститутській[4] — снайпер влучив йому в шию, в сонну артерію[5], та голову[6]. Того ж дня до Києва, завдяки допомозі активістів Рудок, за тілом загиблого, каретою швидкої допомоги, виїхали його батьки та Вишнянський сільський голова[2][4].

Вшанування пам'яті

Слова співчуття з приводу смерті Володимира Жеребного висловили академічна спільнота Вишнянського коледжу Львівського національного аграрного університету[7], Городоцька районна рада і громада[8].

20 лютого 2014 пам'ять загиблого земляка, уроженця Городоцького району, було вшановано хвилиною мовчання на загальному міському віче «За чесну владу», яке відбулося у місті Городок на Львівщині. У зібранні взяли участь депутати місцевих рад, члени Народної ради, міський голова Городка, голова Городоцької районної ради, громадськість району[6]. Ввечері того ж дня, на майдані Гайдамаків міста, було проведено поминальний захід по Володимиру Жеребному та ще одному загиблому з «Небесної сотні» — Івану Бльоку, мешканцю Городка[9].

Шаблон:External media 22 лютого о 3:00 тіла Володимира та Івана Бльока, у супроводі трьохкілометрової колони автомобілів, були привезені в Городок, де їх зустріли тисячі мешканців міста[10]. Самбірський автомайдан супроводжував автомашину з домовиною Володимира Жеребного зі Львова до Самбора, вночі вона прибула у Рудки[3].

Похорон загиблого активіста, на якому були присутні депутати та заступник голови Самбірської районної ради, міський голова Самбора, громада Рудок[5], відбувся у неділю, 23 лютого 2014, о 14:00 у місті Рудки[8]. Поховано Володимира Жеребного на міському цвинтарі, в обряді поховання взяли участь більше тридцяти священиків Самбірського, Городоцького та Дрогобицького районів[5].

Нагороди

Див. також

Примітки

Посилання

Шаблон:Список загиблих учасників Євромайдану Шаблон:Герої України