FIM-92 Stinger: відмінності між версіями

Поточна версія на 18:37, 7 жовтня 2023

FIM-92 Stinger (Шаблон:Comment«Сті́нгер»)Шаблон:Efn — переносний зенітно-ракетний комплекс класу «земля — повітря» з інфрачервоною головкою самонаведення розробки американської компанії General Dynamics.

Призначений для ураження вертольотів і літаків противника, що низько летять, на зустрічних і навздогінних курсах в умовах впливу природних і штучних теплових перешкод.

Прийнятий на озброєння в США в 1981 році, перебуває на озброєні в понад 29 країнах.

Зенітна керована ракета комплексу була пристосована до пуску з інших платформ: зокрема, з мобільного модуля на автомобільному шасі AN/TWQ-1 Avenger, був створений варіант «повітря — повітря» ATAS для пуску з вертольотів.

Історія

ПЗРК FIM-92 «Стінгер» розроблявся фірмою «Дженерал Дайнемікс» на заміну американського зенітно-ракетного комплексу 60-х років FIM-43 «Редай» (англ. Червоне Око) і був прийнятий на озброєння Збройних сил у 1981 році. Комплекс перебуває на озброєнні армії США, а також сухопутних військ 28 країн світу і за оцінкою закордонних фахівців, його створення внесло вагомий внесок у розвиток військової ППО США. FIM-92 «Стінгер» є найбільш масовим засобом боротьби з повітряними цілями, що перебувають на озброєнні іноземних армій. За американськими даними на рахунку цього переносного ЗРК є близько 270 збитих літаків та вертольотів за станом на 2014 рік^[1]

Вже на початку 1980-тих років радянській розвідці вдалось отримати доступ до таємної технічної інформації стосовно цього ПЗРК^[2].

На початок 21 століття FIM-92 «Стінгер» виробляється американською компанією Шаблон:Нп і за ліцензією фірмою EADS у Німеччині. Кількість вироблених ракет «Стінгер» перевищила 70 тисяч штук.

Подальший розвиток

Звичайні ракети системи «Стінгер» мають контактний підривач. Разом із поширенням невеликих, високоманеврових безпілотних літальних апаратів та ударних систем на їхній основі виникла потреба в підвищенні ефективності ПЗРК типу «Стінгер» боротись з ними. Так, в 2018 році була продемонстрована модифікація зенітних керованих ракет «Стінгер» з неконтактним підривачем^[3].

В березні 2021 року компанія Raytheon повідомила, що нею було успішно виконано випробування можливості запуску ракет «Stinger» з новітнього пульту-пускового пристрою Шаблон:Lang-en (полегшений пульт управління, LWCLU) від ПТРК «Javelin». Запущена ракета уразила та знищила безпілотний літальний апарат^[4].

В березні 2022 року було оголошено про формальний запит про інформацію міністерства оборони США для розробки заміни ракетам Stinger що отримала назву Шаблон:Lang-en. Мета цієї програми — отримати нову ракету з кращими тактико-технічними характеристиками аніж в наявних ракет з неконтактним підривачем^[5].

Модифікації

Шаблон:Lang-en (POST) модифікація, де оригінальна теплова голівка самонаведення замінена на вдосконалену головку з інфрачервоним датчиком зі сканером типу «розетка» та датчиком ультрафіолетового випромінювання і цифровою обробкою даних. Нова головка мала кращі характеристики виявлення цілей а також захист від штучних інфрачервоних контрзаходів та фонових шумів. Розробка Stinger-POST почалась в 1971 році, виробництво тривало з 1981 по 1987 роки. Станом на 1987, коли було завершене виробництво і базової модифікації, було виготовлено 15 000 одиниць базової модифікації, та майже 600 модифікації Stinger-POST^[6].

Шаблон:Lang-en (RMP/FIM-92D) модифікація з потужнішим мікропроцесором та кращим захистом від інфрачервоної протидії. Також істотно спрощено процес оновлення вбудованого програмного забезпечення, завдяки чому з'явилась можливість поліпшувати характеристики системи без складної перепрошивки готових виробів. Після завершення війни в Іраку (Операція «Буря в пустелі») Армія США запропонувала провести подальшу модернізацію в два етапи — Stinger-RMP Block I та Stinger-RMP Block II^[6].

Stinger-RMP Block I (FIM-92E) модернізація Stinger-RMP, поліпшує точність та підвищує ефективність. Серед іншого, має новий датчик в голівці самонаведення, меншу батарею, кращий процесор та модуль пам'яті. Завдяки лазерному гіроскопу не потребує значного підвищення лінії прицілювання перед пуском^[6].

Шаблон:Lang-en, варіант модернізації, який мав поліпшити як апаратні, так і програмні складові системи. Від нього відмовились в бюджеті 2001 року^[6].

Шаблон:Lang-en (ATAS) модифікація ракети ПЗРК до пуску з повітря^[6].

Шаблон:Lang-en будуть створені на основі наявних Stinger RMP. Програма Block II додасть модифікації Block I а також буде встановлено новий інфрачервоний датчик, новий елемент живлення, покращені можливості обробки сигналів^[6].

FIM-92J створений внаслідок часткової модернізації та подовження терміну служби комплексів FIM-92E Stinger Block I. Роботи над цим проєктом розпочались в 2014 році. Всього в планах було модернізувати та подовжити термін служби на 10 років 2005 ракет, із них 850 — сухопутних військ США, та 1155 — ВМС США^[7].

Допоміжне обладнання

Тактичний радар виявлення цілей

Шаблон:Lang-en (TDAR) не є частиною системи Stinger, призначений для раннього виявлення цілей малими підрозділами тоді, коли відсутня можливість отримання такої інформації від потужніших РЛС протиповітряної оборони^[8].

TDAR мобільний, простий у використанні та транспортуванні. Термінал робочої станції може знаходитись на відстані до 100 метрів від радара^[8].

Літаки можуть бути виявлені на відстані не більше 20 кілометрів, вертольоти та БПЛА можуть бути виявлені на відстані до 8-10 км. Висота виявлення цілей — трохи більше 3 км (що відповідає максимальній ефективній висоті ураження ПЗРК)^[8].

Dual Mount Stinger

Пускова установка (без ракет) DMS на литовському кораблі N42 Jotvingis, 2014 рік

Шаблон:Lang-en (DMS) — це пускова платформа для ЗРК «Стінгер», що встановлюється на штатив, розроблена компанією Hughes Missile Systems Company в середині 1990-х^[9].

Складається зі штативу, на який встановлено дві пускові установки ЗРК «Стінгер»^[9].

Ця система забезпечує можливість протиповітряної оборони з фіксованою наземною позицією. Система DMS включає власну систему електропостачання та прицільні пристрої і балони з охолоджувальним агентом (аргоном)^[9].

Може діяти як автономно, так і разом із зовнішніми засобами виявлення повітряних цілей^[9].

Пускова установка DMS має засоби для отримання контрольних даних каналом передачі даних протиповітряної оборони^[9].

Тактико-технічні характеристики

Оператори

Шаблон:Multicol

Шаблон:Multicol-break

Шаблон:Multicol-end

Данія

В 1996 році ПЗРК «Стінгер» були поставлені на озброєння всіх трьох родів військ збройних сил Данії. В 2009 році було ухвалене рішення скоротити видатки на оборону за рахунок зменшення засобів протиповітряної оборони, згідно з ним наявні засоби ППО сухопутних військ мали бути зняті з озброєння, а пункти управління та засоби раннього виявлення передані ВПС^[10]

Латвія

В серпні 2017 року міністр оборони Латвії повідомив про підписання угоди з Данією з придбання наявних ПЗРК «Стінгер». При цьому ані кількість, ані вартість угоди оголошена не була^[10].

Литва

Литовські військові вивчають ПЗРК «Стінгер» з установками DMS, 2007 рік.

Наприкінці жовтня 2002 року міністерство оборони Литви повідомило, що було вирішено придбати певну кількість ПЗРК «Стінгер». Як альтернативу міністерство розглядало ПЗРК Mistral проте зупинило вибір на американській розробці^[11].

Згодом стало відомо, що було придбано 60 ЗКР «Стінгер» та 8 пускових установок, 2 РЛС та два тактичні пункти управління на суму $31 млн. Всі вони були доставлені в 2007 році^[10]^[12].

Україна

У листопаді 2021 року американський канал CNN повідомив, з посиланням на джерела в адміністрації Президента США Байдена, що до додаткового пакета американської військово-технічної допомоги Україні можуть увійти протитанкові ракети Javelin, міномети та переносні зенітні ракетні комплекси (ПЗРК) типу Stinger^[13].

Однак, станом на початок січня 2022 року офіційної інформації по цьому питанню озвучено не було^[13].

Боєць 30 ОМБр імені князя Костянтина Острозького

Вже в середині січня 2022 року стало відомо, що Державний департамент США погодив дозвіл країнам Балтії передати американську зброю Україні. Це можуть бути ПТРК «Джавелін», а також ПЗРК «Стінгер»^[14].

21 січня 2022 року Міністерство оборони Литви повідомило, що невдовзі Литва і Латвія нададуть Україні ПЗРК «Стінгер» американського виробництва^[15]. Згодом було продемонстровано, що Україна отримала ЗРК «Стінгер» в модифікації Шаблон:Lang-en (DMS)^[16].

В лютому 2022 року міністр оборони Данії Мортен Бьодсков повідомив, що країна має певну кількість потрібних Україні ракет ПЗРК «Стінгер», але вони вже застарілі та знаходяться на складах в очікуванні утилізації^[17].

12-13 лютого Україна отримала зенітно-ракетні комплекси Stinger та іншу військову амуніцію від Литви^[18]

15 лютого до України рушила група бійців батальйону протиповітряної оборони Повітряних сил Литви для навчання українських військових застосуванню переданих комплексів^[19].

Stinger Dual Mount System на шасі HMMWV

На тлі російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, уряд Нідерландів ухвалив рішення відправити до України 200 зенітних ракет Stinger^[20]. Ще 500 вирішив надіслати уряд Німеччини^[21].

Всього, станом на середину червня 2022 року, Сполучені Штати передали Україні понад 1400 ПЗРК Stinger^[22].

В культурі

ПЗРК «Стінгер» згадується у пісні «Байрактари й Джавеліни»^[23] Тараса Компаніченка, присвяченій Війні за незалежність України.

Див. також

Примітки

Шаблон:Notelist

Література

O'Halloran James C., and Christopher F. Foss (eds.). Jane's Land-Based Air Defence 2005—2006. Couldson, Surrey: Jane's Information Group, 2005. ISBN 0-7106-2697-5.
Ванин М. Боевое применение переносных ЗРК «Стингер» // Зарубежное военное обозрение. — М.: «Красная Звезда», 1985. — № 11. — С. 23-28. — ISSN 0134-921X.
Васильев В. Использование ЗУР «Стингер» в ЗРК «Роланд-2» // Зарубежное военное обозрение. — М.: «Красная Звезда», 1983. — № 4. — С. 77-78. — ISSN 0134-921X.

Посилання

Шаблон:Commons

Шаблон:17px Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Піхотна зброя США часів Холодної війни Шаблон:Сучасна піхотна зброя США Шаблон:Піхотна зброя ЗСУ-НГУ Шаблон:Ракетна зброя США Шаблон:ППО-ЗСУ

[1] ttp://www.armyrecognition.com/united_states_american_missile_system_vehicle_uk/stinger_fim-92_fim-92a_man_portable_air_defense_missile_system_manpads_technical_data_sheet_picture.html

[2] Шаблон:Cite book

[3] ttps://www.defensenews.com/land/2018/09/07/us-army-close-to-green-lighting-extra-lethal-stinger-missiles/

[4] ttps://defence-blog.com/news/army/raytheon-fires-stinger-missile-from-javelin-launcher.html

[5] ttps://www.thedrive.com/the-war-zone/45131/the-fim-92-stinger-sam-may-finally-get-a-replacement

[fas.2000-08-09-6] 6,0 ^6,1 ^6,2 ^6,3 ^6,4 ^6,5 https://man.fas.org/dod-101/sys/land/stinger.htm

[7] ttps://www.army-technology.com/news/newsus-army-starts-upgrade-of-fim-92e-stinger-block-i-missiles-4425281/

[fas.2022-01-24-8] 8,0 ^8,1 ^8,2 https://man.fas.org/dod-101/sys/land/docs/ch2.pdf

[gs.2022-02-17-9] 9,0 ^9,1 ^9,2 ^9,3 ^9,4 Шаблон:Cite web 2

[lsm.2017-08-21-10] 10,0 ^10,1 ^10,2 https://eng.lsm.lv/article/society/defense/latvia-signs-deal-to-buy-stinger-missiles-from-denmark.a247353/

[11] ttps://www.baltictimes.com/news/articles/7129/

[12] ttps://kam.lt/en/news_1098/news_archives/news_archive_2007/news_archive_2007_-_11/air_defence_missile_system_stinger_introduced_in_gaiziunai_training_area.html?pbck=31

[ump.2022-01-09-13] 13,0 ^13,1 https://www.ukrmilitary.com/2022/01/stingers.html

[14] ttps://www.ukrmilitary.com/2022/01/stinger.html

[15] ttps://mil.in.ua/uk/news/lytva-i-latviya-nadadut-ukrayini-pzrk-stinger/

[mil.2022-02-16-16] ttps://mil.in.ua/uk/news/na-rivnenshhyni-vijskovi-otrymaly-kompleksy-stinger-u-versiyi-dms/

[17] ttps://mil.in.ua/uk/news/u-daniyi-nebachat-sensu-vidpravlyaty-pzrk-stinger-ukrayini/

[18] ttps://www.pravda.com.ua/news/2022/02/13/7323843/

[19] ttps://mil.in.ua/uk/news/instruktory-z-lytvy-navchat-zsu-korystuvatysya-pzrk-stinger/

[20] ttps://www.eurointegration.com.ua/news/2022/02/26/7134731/

[21] ttps://www.eurointegration.com.ua/news/2022/02/26/7134775/

[22] ttps://mil.in.ua/uk/news/pentagon-oprylyudnyv-povnyj-perelik-nadanogo-ukrayini-ozbroyennya/

[23] ttps://www.youtube.com/watch?v=fQZW6mxKBSo

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

FIM-92 Stinger: відмінності між версіями

Поточна версія на 18:37, 7 жовтня 2023

Зміст

Історія

Подальший розвиток

Модифікації