-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Бойко Петро Леонідович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бойко Петро Леонідович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Петро́ Леоні́́дович Бо́йко (  — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Пройшов строкову службу у десантних військах, мав досвід бойових дій. За плечима армійська служба у Чехословаччині та на Кавказі. В часі війни добровольцем пішов до військкомату, мобілізований 2 серпня 2014 року. Командир відділення розвідки 128-ї гірсько-піхотної бригади.

6 січня 2015-го загинув у бою від кулі снайпера поблизу села Нікішине.

Без сина лишились батьки.

Хоронили з батьківської хати у рідній Москалівці на Коритнянському кладовищі (села відносяться до однієї сільської ради).

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 23 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • у Москалівці відкрито меморіальну дошку Петру Бойку та Олегу Середюку

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 6 січня[2][3].

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub