-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Хоптяр Сергій Вікторович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:56, 8 жовтня 2023

Хоптяр Сергій Вікторович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Сергі́й Ві́кторович Хоптяр ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1996 року в селі Соколівка (Ярмолинецький район, Хмельницька область). Закінчив Соколівську ЗОШ та Ярмолинецький професійний ліцей — за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобілів та водій».

У липні 2014 року призваний на строкову службу, проте вирішив одразу підписати контракт; через два місяці після підготовки поїхав на фронт. Старший солдат, заступник командира взводу, 53-тя окрема механізована бригада.

Протягом 2014—2016 років брав участь у боях операції на сході України. Згодом у складі взводу служив у місці основної дислокації частини. З березня 2016 року знову брав участь у бойових діях.

19 серпня 2016-го пополудні загинув під час раптового короткочасного обстрілу терористами з АГС поблизу смт Зайцеве — внаслідок вибуху гранати, прикривши собою товариша. Сергій якраз прямував з побратимом на пост та не встиг сховатися в укритті; зазнав численних осколкових поранень у живіт та шию. Його товариш був легко поранений у ногу, оскільки основна маса осколків потрапила в Сергія.

24 серпня 2016 року похований у Соколівці з військовими почестями за присутности майже півтисячі людей.

Без Сергія лишились мама, старший брат, бабуся, двоюрідні та троюрідні брати й сестри.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 12 жовтня 2017 у Ярмолинецькому професійному ліцеї встановлено меморіальну дошку Петру Бойку, Сергію Хоптяру та Швецю Володимиру Сергійовичу.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub