-
Тарасюк Олег Андрійович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:54, 8 жовтня 2023
| Тарасюк Олег Андрійович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Оле́г Андрійович Тарасю́к (1968, Курозвани, Гощанський район, Рівненська область — Шаблон:Дс, Іловайськ, Донецька область) — командир Рівненської розвідгрупи Добровольчого корпусу «Правого Сектору».
Життєпис
Народився 1968 року в селі Курозвани (Гощанський район, Рівненська область); був у мами другим сином з трьох. Закінчив Курозванівську ЗОШ. Олег Тарасюк — колишній морський піхотинець, родом з с. Курозвани Гощанського району Рівненської області[1]. Служив на Тихоокеанському флоті; за військовим фахом — підводник-диверсант. Навчався у першому професійно-технічному училищі міста Рівне. Працював на «Азоті» муляром-монтажником. Працював у Рівному, мав власне підприємство. Торгував тракторами з Європи. За власні кошти облагородив озерце в рідному селі. Розводив рибу в Курозванах, орендував два ставки. В нього залишились дружина, двоє дітей та двоє онуків[2][3]. Співпрацював з фермерським господарством «Гітас» і був спонсором однойменної футбольної команди.
Коли розпочалися бойові дії на Сході, пішов у військкомат. Виявилося, що його військової справи там нема, тоді записався у добровольчий корпус «Правий сектор». Став інструктором; перший раз поїхав у травні 2014 року. Воював в Донецьку, Амвросіївці та Карлівці; очолював рівненську розвідгрупу з 12 людей, яка допомагала «Азову» штурмувати селище.[4]
Обставини загибелі
Очолював рівненську розвідгрупу з 12 осіб, яка допомагала «Азову» штурмувати селище. Загинув о 17-й годині 10 серпня 2014 року від кулі снайпера в бою поблизу Іловайська Донецької області[5]. Тоді ж загинули вояки «Кривбасу» Сергій Бонцевич, Олександр Палій та з «Правого сектору» Анатолій Федчишин.
Залишилася дружина Ірина, двоє дорослих дітей — Ольга й Андрій та дві маленькі онуки.
Нагороди
В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].
Вшанування
- В Курозванівській ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Олегу Тарасюку;
- 20 вересня 2015 року, у Курозванах освячено пам'ятник Дмитру Козачонку і Олегу Тарасюку.
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 26.
- відзнака ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно).
- ззгідно рішення Рівненської міської ради № 5756 від 17 вересня 2015 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне» (посмертно).
- 20 вересня 2015 року в селі Курозвани освятили пам'ятник борцям, полеглим за волю незалежної України — Олегу Тарасюку та Дмитру Козачонку.
- вшановується 10 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.[7]
Примітки
Посилання
- У Рівному поховали загиблого в АТО героя Олега Тарасюка
- На Рівненщині відкрили меморіальну дошку та пам'ятник загиблим у зоні військових дій
- Революція гідності. Війна. Рівненщина
- «Про те, що чоловік на війні, я дізналася, коли востаннє поїхав на схід», — дружина загиблого в АТО Олега Тарасюка
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑
http://erve.ua/news/society/on_chad_drove_runescape_dobrovolcy_porobic_1108/
- ↑ Рівне прощатиметься із добровольцем Олегом Тарасюком, який загинув у АТО
- ↑
http://vse.rv.ua/news/1407769243-zagibliy-v-ato-boiec-z-rivnenshchini-zhiv-za-principom-poki-dihayu-viryu.html
- ↑ Шості роковини загибелі воїна добровольчого корпусу з Рівненщини Тарасюка Олега
- ↑
http://www.rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=53989
- ↑ Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять п'ять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників