-
Батраченко Руслан Володимирович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:18, 8 жовтня 2023
| Батраченко Руслан Володимирович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Русла́н Володи́мирович Батраче́нко (22 вересня 1976 — 28 серпня 2014) — солдат 92-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Бойовий шлях
Народився в Курській області, виріс в місті Ворожба.
Мобілізований на початку серпня 2014-го, лінійний наглядач, 92-а окрема механізована бригада.
Загинув 28 серпня 2014-го на дорозі між селами Новозар'ївка та Войкове — був у складі ротно-тактичної групи, що мала деблокувати військовиків у Іловайську. Групу обстріляла російські формування з РСЗВ «Град», мінометів і танків та ДРГ терористів. Тоді загинули Антон Бутирін, Ігор Романцов, Сергій Бризгайло, Юрій Безщотний, Василь Лепетюха, Сергій Чорний, Олександр Карпенко, Руслан Батраченко, Андрій Деребченко.
Тіло забране 1 вересня 2014-го групою медиків та військових під орудою полковника Палагнюка. Похований 23 вересня 2014-го на Краснопільському кладовищі, як тимчасово невстановлений захисник України. Ідентифікований по ДНК, визнаний загиблим слідчими органами.
28 травня 2016-го похований в місті Ворожба з військовими почестями. Без Руслана лишились мама Любов Іванівна, діти.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (25.11.2016, посмертно)[1]