-
Закусіло Олександр Іванович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 7; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:27, 8 жовтня 2023
| Закусіло Олександр Іванович | |
|---|---|
 СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Іва́нович Закусі́ло ( , с. Білилівка, Ружинський район, Житомирська область, Українська РСР — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, с. Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, сержант Збройних сил України.
Життєпис
Народився 1974 року в селі Білилівка на Житомирщині, у багатодітній родині. Закінчив місцеву сільську школу. Захоплювався спортом — боксом і футболом, брав участь у змаганнях на любительському рівні. Жив і працював у селі, одружився. Тримав господарство, працював у місцевому сільськогосподарському кооперативі. Останні роки працював у Києві.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України мобілізований 26 березня 2014-го, — коли надійшла повістка, одразу ж повернувся з Києва і пішов до військкомату.
Сержант, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0281, м. Житомир.
З 7 квітня виконував завдання на території проведення антитерористичної операції. Двічі був поранений та після лікування повертався на передову.
28 червня 2014-го о 14:15 загинув від осколкових поранень під час мінометного обстрілу блокпосту на північно-східній околиці Слов'янська в районі придорожнього комплексу на БЗС (бензозаправній станції), — поблизу села Карпівка. Тоді ж загинули молодший сержант Леонід Ординський і солдат Петро Боднар, ще четверо зазнали поранень[1][2].
Похований у рідному селі Білилівка на початку липня.
Залишились мати Віра Миколаївна і чотири брати, дружина Тетяна Адамович і 14-річна донька Аня, та ще одна донька від цивільного шлюбу.
Нагороди та вшанування
- 14 березня 2015 — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
- У травні 2015 в Білилівці на фасаді місцевої гімназії відкрили дошку пам'яті Олександру Закусілу.
- 6 жовтня 2017 у Слов'янську, на місці загибелі трьох десантників 95-ї бригади в районі БЗС встановлено пам'ятний знак[4][5].
- медаль «За визволення Слов'янська» (посмертно).
Примітки
Джерела
- Закусіло Олександр Іванович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Допомога донці Олександра Закусіло, загиблого в АТО. Анна, 15 років // Люди допомагають людям, 30 квітня 2015.
- У селі Житомирської області відкрили пам'ятну дошку сержанту, який загинув під Слов'янськом // Житомир.info, 27 травня 2015.
- ↑ Під Слов'янськом обстрілюють сили АТО. З боку РФ — рух танків // Українська правда, 28 червня 2014
- ↑ На блокпосту під Слов'янськом загинули три десантники житомирської бригади Шаблон:Ref-ru // Житомир.info, 29 червня 2014
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Під Слов'янськом та в Миколаївці відкрили пам'ятні знаки воїнам які визволяли ці міста // Слов'янськ діловий, 6 жовтня 2017
- ↑ Пам'ять жива: в Слов'янську відкрили пам'ятники десантникам, які загинули у 2014 // 6262.com.ua Сайт міста Слов'янська, 6 жовтня 2017 Шаблон:Ref-ru