-
Вільковський Володимир Вікторович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:22, 8 жовтня 2023
Вільковський Володимир Вікторович | |
---|---|
Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Володи́мир Ві́кторович Вілько́вський ( — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України.
Короткий життєпис
1989 року розпочав навчання в одній із ЗОШ міста Кобеляки, згодом родина переїхала в село Самарщина; середню освіту здобув у Іванівській ЗОШ. Закінчив Кобеляцьке СПТУ № 43, здобув спеціальність тракториста-машиніста. 2003 призваний до лав ЗСУ, по закінченню служби повернувся до Самарщини, працював трактористом у ПСП «Колос».
Призваний за мобілізацією 2 квітня 2014 року, стрілець-помічник гранатометника 93-ї окремої механізованої бригади.
Загинув під Іловайськом під час обстрілу з РСЗВ «Град», зв'язок з Володимиром обірвався 28 серпня. 2 вересня його тіло разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу.
Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих Героїв. 7 квітня 2015 року перепохований у селі Самарщина. В останню дорогу Володимира прощали усім селом.
Без сина лишились батьки.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);[1]
- 23 серпня 2015-го на будівлі сільського клубу Самарщини відкрито меморіальну дошку на честь Володимира Вільковського;
- рішенням 41-ї позачергової сесії Кобеляцької районної ради 6-го від 16.10.2015 Володимиру Вільковському присвоєно звання Почесного громадянина Кобеляцького району;
- нагрудним знаком «За вірність народу України» І ступеня — розпорядження голови Полтавської обласної ради № 240, 25.12.2015.