-
Ординський Леонід Іванович: відмінності між версіями
ua>LxlalexlxlBot м (Cat-a-lot: Moving from Category:Люди, на честь яких названі вулиці to Category:Люди, на честь яких названо вулиці за допомогою Cat-a-lot) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:41, 8 жовтня 2023
| Ординський Леонід Іванович | |
|---|---|
 Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Леоні́д Іва́нович Орди́нський (Шаблон:Н , м. Бар, Вінницька область, Українська РСР — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, с. Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, молодший сержант Збройних сил України.
Життєпис
Народився 1973 року у місті Бар на Вінниччині. Батько все життя працював шофером, мати — на швейній фабриці. Закінчив Балківську школу, Барське профтехучилище № 8, здобув професію слюсаря-електрика. Строкову службу проходив у ракетних військах. Після демобілізації працював електромонтером та контролером на підприємстві «Барські електричні мережі» ПАТ «Вінницяобленерго». Протягом останніх років працював електриком в КП «Барське будинкоуправління». Мешкав у с. Чемериси-Барські поблизу райцентру.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України мобілізований 27 березня 2014-го. Міг залишатися вдома — батько інвалід І групи, мати хворіла.
Молодший сержант, командир міномета мінометного взводу мінометної батареї 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0281, м. Житомир.
28 червня 2014-го о 14:15 загинув під час мінометного обстрілу блокпосту на північно-східній околиці Слов'янська в районі придорожнього комплексу на БЗС (бензозаправній станції), — поблизу села Карпівка. Зазнав множинних осколкових поранень кінцівок та вибухову травму і помер на місці. Тоді ж загинули сержант Олександр Закусіло і солдат Петро Боднар, ще четверо зазнали поранень[1][2].
Похований 2 липня на католицькому кладовищі міста Бар.
Без Леоніда лишились батьки, дружина Людмила та 16-річний син Олександр.
Нагороди та вшанування
- 14 березня 2015 — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
- Восени 2014 року Балківська сільська рада перейменувала центральну вулицю Леніна в селі Балки на вулицю Леоніда Ординського.
- 13 листопада 2014 у Балківському НВК «ДНЗ — ЗОШ І-ІІ ст.» відкрито меморіальну дошку випускнику школи Леоніду Ординському[4].
- 6 жовтня 2017 у Слов'янську, на місці загибелі трьох десантників 95-ї бригади в районі БЗС встановлено пам'ятний знак[5][6].
- недержавною медаллю «За визволення Слов'янська» (посмертно).
Примітки
Джерела
- Ординський Леонід Іванович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Земляки, загиблі в АТО: Ординський Леонід Іванович // Барська районна бібліотека.
- Ординський Леонід // Книга пам'яті на сайті газети «Місто».
- Віра Малафей. Десантники із Бара та Калинівки загинули під час перемир'я. Всього 27 військових // «33-й канал», 2 липня 2014.
- ↑ Під Слов'янськом обстрілюють сили АТО. З боку РФ — рух танків // Українська правда, 28 червня 2014
- ↑ На блокпосту під Слов'янськом загинули три десантники житомирської бригадиШаблон:Ref-ru // Житомир.info, 29 червня 2014
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Відкриття меморіальної дошки Леоніду Ординському // Балківська сільська бібліотека, 18 листопада 2014
- ↑ Під Слов'янськом та в Миколаївці відкрили пам'ятні знаки воїнам які визволяли ці міста // Слов'янськ діловий, 6 жовтня 2017
- ↑ Пам'ять жива: в Слов'янську відкрили пам'ятники десантникам, які загинули у 2014Шаблон:Ref-ru // 6262.com.ua Сайт міста Слов'янська, 6 жовтня 2017