Закусіло Олександр Іванович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Закусіло Олександр Іванович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Іва́нович Закусі́ло ( , с. Білилівка, Ружинський район, Житомирська область, Українська РСР — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, с. Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, сержант Збройних сил України.

Життєпис

Народився 1974 року в селі Білилівка на Житомирщині, у багатодітній родині. Закінчив місцеву сільську школу. Захоплювався спортом — боксом і футболом, брав участь у змаганнях на любительському рівні. Жив і працював у селі, одружився. Тримав господарство, працював у місцевому сільськогосподарському кооперативі. Останні роки працював у Києві.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України мобілізований 26 березня 2014-го, — коли надійшла повістка, одразу ж повернувся з Києва і пішов до військкомату.

Сержант, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0281, м. Житомир.

З 7 квітня виконував завдання на території проведення антитерористичної операції. Двічі був поранений та після лікування повертався на передову.

28 червня 2014-го о 14:15 загинув від осколкових поранень під час мінометного обстрілу блокпосту на північно-східній околиці Слов'янська в районі придорожнього комплексу на БЗС (бензозаправній станції), — поблизу села Карпівка. Тоді ж загинули молодший сержант Леонід Ординський і солдат Петро Боднар, ще четверо зазнали поранень[1][2].

Похований у рідному селі Білилівка на початку липня.

Залишились мати Віра Миколаївна і чотири брати, дружина Тетяна Адамович і 14-річна донька Аня, та ще одна донька від цивільного шлюбу.

Нагороди та вшанування

  • 14 березня 2015 — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
  • У травні 2015 в Білилівці на фасаді місцевої гімназії відкрили дошку пам'яті Олександру Закусілу.
  • 6 жовтня 2017 у Слов'янську, на місці загибелі трьох десантників 95-ї бригади в районі БЗС встановлено пам'ятний знак[4][5].
  • медаль «За визволення Слов'янська» (посмертно).

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ Під Слов'янськом обстрілюють сили АТО. З боку РФ — рух танків // Українська правда, 28 червня 2014
  2. ↑ На блокпосту під Слов'янськом загинули три десантники житомирської бригади Шаблон:Ref-ru // Житомир.info, 29 червня 2014
  3. ↑ Шаблон:УПУ
  4. ↑ Під Слов'янськом та в Миколаївці відкрили пам'ятні знаки воїнам які визволяли ці міста // Слов'янськ діловий, 6 жовтня 2017
  5. ↑ Пам'ять жива: в Слов'янську відкрили пам'ятники десантникам, які загинули у 2014 // 6262.com.ua Сайт міста Слов'янська, 6 жовтня 2017 Шаблон:Ref-ru
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Закусіло_Олександр_Іванович&oldid=12688