-
Дикун Ігор Володимирович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 23:32, 9 жовтня 2023
| Ігор Дикун Ігор Володимирович Дикун | |
|---|---|
 КапітанШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Дику́н І́гор Володи́мирович (Шаблон:Н 4 червня 1994[1], м. Борщів, Тернопільська область) — український військовик, старший лейтенант Збройних сил України, 5-та бригада. Учасник російсько-української війни. Герой України та лицар ордену «За мужність» III ступеня.
У 2023 році увійшов до рейтингу «30 до 30: творці майбутнього» від «Форбс»[2].
Життєпис
Ігор Дикун народився 4 червня 1994 року в місті Борщів Чортківського району Тернопільської області.
Закінчив Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Служить бойовим офіцером 24-ї окремої механізованої бригади.
Із 2014 року перебуває в гарячих точках російсько-української війни, зокрема 19 червня 2014 року брав участь у звільненні Ямполя, у ході якого бойовики намагалися, відходячи, заманити українських військових у пастку. У тому бою загинули командири батальйону, роти, відділення. Під час штурму поранений і контужений, осколки по всьому тілу; куля пробила каску, але застрягла між кевларом і черепом. Після лікування повернувся до лав армії.
Російське вторгнення в Україну (2022)
23 березня 2022 року, під час бою в районі міста Ірпінь на Київщині, він, виконуючи обов'язки заступника командира зведеної роти, зазнав вогнепального поранення. Попри це продовжував бій, особисто знищив десять піхотинців, одну БМД та одну БМП противника[3].
Нагороди
- «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [4].
- «Орден «За мужність»» III ступеня (2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни[5].
- Медаль За поранення 2 ступеня.
- Нагрудний знак Учасник АТО.
Примітки
Посилання
- О. Шульман Молодший лейтенант Ігор Дикун у бою знищив одинадцять рашистів і спалив ворожу БМД // АрміяInform. — 2021. — 31 березня
- Л. Продоус Молодшому лейтенанту з Тернопільщини присвоїли звання Героя України // Суспільне Новини. — 2022. — 29 березня
- Вчора до нас заглянув Ігор Дикун з 24-ї бригади, який після недовгого лікування вертається назад на схід
Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ ЦВК
- ↑
https://forbes.ua/ratings/30-do-30-tvortsi-maybutnogo-29082023-15692
- ↑ Бойко І. Хрест бойових заслуг: першим кавалером став Валерій Залужний, фото // Україна молода. — 2022. — 7 травня
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ