Вільковський Володимир Вікторович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільковський Володимир Вікторович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Володи́мир Ві́кторович Вілько́вський (  — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України.

Короткий життєпис

1989 року розпочав навчання в одній із ЗОШ міста Кобеляки, згодом родина переїхала в село Самарщина; середню освіту здобув у Іванівській ЗОШ. Закінчив Кобеляцьке СПТУ № 43, здобув спеціальність тракториста-машиніста. 2003 призваний до лав ЗСУ, по закінченню служби повернувся до Самарщини, працював трактористом у ПСП «Колос».

Призваний за мобілізацією 2 квітня 2014 року, стрілець-помічник гранатометника 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув під Іловайськом під час обстрілу з РСЗВ «Град», зв'язок з Володимиром обірвався 28 серпня. 2 вересня його тіло разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу.

Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих Героїв. 7 квітня 2015 року перепохований у селі Самарщина. В останню дорогу Володимира прощали усім селом.

Без сина лишились батьки.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

  • 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);[1]
  • 23 серпня 2015-го на будівлі сільського клубу Самарщини відкрито меморіальну дошку на честь Володимира Вільковського;
  • рішенням 41-ї позачергової сесії Кобеляцької районної ради 6-го від 16.10.2015 Володимиру Вільковському присвоєно звання Почесного громадянина Кобеляцького району;
  • нагрудним знаком «За вірність народу України» І ступеня — розпорядження голови Полтавської обласної ради № 240, 25.12.2015.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ