-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Жук Олег Олегович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жук Олег Олегович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці

Оле́г Оле́гович Жу́к (  — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Рано втратив батька, закінчив школу у селі Виноградівка Компаніївського району, працював різноробочим.

2 серпня 2014-го мобілізований, старший солдат 9-ї роти 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, механік-водій.

У ніч на 17 лютого 2015-го під Дебальцевим, прикриваючи відхід основних сил та важкої техніки, зазнав важкого поранення в живіт та ногу і був відправлений машиною до Артемівська. Автівка не доїхала, від того часу вважався зниклим безвісти.

У березні 2015-го товариші по службі упізнали тіло Олега в дніпропетровському морзі.

13 березня 2015 року з Олегом Жуком попрощались в Ромашках, де й похований.

Лишились мама-інвалід та молодша сестра.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 76/2016 від 1 березня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • на пошанування Олега Жука перейменована одна з вулиць села Ромашки
  • 9 вересня 2015 року в Компаніївському районі відбувся районний турнір пам'яті Героя, який проводиться відтоді кожного 9 вересня — в день народження Олега.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub