-
Шумило Анатолій Іванович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.2) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:59, 8 жовтня 2023
| Шумило Анатолій Іванович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Анато́лій Іва́нович Шуми́ло ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України[1], учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях
Виріс в багатодітній родині, його мама сама виростила сімох дітей. Закінчив ПТУ, відслужив строкову службу в армії. Від 1996 року працював у КП «Водоканал» Запорізької міської ради — слюсар, тракторист, машиніст екскаватора; проживав у місті Вільнянськ.
Мобілізований 28 серпня 2014 року. Солдат, розвідник 57-ї окремої мотопіхотної бригади.
17 лютого 2015-го в бою поблизу Чорнухиного зазнав поранення, несумісного із життям.
Похований 5 березня 2015-го в селі Новомихайлівське, де проживає його родина.
Без Анатолія лишилися мама й донька.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
- орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня, посмертно (розпорядження голови Запорізької обласної ради від 27.11.2017 № 514-н)[3].
- на будівлі Михайло-Лукашівської школи, вихованцем якої був Анатолій Шумило, встановлено пам'ятну дошку.