-
Бойко Петро Леонідович
Бойко Петро Леонідович | |
---|---|
СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Петро́ Леоні́́дович Бо́йко ( — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Пройшов строкову службу у десантних військах, мав досвід бойових дій. За плечима армійська служба у Чехословаччині та на Кавказі. В часі війни добровольцем пішов до військкомату, мобілізований 2 серпня 2014 року. Командир відділення розвідки 128-ї гірсько-піхотної бригади.
6 січня 2015-го загинув у бою від кулі снайпера поблизу села Нікішине.
Без сина лишились батьки.
Хоронили з батьківської хати у рідній Москалівці на Коритнянському кладовищі (села відносяться до однієї сільської ради).
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 23 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- у Москалівці відкрито меморіальну дошку Петру Бойку та Олегу Середюку
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 6 січня[2][3].