-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Колєсніков Дмитро Вадимович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Yukh68
(Скасовано 1 останнє редагування (Rightleft97) і відновлено версію 36285473 InternetArchiveBot вже входить у підкатегорію діячі добровольчого українського корпусу)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:31, 8 жовтня 2023

Колєсніков Дмитро Вадимович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Колєсніков Дмитро Вадимович (Шаблон:Н. 12 січня 1995, Володимир-Волинський — Шаблон:Пом 22 лютого 2015, Піски — український військовик, боєць Добровольчого українського корпусу.

Біографія

Народився Дмитро Колєсніков 12 січня 1995 року в місті Володимирі-Волинському. Навчався у Володимир-Волинській ЗОШ № 3[1] та Володимир-Волинському агротехнічному коледжі[2], згодом продовжив навчання в Луцькій філії Університету сучасних знань за спеціальністю «Правознавство».[3] Належав до лав ультрас київського «Динамо».[4] З початком подій Євромайдану був активним учасником Революції гідності. Дмитро став членом Володимир-Волинського міського осередку Правого Сектору, а з грудня 2014 року став бійцем Добровольчого українського корпусу. Ніби передчуваючи недобре, мати молодого бійця сховала його документи, щоб не допустити його на війну.[1] Не зважаючи на перешкоди, після підготовки на базі «Десна» Дмитро відбув на фронт. Був бійцем 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону ДУК, брав участь в обороні Донецького аеропорту. 22 лютого в районі селища Піски біля Донецька Дмитро Колєсніков загинув після прямого попадання танкового снаряду в приміщення, де перебували бійці ДУКу.[5][1] Тоді ж поліг Дмитро Ломей, ще 5 зазнали поранень.

Дмитро був єдиним сином у батьків.[1]

Похований Дмитро Колєсніков у рідному місті на Федорівському кладовищі.[5] На похорони свого наймолодшого героя прийшло більше тисячі жителів міста, включно із міським головою.[1]

Нагороди

В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].

Вшанування пам'яті

24 квітня 2014 року, Володимир-Волинська міська рада посмертно нагородила Дмитра Колєснікова почесною відзнакою «За заслуги перед містом Володимир-Волинський» та разом із іншими загиблими в АТО військовослужбовцями, які були жителями міста Володимира-Волинського, присвоїла загиблому воїну звання «Почесний громадянин міста Володимира-Волинського».[7][8] На цій сесії міської ради також прийнято рішення про присвоєння імені Дмитра Колєснікова одній із вулиць міста. Початково планувалось присвоїти ім'я Дмитра Колєснікова новозбудованій вулиці у районі колишнього цегельного заводу[5][9], пізніше рішення було змінено, і вирішено ім'ям загиблого воїна назвати частину вулиці Павлова, неподалік місця проживання загиблого героя. 22 квітня 2015 року у Слов'янському парку у Володимирі-Волинському була закладена Алея Слави у пам'ять жителів міста, які загинули на сході України під час проведення антитерористичної операції. Студенти Володимир-Волинського агротехнічного коледжу висадили у парку 8 дубів у пам'ять про загиблих жителів міста — Василя Спасьонова, Віктора Хмелецького, Ігора Упорова, Олександра Максименка, Михайла Ілляшука, Леоніда Полінкевича, Дмитра Головіна та Дмитра Колєснікова, який сам був раніше студентом агротехнічного коледжу.[2]

20 травня 2015 року, у холі першого поверху Володимир-Волинського агротехнічного коледжу урочисто відкрито дошку пам'яті Дмитра Колєснікова та ще одного випускника коледжу — Миколи Бондарука, який загинув під Волновахою.[10]

13 жовтня 2015 року, напередодні Дня захисника України, на фасаді НВК «ЗОШ № 3-ліцей» відкрито дошки пам'яті на честь випускників школи, які загинули під час російсько-української війни — Дмитра Колєснікова та Віктора Хмелецького.[11]

Меморіальна дошка

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ