-
Гончарук Дмитро Дмитрович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:23, 8 жовтня 2023
| Гончарук Дмитро Дмитрович | |
|---|---|
 СтаршинаШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Дмитро́ Дми́трович Гончару́к (Шаблон:Н, , м. Луцьк, Волинська область, Українська РСР — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, старшина Збройних сил України.
Життєпис
Народився 1977 року в Луцьку. Закінчив Луцьку середню школу № 20. Працював на Луцькому державному підшипниковому заводі (нині — АТ «СКФ Україна») на посаді терміста; останнім часом — ковалем на приватному підприємстві. З 2006 мешкав у селі Зміїнець Луцького району.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією 28 серпня 2014-го.
Старшина, командир відділення — заступник командира зенітного артилерійського взводу 4-го механізованого батальйону 24-ї окремої Залізної механізованої бригади, в/ч А0998, м. Яворів.
Ніс службу в зоні проведення антитерористичної операції, зокрема в районі населених пунктів «Бахмутської траси» на Луганщині.
20 березня 2015-го близько 17:00, під час перевірки території та обходу рубежів оборони взводного опорного пункту (ВОП, 29-й блокпост), — поблизу смт Новотошківське, військовослужбовці 24-ї бригади підірвались на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в районі шахти «Пролетарської»[1]. В результаті вибуху загинув молодший сержант Юрій Білик, старшина Дмитро Гончарук від отриманих поранень помер у лікарні Сєвєродонецька.
Похований 25 березня на кладовищі міста Луцька у селі Гаразджа, на Алеї почесних поховань[2]. Залишилась мати, сестра та донька Ірина 2001 р.н.
На пам'ятнику на могилі бійця вказано: Калюжний (Гончарук) Дмитро Дмитрович[3].
Нагороди та звання
- За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (04.06.2015, посмертно)[4].
- Почесний громадянин Луцького району[5].
Примітки
Джерела
- Гончарук (Калюжний) Дмитро Дмитрович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Завтра у Луцьку прощатимуться з військовослужбовцем Дмитром Гончаруком // Сайт Луцької міської ради, 24 березня 2015.
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ У Новотошківці на розтяжці підірвалися двоє українських військових, обидва загинули // сайт Геннадія Москаля, 22 березня 2015
- ↑ Луцьк — у жалобі: похорони Героя // Волинські новини, 25 березня 2015
- ↑
http://memorybook.org.ua/tomb/kalyzhny.jpg
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Почесні громадяни Луцького району // Сайт Луцької районної ради
