Бутирін Антон Володимирович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бутирін Антон Володимирович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Анто́н Володи́мирович Бути́рін (1 січня 1978, Кременчук, Полтавська область — 28 серпня 2014, Новозар'ївка, Донецька область)— військовий Збройних сил України, сержант, старший навідник 92-ї окремої механізованої бригади.

Життєпис

Закінчив Кременчуцьку школу № 9.

2 серпня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив старшим навідником 9-ї роти 92-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0501, село Клугино-Башкирівка Чугуївської міської ради Харківської області).

28 серпня 2014 року ротно-тактична група 92-ї окремої механізованої бригади, у складі якої діяв сержант Бутирін та ще один кременчужанин - Андрій Деребченко, рухалась у район селища міського типу Старобешеве Донецької області з метою деблокувати українські підрозділи, що опинились у так званому «Іловайському котлі». На дорозі поміж селами Новозар’ївка та Войкове Старобешівського району Донецької області група потрапила під масований обстріл з ракетних систем залпового вогню «Град», мінометів і танків. Внаслідок обстрілу сержант Бутирін загинув. З того часу вважався зниклим безвісти.

Тоді ж загинули Ігор Романцов, Сергій Бризгайло, Юрій Безщотний, Василь Лепетюха, Сергій Чорний, Олександр Карпенко, Руслан Батраченко, Андрій Деребченко.[1]

Був похований як невідомий учасник АТО на Кушугумському кладовищі у м. Запоріжжі.

16 вересня 2014 його тіло було ексгумовано[2] й привезено до Запоріжжя пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»).

У червні 2016 році ДНК-експертиза останків похованих невідомих солдатів показала, що серед них є останки Антона Бутиріна.

31 серпня 2016 року Антон Бутирін перепохований в Кременчуці на Свіштовському кладовищі на алеї Героїв АТО.[3]

Нагороди

  • Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]

Вшанування пам'яті

  • В Кременчуцькій школі № 9 відкрито меморіальну дошку випускнику Антону Бутиріну.[5][6]

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub

  1. ↑ https://memorybook.org.ua/2/bytirin.htm

  2. ↑ https://zp.depo.ua/ukr/zp/na-zaporizhzhi-identifikuvali-troh-zagiblih-u-rosiysko-ukrayinskiy-29082016185100

  3. ↑ https://fakty.ua/221896-v-kremenchuge-pohoronili-ostanki-36-letnego-serzhanta-antona-butyrina-pogibshego-pod-ilovajskom-foto

  4. ↑ Шаблон:УПУ
  5. ↑ http://pplus.in.ua/jittya/10706-sogodn_v_dkrito_memor_alnu_doshku_zagiblomu_atovtsyu_antonu_butir_nu_foto_v_deo.html

  6. ↑ Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 28.11.2016  № 1147 «Про увічнення пам’яті Бутиріна А.В. в м. Кременчуці»
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Бутирін_Антон_Володимирович&oldid=10938