Шумило Анатолій Іванович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шумило Анатолій Іванович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці

Анато́лій Іва́нович Шуми́ло ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України[1], учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Виріс в багатодітній родині, його мама сама виростила сімох дітей. Закінчив ПТУ, відслужив строкову службу в армії. Від 1996 року працював у КП «Водоканал» Запорізької міської ради — слюсар, тракторист, машиніст екскаватора; проживав у місті Вільнянськ.

Мобілізований 28 серпня 2014 року. Солдат, розвідник 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

17 лютого 2015-го в бою поблизу Чорнухиного зазнав поранення, несумісного із життям.

Похований 5 березня 2015-го в селі Новомихайлівське, де проживає його родина.

Без Анатолія лишилися мама й донька.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
  • орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня, посмертно (розпорядження голови Запорізької обласної ради від 27.11.2017 № 514-н)[3].
  • на будівлі Михайло-Лукашівської школи, вихованцем якої був Анатолій Шумило, встановлено пам'ятну дошку.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub