-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Дикун Ігор Володимирович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Дикун
Ігор Володимирович Дикун
UA-OF2-CPT-GSB-H(2015).png КапітанШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Дику́н І́гор Володи́мирович (Шаблон:Н 4 червня 1994[1], м. Борщів, Тернопільська область) — український військовик, старший лейтенант Збройних сил України, 5-та бригада. Учасник російсько-української війни. Герой України та лицар ордену «За мужність» III ступеня.

У 2023 році увійшов до рейтингу «30 до 30: творці майбутнього» від «Форбс»[2].

Життєпис

Ігор Дикун народився 4 червня 1994 року в місті Борщів Чортківського району Тернопільської області.

Ігор Дикун (20 серпня 2021 року)

Закінчив Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Служить бойовим офіцером 24-ї окремої механізованої бригади.

Із 2014 року перебуває в гарячих точках російсько-української війни, зокрема 19 червня 2014 року брав участь у звільненні Ямполя, у ході якого бойовики намагалися, відходячи, заманити українських військових у пастку. У тому бою загинули командири батальйону, роти, відділення. Під час штурму поранений і контужений, осколки по всьому тілу; куля пробила каску, але застрягла між кевларом і черепом. Після лікування повернувся до лав армії.

Російське вторгнення в Україну (2022)

23 березня 2022 року, під час бою в районі міста Ірпінь на Київщині, він, виконуючи обов'язки заступника командира зведеної роти, зазнав вогнепального поранення. Попри це продовжував бій, особисто знищив десять піхотинців, одну БМД та одну БМП противника[3].

Нагороди

  • «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [4].
  • «Орден «За мужність»» III ступеня (2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни[5].
  • Медаль За поранення 2 ступеня.
  • Нагрудний знак Учасник АТО.

Примітки

Посилання

Шаблон:External media


Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ

Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub