Головін Дмитро Володимирович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Головін Дмитро Володимирович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Дмитро́ Володи́мирович Голові́н — старший солдат Збройних сил України.

Біографія

Народився Дмитро Головін 9 червня 1981 року у місті Володимирі-Волинському. Навчався у Володимир-Волинській ЗОШ № 5, після школи закінчив Нововолинське ПТУ. Після закінчення навчання пройшов строкову службу в ЗСУ, працював у ТЗоВ «Гербор-Холдінг».[1][2] Проживав із матір'ю, виховував двох дітей 8 та 12 років (дружина покинула сім'ю раніше).[3][4] Був мобілізований до лав Збройних Сил улітку 2014 року під час третьої хвилі мобілізації як доброволець.[5] Загинув Дмитро Головін 1 лютого 2015 року у Попаснянському районі. Тоді ж поліг смертю хоробрих, відбиваючи атаку російської ДРГ, сержант 17-ї танкової бригади Дмитро Человський. Попередньо матері Дмитра повідомили, що син загинув під час обстрілу сил АТО від множинних осколкових наскрізних поранень тіла.[6] Але пізніше стали відомі подробиці загибелі волинського бійця. Із розповідей інших бійців, матері героя розказали, що перед загибеллю Дмитро і ще один молодший боєць 19-ти років залишились у бліндажі після обстрілу лише удвох, і без патронів. Проросійські бойовики оточили бліндаж і, знаючи, що там є хтось із українців, почали кричати: «Танкіст, виходь!» Дмитро наказав молодому солдату сидіти, і вирішив вийти з бліндажа сам. Після наближення сепаратистів, щоб потягти час, він вирішив розказати терористам про свою сім'ю та дітей. Але проросійські найманці швидко вклали Дмитра на землю, і пострілом у потилицю вбили українського бійця. Цей вчинок Дмитра врятував молодшого за нього солдата, адже сепаратисти вирішили не перевіряти бліндаж, вважаючи, що там більше немає українських солдатів.[5]

Удома без батька залишились двоє дітей — 12-річний син та 8-річна донька, яких виховує мати Героя.[1][2]

Похований Дмитро Головін у рідному місті на Федорівському кладовищі.[6]

Нагороди

23 травня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Вшанування пам'яті

24 квітня 2015 року Володимир-Волинська міська рада посмертно нагородила Дмитра Головіна почесною відзнакою «За заслуги перед містом Володимир-Волинський» та разом із іншими загиблими в АТО військовослужбовцями, які були жителями міста Володимира-Волинського, присвоїла загиблому воїну звання «Почесний громадянин міста Володимира-Волинського».[7][8] На цій сесії міської ради також прийнято рішення про присвоєння імені Дмитра Головіна запланованій до будівництва вулиці неподалік місця проживання загиблого Героя.[6] 22 квітня 2015 року у Слов'янському парку у Володимирі-Волинському була закладена Алея Слави у пам'ять жителів міста, які загинули на сході України під час проведення антитерористичної операції. Студенти Володимир-Волинського агротехнічного коледжу висадили у парку 8 дубів у пам'ять про загиблих жителів міста — Василя Спасьонова, Віктора Хмелецького, Ігора Упорова, Олександра Максименка, Михайла Ілляшука, Леоніда Полінкевича, Дмитра Колєснікова та Дмитра Головіна.[9]

13 жовтня 2015 року, напередодні Дня захисника України, на фасаді Володимир-Волинської ЗОШ № 5, яку закінчив загиблий герой, було урочисто відкрито дошку пам'яті на честь Дмитра Головіна.[5]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ 1,0 1,1 http://www.volynnews.com/news/vidsichagresoruukrayinayedina/pro-zahyblyy-v-ato-volynianyna-

  2. ↑ 2,0 2,1 http://bug.org.ua/news/volodymyr/v-ato-zahynuv-meshkanets-volodymyra-volynskoho-vichna-pamyat-slava-heroyu-20507

  3. ↑ http://www.volga.lutsk.ua/view/6108/

  4. ↑ http://www.volynpost.com/news/46257-5-lyutogo-u-volodymyri-volynskomu-pohoroniat-zagyblogo-bijcia

  5. ↑ 5,0 5,1 5,2 http://bug.org.ua/news/volodymyr/volodymyr-volynskij-heroj-dmytro-holovin-uvikovichnenyj-na-memorialnij-doshtsi-v-ridnij-shkoli-62665/

  6. ↑ 6,0 6,1 6,2 http://ar.volyn.ua/20150416-vulytsi-u-volodymyri-volynskomu-nazvut-na-chest-zahyblyh-herojiv

  7. ↑ http://bug.org.ua/news/volodymyr/imena-zahyblyh-herojiv-uvikovichnyat-v-nazvah-vulyts-u-volodymyri-volynskomu-32118

  8. ↑ http://news.lutsk.ua/u-volodimiri-volinskomu-zagiblim-biycyam-ato-prisvoyili-zvannya-pochesnih-gromadyan-mista.html

  9. ↑ http://bug.org.ua/news/volodymyr/visim-zahyblyh-herojiv-visim-dubiv-na-aleji-slavy-u-volodymyri-volynskomu-32990

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Головін_Дмитро_Володимирович&oldid=11574