Сойко Святослав Андрійович

Святослав Сойко Святослав Андрійович Сойко
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Святослав Андрійович Сойко (24 січня 1990, мис Шмідта, Чукотський автономний округ, на той час — РРФСР — 24 березня 2022, Запорізька область, Україна) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Народився 24 січня 1990 року в населеному пункті мис Шмідта, Чукотський автономний округ, на той час — РРФСР, в сім'ї військовослужбовця.

Ще з дитинства мав потяг то туристичних походів, любив гори. Після закінчення навчання у ЗВО подався.

Згодом разом із друзями вирішив зайнятись організацією турів до Грузії, Франції, Киргизстану.

26 лютого 2022 року повернувся до України, де о 8-й ранку одразу ж прибув до військкомату з метою захисту України від російських окупантів. Він став солдатом, розвідником розвідувального взводу піхотного батальйону 128 ОГШБр.

В ході бойових дій, група розвідників, у складі якої був Святослав Сойко, взяла в полон російського полковника.

Загинув 24 березня 2022 року в боях з російськими окупантами під час зачистки населеного пункту Мирне Запоріжської області.

Похований 4 квітня 2022 року в родинному місті Ужгороді.

Нагороди

• орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Джерела

• Після служби у Французькому легіоні 32-річний боєць став на захист своєї країни. Його рідний брат воює далі // iz.com.ua — 2022. — 2 травня.
• Полеглий розвідник Сойко: «Мам, це наш останній шанс зберегти Україну» // АрміяInform. — 2022. — 5 квітня.
• В Ужгороді прощатимуться із полеглим Героєм Святославом Сойком // Мукачево. — 2022. — 2 квітня.