-
Конопацький Сергій Васильович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:31, 8 жовтня 2023
| Конопацький Сергій Васильович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Васи́льович Конопа́цький ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України.
Короткий життєпис
Призваний на військову службу за частковою мобілізацією 19 травня 2014 року. Ніс службу у лавах 40-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області «Кривбас».
Загинув 29 серпня 2014-го під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на дорозі біля села Чумаки.
Тимчасово були поховані місцевими мешканцями на сільському кладовищі: Олексій Горай, Катрич В'ячеслав, Роман Набєгов, Максим Сухенко; Олексій Вовченко, Віктор Шолуха, майор Дмитро Цуркан. Тоді ж загинув капітан МВС Руслан Халус з бійцем батальйону «Херсон» Олегом Гребінським та ще одним станом на січень 2017 року невстановленим бійцем.
14 вересня 2014 року тіло Сергія Конопацького було ексгумоване пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Похований 07.08.2015 на Кушугумському кладовищі Запоріжжя, ділянка № 19, як тимчасово невпізнаний Герой АТО. Перебував у списку зниклих безвісти, упізнаний за експертизою ДНК.
Перепохований 24 листопада 2017 у с. Широка Дача Широківського району, в Кривому Розі було оголошено день жалоби.
Нагороди та відзнаки
- Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- Нагороджений відзнакою Криворізької міської ради нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).