-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Сусак-Арехта Андріана Іванівна: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 22: Рядок 22:
Народилася 9 грудня 1987 року<ref name="gazeta">{{Cite web|title=На четвертому місяці вагітності виїхала на бойову операцію. Під час обстрілу відчула перший поштовх сина|url=https://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_na-chetvertomu-misyaci-vagitnosti-viyihala-na-bojovu-operaciyu-pid-chas-obstrilu-vidchula-pershij-poshtovh-sina/856001|website=Gazeta.ua|date=2018-08-28|accessdate=2022-12-03|language=uk|last=Шпотенко|first=Лілія}}</ref> в селі [[Вербовець (Косівський район)|Вербовець]] [[Косівський район|Косівського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківщини]]. Бабуся Андріани відбула [[Українці Сибіру|заслання в Сибіру]], оскільки її брат був вояком [[Українська повстанська армія|УПА]]. Андріана закінчила [[Київський національний лінгвістичний університет]] за спеціальністю «перекладач з англійської»<ref name=":0">{{Cite web|title=Голова Жіночого ветеранського руху Андріана Сусак: Я досі повертаюсь у той 14-й, у літо, коли всі були живі - Новинарня|url=https://novynarnia.com/2020/07/31/andriana-susak/|website=novynarnia.com|date=2020-07-31|accessdate=2022-12-03|language=uk}}</ref>. Працювала перекладачкою у фармацевтичній компанії<ref>{{Cite web|title=Штурмовик Андріана Сусак: «Я просто наділа балаклаву і пішла звільняти місто Щастя»|url=https://zn.ua/ukr/personalities/shturmovik-andriana-susak-ya-prosto-nadila-balaklavu-i-pishla-zvilnyati-misto-schastya-253527_.html|website=zn.ua|accessdate=2022-12-03|last=Вовкодав|first=Юлія|date=8 вересня 2017|publisher=[[Дзеркало тижня]]}}</ref>.
Народилася 9 грудня 1987 року<ref name="gazeta">{{Cite web|title=На четвертому місяці вагітності виїхала на бойову операцію. Під час обстрілу відчула перший поштовх сина|url=https://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_na-chetvertomu-misyaci-vagitnosti-viyihala-na-bojovu-operaciyu-pid-chas-obstrilu-vidchula-pershij-poshtovh-sina/856001|website=Gazeta.ua|date=2018-08-28|accessdate=2022-12-03|language=uk|last=Шпотенко|first=Лілія}}</ref> в селі [[Вербовець (Косівський район)|Вербовець]] [[Косівський район|Косівського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківщини]]. Бабуся Андріани відбула [[Українці Сибіру|заслання в Сибіру]], оскільки її брат був вояком [[Українська повстанська армія|УПА]]. Андріана закінчила [[Київський національний лінгвістичний університет]] за спеціальністю «перекладач з англійської»<ref name=":0">{{Cite web|title=Голова Жіночого ветеранського руху Андріана Сусак: Я досі повертаюсь у той 14-й, у літо, коли всі були живі - Новинарня|url=https://novynarnia.com/2020/07/31/andriana-susak/|website=novynarnia.com|date=2020-07-31|accessdate=2022-12-03|language=uk}}</ref>. Працювала перекладачкою у фармацевтичній компанії<ref>{{Cite web|title=Штурмовик Андріана Сусак: «Я просто наділа балаклаву і пішла звільняти місто Щастя»|url=https://zn.ua/ukr/personalities/shturmovik-andriana-susak-ya-prosto-nadila-balaklavu-i-pishla-zvilnyati-misto-schastya-253527_.html|website=zn.ua|accessdate=2022-12-03|last=Вовкодав|first=Юлія|date=8 вересня 2017|publisher=[[Дзеркало тижня]]}}</ref>.


2013—2014 років брала активну участь у [[Революція гідності|Революції гідності]]. У травні 2014 року записалася доброволицею в батальйоні «[[24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»|Айдар]]». Входила до складу штурмової групи, за званням – молодша сержантка<ref name=":1">{{Cite web|title=Андріана Сусак-Арехта - Український Жіночий Конгрес|url=http://womenua.today/andriana-susak-arehta/|website=web.archive.org|date=2020-12-04|accessdate=2022-12-03|archive-date=2020-12-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20201204102319/http://womenua.today/andriana-susak-arehta/}}</ref>. Офіційно обіймала посаду «начальниці швейного цеху з ремонту та пошиву речового майна». Брала участь у [[Бої за Луганський аеропорт|боях за Луганський аеропорт]]та [[Бої за Щастя|боях за Щастя]]<ref name=":0" />.
2013—2014 років брала активну участь у [[Революція гідності|Революції гідності]]. У травні 2014 року записалася доброволицею в батальйоні «[[24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»|Айдар]]». Входила до складу штурмової групи, за званням – молодша сержантка<ref name=":1">{{Cite web|title=Андріана Сусак-Арехта - Український Жіночий Конгрес|url=http://womenua.today/andriana-susak-arehta/|website=web.archive.org|date=2020-12-04|accessdate=2022-12-03|archive-date=2020-12-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20201204102319/http://womenua.today/andriana-susak-arehta/}}</ref>. Офіційно обіймала посаду «начальниці швейного цеху з ремонту та пошиву речового майна». Брала участь у [[Бої за Луганський аеропорт|боях за Луганський аеропорт]] та [[Бої за Щастя|боях за Щастя]]<ref name=":0" />.


2015 року, на п'ятому місяці вагітності, разом зі своїм чоловіком [[Арехта Максим Віталійович|Максимом]] звільнилася з «Айдару», народила сина, і наприкінці 2016 року подружжя переїхало до Києва<ref name=":3">{{Cite web|title=Майдан, Айдар та перемога: столичний рятувальник розповів про бойовий шлях|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/60830/|website=Вечірній Київ|accessdate=2022-12-03|language=uk}}</ref>.
2015 року, на п'ятому місяці вагітності, разом зі своїм чоловіком [[Арехта Максим Віталійович|Максимом]] звільнилася з «Айдару», народила сина, і наприкінці 2016 року подружжя переїхало до Києва<ref name=":3">{{Cite web|title=Майдан, Айдар та перемога: столичний рятувальник розповів про бойовий шлях|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/60830/|website=Вечірній Київ|accessdate=2022-12-03|language=uk}}</ref>.

Поточна версія на 05:19, 10 жовтня 2023

Сусак-Арехта Андріана Іванівна
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Сусак-Арехта Андріана Іванівна[1] ( 9 грудня 1987, с. Вербовець, Косівський район, Івано-Франківщина) — українська військовослужбовиця; учасниця російсько-української війни з 2014 року; молодша сержантка запасу Збройних сил України; голова Жіночого ветеранського руху.

Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (2019) та орденом «Народний Герой України». Псевдо — «Малиш».

Життєпис

Народилася 9 грудня 1987 року[2] в селі Вербовець Косівського району Івано-Франківщини. Бабуся Андріани відбула заслання в Сибіру, оскільки її брат був вояком УПА. Андріана закінчила Київський національний лінгвістичний університет за спеціальністю «перекладач з англійської»[3]. Працювала перекладачкою у фармацевтичній компанії[4].

2013—2014 років брала активну участь у Революції гідності. У травні 2014 року записалася доброволицею в батальйоні «Айдар». Входила до складу штурмової групи, за званням – молодша сержантка[1]. Офіційно обіймала посаду «начальниці швейного цеху з ремонту та пошиву речового майна». Брала участь у боях за Луганський аеропорт та боях за Щастя[3].

2015 року, на п'ятому місяці вагітності, разом зі своїм чоловіком Максимом звільнилася з «Айдару», народила сина, і наприкінці 2016 року подружжя переїхало до Києва[5].

2015 року брала активну участь в адвокаційному громадському проєкті «Невидимий Батальйон», 2017 року знялася у фільмі «Невидимий Батальйон»[6]. 2019 року — співзасновниця Жіночого ветеранського руху, в організації відповідала за напрямок дипломатії[3], займалася питаннями постачання зброї зі США до України[7]. Отримала стипендію ім. Богдана Радченка та 2020 року закінчила Києво-Могилянську академію як магістр із публічного управління та адміністрування[3].

2 грудня 2022 року стало відомо, що Андріана отримала важке поранення[8][7].

Родина

Чоловік — Максим Арехта, професійний військовий з підрозділу Сил спеціальних операцій. Познайомилися на фронті, коли служили в батальйоні «Айдар», почалися зустрічатися після боїв під Металістом та боїв за Щастя[5]. 2015 року Андріана народила сина Макара[3][2].

Нагороди

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

Шаблон:Commons

https://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_na-chetvertomu-misyaci-vagitnosti-viyihala-na-bojovu-operaciyu-pid-chas-obstrilu-vidchula-pershij-poshtovh-sina/856001
https://novynarnia.com/2020/07/31/andriana-susak/
https://zn.ua/ukr/personalities/shturmovik-andriana-susak-ya-prosto-nadila-balaklavu-i-pishla-zvilnyati-misto-schastya-253527_.html


Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Портали

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 http://womenua.today/andriana-susak-arehta/

  2. ↑ 2,0 2,1 https://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_na-chetvertomu-misyaci-vagitnosti-viyihala-na-bojovu-operaciyu-pid-chas-obstrilu-vidchula-pershij-poshtovh-sina/856001

  3. ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 https://novynarnia.com/2020/07/31/andriana-susak/

  4. ↑ https://zn.ua/ukr/personalities/shturmovik-andriana-susak-ya-prosto-nadila-balaklavu-i-pishla-zvilnyati-misto-schastya-253527_.html

  5. ↑ 5,0 5,1 https://vechirniy.kyiv.ua/news/60830/

  6. ↑ https://video.detector.media/reports/zhinok-z-viyny-ne-vmiyut-zustrichaty-prodyuserka-dokumentalnogo-filmu-nevydymyy-batalyon-i159

  7. ↑ 7,0 7,1 https://detector.media/infospace/article/205599/2022-12-03-na-fronti-poraneno-liderku-zhinochogo-veteranskogo-rukhu-andrianu-susak/

  8. ↑ https://novynarnia.com/2022/12/03/susak-poranena/

  9. ↑ Указ Президента України 71/2019
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Сусак-Арехта_Андріана_Іванівна&oldid=27602