-
Хоптяр Сергій Вікторович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:56, 8 жовтня 2023
Хоптяр Сергій Вікторович | |
---|---|
Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Ві́кторович Хоптяр ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1996 року в селі Соколівка (Ярмолинецький район, Хмельницька область). Закінчив Соколівську ЗОШ та Ярмолинецький професійний ліцей — за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобілів та водій».
У липні 2014 року призваний на строкову службу, проте вирішив одразу підписати контракт; через два місяці після підготовки поїхав на фронт. Старший солдат, заступник командира взводу, 53-тя окрема механізована бригада.
Протягом 2014—2016 років брав участь у боях операції на сході України. Згодом у складі взводу служив у місці основної дислокації частини. З березня 2016 року знову брав участь у бойових діях.
19 серпня 2016-го пополудні загинув під час раптового короткочасного обстрілу терористами з АГС поблизу смт Зайцеве — внаслідок вибуху гранати, прикривши собою товариша. Сергій якраз прямував з побратимом на пост та не встиг сховатися в укритті; зазнав численних осколкових поранень у живіт та шию. Його товариш був легко поранений у ногу, оскільки основна маса осколків потрапила в Сергія.
24 серпня 2016 року похований у Соколівці з військовими почестями за присутности майже півтисячі людей.
Без Сергія лишились мама, старший брат, бабуся, двоюрідні та троюрідні брати й сестри.
Нагороди та вшанування
- указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- 12 жовтня 2017 у Ярмолинецькому професійному ліцеї встановлено меморіальну дошку Петру Бойку, Сергію Хоптяру та Швецю Володимиру Сергійовичу.