-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Набєгов Роман Валерійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>TohaomgBot
м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:38, 8 жовтня 2023

Набєгов Роман Валерійович
Шаблон:РангМВС
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Рома́н Вале́рійович Набє́гов (, м. Херсон, Українська РСР — Шаблон:ДС, с. Горбатенко, Старобешівський район, Донецька область, Україна) — молодший лейтенант міліції, доброволець батальйону «Миротворець», учасник російсько-української війни. Позивний «Шаман».

Біографія

Закінчив загальноосвітню школу № 50 м. Херсон. Проходив строкову службу у Військово-морських силах України в Севастополі, пізніше навчався в Євпаторійському училищі професійної підготовки працівників міліції. Закінчив Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ, потім заочно в цьому ж університеті вивчав правознавство. Працював в органах внутрішніх справ — патрульна служба Херсона, карний розшук, з 2013 року — слідчим у слідчому управлінні Цюрупинського (нині — Олешківського) райвідділу міліції.

Після окупації Криму російськими військами єдиний зі свого відділку їздив у відрядження до смт Каланчак, ніс службу на адміністративному кордоні з Кримом. До того ж, як слідчий, вів кілька справ, пов'язаних зі спробами проросійських сил «розхитати ситуацію» на Херсонщині. 4 рази подавав рапорт, аби його направили в зону бойових дій на Схід України, зрештою добився призначення, написавши листа міністру МВС Арсену Авакову.

З липня 2014 року — старший інспектор батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.

29 серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором», який обстріляли російські десантники біля села Горбатенко.

Був тимчасово похований місцевими мешканцями на сільському кладовищі — разом з бійцями батальйонів: «Миротворець» В'ячеславом Катричем, Олексієм Гораєм, Максимом Сухенком; «Херсон» — Олексієм Вовченком, «Світязь» — Віктором Шолухою. 15 вересня 2014го тіло Романа Набєгова було ексгумоване та привезене до Запоріжжя пошуковцями Місії «Експедиція-200» («Чорний тюльпан»). Його упізнали за браслетом-оберегом.

26 вересня перепохований в Херсоні, на кладовищі Геологів, меморіал пам'яті загиблих бійців АТО[1].

Без сина лишилась мати Оксана Василівна Набєгова.

Творчість

Зі студентських років писав вірші, зокрема на теми патріотизму, байдужості людей, історичної пам'яті, воїнської слави, проблем поділу українців на регіони, філософських мотивів про місце людини у світі та інші. 30 серпня 2015 року в Херсоні пройшла презентація книги «Ні кроку назад», до якої увійшли десятки віршів Романа, його прозові замальовки, записи зі щоденника, а також спогади друзів, рідних і товаришів по службі. Ідея такої книжки і її втілення належить мамі загиблого героя — Оксані Набєговій. Назву «Ні кроку назад» взято з останнього повідомлення Романа з Іловайська, яке він залишив у соцмережі[2][3].

Нагороди та вшанування

  • За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.02.2015, посмертно)[4].
  • 7 листопада 2015 року у Херсоні, на будівлі ЗОШ № 50, де навчався Роман, відкрито меморіальну дошку на його честь[5][6].
  • 22 липня 2016 в Олешках на будівлі Олешківського районного відділу УМВС України, де Роман працював слідчим, відкрито пам'ятну дошку на його честь[7].
  • 23 жовтні 2017 рішенням сесії Херсонської міськради Херсонській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 50 присвоєне ім'я Романа Набєгова[8].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ