-
Чумак Микола Миколайович: відмінності між версіями
ua>Monjablanca мНемає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 05:25, 10 жовтня 2023
Микола Чумак Микола Миколайович Чумак | |
---|---|
ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Микола Миколайович Чумак (Шаблон:Н 11 вересня 1983, Рівне, Рівненська область[1]) — український військовослужбовець, полковник 110 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022).
Життєпис
Микола Чумак народився 11 вересня 1983 року в місті Рівному.
Навчався на командно-штабному факультеті Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Служив в 53-й окремій механізованій бригаді, потім по розподілу прийняв мотопіхотний батальйон 72-ї окремої механізованої бригади (колишній 12 ОМПБ). В 2010 році призначений командиром роти охорони[2].
З 2014 року на фронті. Служив начальником штабу окремого батальйону охорони, відповідав за охорону штабу сектору «А». В 2015-му — старший офіцер оперативного відділу. Згодом комбат мотопіхотного батальйону 72 омбр[2]. Учасник боїв за Станицю Луганську, Авдіївку — Верхньоторецьке, Світлодарську дугу[2].
Прийнявши керівництво 110-ю окремою механізованою бригадою 12 квітня 2022 року, полковник Микола Чумак одразу організував її доукомплектування. В умовах бойових дій йому фактично з нуля створено боєздатне військове з'єднання, яке зупинило просування російських окупантів на визначених рубежах. З березня 2022 року підрозділи бригади утримують 42-кілометрову смугу оборони на території Донеччини. Вміле тактичне комбінування та застосування резервів дало змогу, окрім стримування росіян, проводити контрнаступальні заходи[3].
Нагороди
- звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (5 грудня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4];
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (6 липня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (17 травня 2019) — за значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, громадянську мужність, самовідданість у відстоюванні конституційних засад демократії, прав і свобод людини, вагомий внесок у культурно-освітній розвиток держави, активну волонтерську діяльність[6];
- медаль «За військову службу Україні» (14 жовтня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].
Примітки
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Герої України
- ↑ Чумак Микола Миколайович // ПолітХаб.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 О. Мокренчук. «Взяття світлодарського лісу під контроль — це ще один крок до перемоги» // Кременчуцька газета. — 2019. — 27 лютого.
- ↑ Глава держави нагородив військовослужбовців, які відзначилися під час боїв на Харківщині // Голос України. — 2022. — 5 грудня.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ