-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Пономарьов Олександр Олександрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пономарьов Олександр Олександрович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олександр Олександрович Пономарьов (23 квітня 1974, м. Костянтинівка, Донецька область, Українська РСР — 26 вересня 2016, ?) — сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України, головний сержант взводу (54-та окрема механізована бригада), позивний «Сан Санич»[1].

Життєпис

Мобілізований у березні 2015 року, служив головним сержантом — командиром відділення взводу охорони в Костянтинівському військовому комісаріаті. Після року служби був демобілізований, після чого підписав контракт на службу в 54-й окремій механізованій бригаді (в/ч В2970). Мав можливість служити в тилу у м. Бахмут, проте попросився на передову, куди був відправлений у травні 2016 року.

Помер від поранення, отриманого в бою.

Похований м. Костянтинівка, Донецька область на цвинтарі поблизу району Червоний[2] Шаблон:Coord.

По смерті залишилися дружина та донька.

Відзнаки

Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].

Увічнення пам'яті

6 грудня 2016 року на фасаді Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 16 (вул. Преображенська, 60) відкрито меморіальну дошку.

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ