-
Жук Олег Олегович: відмінності між версіями
ua>LxlalexlxlBot м (Cat-a-lot: Moving from Category:Люди, на честь яких названі вулиці to Category:Люди, на честь яких названо вулиці за допомогою Cat-a-lot) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:27, 8 жовтня 2023
| Жук Олег Олегович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Оле́г Оле́гович Жу́к ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях
Рано втратив батька, закінчив школу у селі Виноградівка Компаніївського району, працював різноробочим.
2 серпня 2014-го мобілізований, старший солдат 9-ї роти 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, механік-водій.
У ніч на 17 лютого 2015-го під Дебальцевим, прикриваючи відхід основних сил та важкої техніки, зазнав важкого поранення в живіт та ногу і був відправлений машиною до Артемівська. Автівка не доїхала, від того часу вважався зниклим безвісти.
У березні 2015-го товариші по службі упізнали тіло Олега в дніпропетровському морзі.
13 березня 2015 року з Олегом Жуком попрощались в Ромашках, де й похований.
Лишились мама-інвалід та молодша сестра.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 76/2016 від 1 березня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- на пошанування Олега Жука перейменована одна з вулиць села Ромашки
- 9 вересня 2015 року в Компаніївському районі відбувся районний турнір пам'яті Героя, який проводиться відтоді кожного 9 вересня — в день народження Олега.