-
Сойко Святослав Андрійович
| Святослав Сойко Святослав Андрійович Сойко | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Святослав Андрійович Сойко (24 січня 1990, мис Шмідта, Чукотський автономний округ, на той час — РРФСР — 24 березня 2022, Запорізька область, Україна) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.
Життєпис
Народився 24 січня 1990 року в населеному пункті мис Шмідта, Чукотський автономний округ, на той час — РРФСР, в сім'ї військовослужбовця.
Ще з дитинства мав потяг то туристичних походів, любив гори. Після закінчення навчання у ЗВО подався.
Згодом разом із друзями вирішив зайнятись організацією турів до Грузії, Франції, Киргизстану.
26 лютого 2022 року повернувся до України, де о 8-й ранку одразу ж прибув до військкомату з метою захисту України від російських окупантів. Він став солдатом, розвідником розвідувального взводу піхотного батальйону 128 ОГШБр.
В ході бойових дій, група розвідників, у складі якої був Святослав Сойко, взяла в полон російського полковника[1].
Загинув 24 березня 2022 року в боях з російськими окупантами під час зачистки населеного пункту Мирне Запоріжської області.
Похований 4 квітня 2022 року в родинному місті Ужгороді.
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
Вшанування пам'яті
Примітки
Джерела
- Після служби у Французькому легіоні 32-річний боєць став на захист своєї країни. Його рідний брат воює далі // iz.com.ua — 2022. — 2 травня.
- Полеглий розвідник Сойко: «Мам, це наш останній шанс зберегти Україну» // АрміяInform. — 2022. — 5 квітня.
- В Ужгороді прощатимуться із полеглим Героєм Святославом Сойком // Мукачево. — 2022. — 2 квітня.