-
Пономарьов Олександр Олександрович: відмінності між версіями
ua>Alex-sedlachek |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:42, 8 жовтня 2023
Пономарьов Олександр Олександрович | |
---|---|
СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Олександр Олександрович Пономарьов (23 квітня 1974, м. Костянтинівка, Донецька область, Українська РСР — 26 вересня 2016, ?) — сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України, головний сержант взводу (54-та окрема механізована бригада), позивний «Сан Санич»[1].
Життєпис
Мобілізований у березні 2015 року, служив головним сержантом — командиром відділення взводу охорони в Костянтинівському військовому комісаріаті. Після року служби був демобілізований, після чого підписав контракт на службу в 54-й окремій механізованій бригаді (в/ч В2970). Мав можливість служити в тилу у м. Бахмут, проте попросився на передову, куди був відправлений у травні 2016 року.
Помер від поранення, отриманого в бою.
Похований м. Костянтинівка, Донецька область на цвинтарі поблизу району Червоний[2] Шаблон:Coord.
По смерті залишилися дружина та донька.
Відзнаки
Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
Увічнення пам'яті
6 грудня 2016 року на фасаді Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 16 (вул. Преображенська, 60) відкрито меморіальну дошку.