-
Тєлєгін Сергій Анатолійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Reformat 1 URL (Wayback Medic 2.5)) #IABot (v2.0.9.5) (GreenC bot) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:54, 8 жовтня 2023
Тєлєгін Сергій Анатолійович | |
---|---|
КапітанШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Шаблон:External media Сергі́й Анато́лійович Тєлє́гін (Шаблон:Н , м. Запоріжжя, Українська РСР — Шаблон:ДС, м. Луганськ, Україна) — український військовий льотчик, гвардії капітан Повітряних Сил Збройних Сил України.
Життєпис
Сергій Тєлєгін народився в місті Запоріжжя[1]. З 1983 по 1993 рік навчався у загальноосвітній школі № 11 м. Кривий Ріг. В авіацію пішов по стопах батька та старшого брата. Вступив у Васильківське військове авіаційно-технічне училище, яке увійшло до складу інституту ВПС. 1996 року закінчив Київський інститут військово-повітряних сил.
У червні 1996 розпочав службу на посаді бортового авіаційного техніка вертолітної ескадрильї бригади армійської авіації.
З січня по червень 1997 — старший авіаційний технік авіаційної бази.
З червня 1997 служив в авіаційній частині А3840 у м. Мелітополь:
06.1997—08.2002 — старший авіаційний технік військово-транспортного авіаційного полку.
08.2002—09.2003 — старший авіаційний технік (корабля) інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї військово-транспортного авіаційного полку.
09.2003—02.2008 — старший авіаційний технік корабля інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25-ї авіаційної бригади транспортної авіації.
02.2008—11.2009 — старший авіаційний технік корабля інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації.
З листопада 2009 — начальник технічно-експлуатаційної частини інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації Повітряних Сил ЗС України, в/ч А3840, м. Мелітополь. Класна кваліфікація «1 клас».
З початком російської збройної агресії проти України з березня 2014 року літав у Луганський та Донецький аеропорти, бортовий інженер військово-транспортного літака Іл-76 МД.
Обставини загибелі
14 червня 2014 екіпаж військово-транспортного літака Іл-76 МД (бортовий номер 76777) Повітряних Сил ЗС України, під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, виконував бойовий політ в Луганський аеропорт. На борту літака перебували 9 членів екіпажу та 40 військовослужбовців дніпропетровської 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, які летіли на ротацію. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.
Близько 01:00, під час заходу на посадку аеродрому міста Луганськ, на висоті 700 метрів, борт 76777 був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув в повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[2][3].
У той день до Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76 МД. Перший літак (бортовий номер 76683) під командуванням полковника Дмитра Мимрикова сів о 0:40. За 10 хвилин збили другий літак (бортовий номер 76777). Третій отримав наказ повертатися.
Пройшло 42 доби перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня з дев'ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста[4].
Залишились батьки, брат, дружина та 14-річний син.
Нагороди
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (20 червня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[5].
- орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня, посмертно (розпорядження голови Запорізької обласної ради від 16.08.2017 № 269-н)[6].
- Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
- Відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України — медалі «15 років Збройним Силам України», «За сумлінну службу» II ст. і III ст.[7]
Вшанування пам'яті
12 червня 2015 року в місті Мелітополь на території військової частини А3840 було відкрито меморіал екіпажу літака Іл-76МД (бортовий номер 76777), який загинув 14 червня 2014 року в аеропорту міста Луганськ[8][9].
В м. Кривий Ріг на фасаді будівлі ЗОШ № 11 (вулиця Співдружності, 92А) встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи гвардії капітана Сергія Тєлєгіна[10].
Див. також
Примітки
Джерела
- Тєлєгін Сергій Анатолійович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Тєлєгін Сергій Анатолійович // Український меморіал.
- Вічна пам'ять Героям! // Сайт Мелітопольської міської ради.
- Льотчики збитого Іл-76 вірили, що три сімки в бортовому номері — на щастя Шаблон:Ref-ru // «Факти», 20 червня 2014.
- Життя за Україну: нехай гинуть наші вороги! Архів з оригіналу // «Запорізька правда», 4 вересня 2014.
- Найбільша втрата ЗСУ в небі: річниця аварії Іл-76 під Луганськом // «Вечірній Кам'янець» за матеріалами «Вчасно» , 14 червня 2017.
- ↑
https://zounb.zp.ua/resourse/zaporizkyy-kray/ludy/neviplakani-slozi-ukraini/tieliegin-sergij-anatolijovich
- ↑
http://www.mil.gov.ua/news/2014/06/14/vijskovo-transportnij-litak-povitryanih-sil-zbrojnih-sil-ukraini-il-76/
- ↑
http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/14/7029064/
- ↑
http://www.mil.gov.ua/news/2014/07/26/u-melitopoli-vidbulosya-pohovannya-devyatoh-chleniv-ekipazhu-vijskovo-transportnogo-litaka-il-76-md/
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://zor.gov.ua/content/nagorodzheni-osoby-iii-stupenem
- ↑ Світлина на сторінці СПИСОК жителів області, які загинули за незалежність, державний суверенітет та територіальну цілісність України // Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна
- ↑
http://www.5.ua/ato-na-shodi/na-zaporizhzhi-vidkryly-memorial-zahyblym-na-bortu-zbytoho-boiovykamy-il76-83682.html
- ↑
http://24tv.ua/u_melitopoli_uvikovichili_pamyat_geroyiv_ekipazhu_il76_n583953
- ↑
https://krogerc.info/ua/plaques/detail/id/199.html