-
Романцов Ігор Сергійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.3) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:44, 8 жовтня 2023
Романцов Ігор Сергійович | |
---|---|
МайорШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
І́гор Сергі́йович Романцо́в — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Заступник командира батальйону по роботі з особовим складом, 92-а окрема механізована бригада.
28 серпня 2014-го вранці на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове загинув — був у складі ротно-тактичної групи, мала завдання деблокувати війська у Іловайському котлі. Група була обстріляна російською артилерією та ДРГ. Тоді ж полягли солдат Сергій Бризгайло, сержант Юрій Безщотний, солдат Андрій Деребченко, молодший сержант Олексій Карпенко, молодший сержант Василь Лепетюха, сержант Сергій Чорний, та іще один військовик 92-ї бригади, особа якого станом на липень 2015-го не встановлена; в серпні 2016-го встановлено, що це був сержант Антон Бутирін.
Вдома лишилися батько, дружина, син 2009 р.н. 16 вересня 2014-го тіло Ігоря Романцова ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковою місією «Експедиція-200» («Чорний тюльпан»). Ідентифікований за тестом ДНК; похований 21 лютого 2015-го у Волохівці.
7 травня 2015-го у Волохівському навчально-виробничому ліцеї врочисто відкрито пам'ятну дошку на честь учня НВК — Романцова Ігоря. [1]
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (25.3.2015, посмертно).
- відзнакою «Народний Герой України» (23.3.2015, посмертно)