-
Баранюк Володимир Анатолійович: відмінності між версіями
ua>Kait Moren м (правопис) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:04, 9 жовтня 2023
Володимир Баранюк Баранюк Володимир Анатолійович | |
---|---|
ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Володи́мир Анато́лійович Бараню́к — український офіцер, полковник Збройних сил України. Герой України (19 березня 2022)[1].
З життєпису
2000 року призначений командиром взводу 1-ї окремої бригади морської піхоти в Криму.
Станом на 2014 рік був заступником командира 1-го окремого батальйону морської піхоти у Феодосії.
Станом на квітень 2015 року — командир батальйону морської піхоти.
Станом на листопад 2020 року — заступник командира окремої бригади морської піхоти.
Станом на вересень 2021 року та березень 2022 року — командир 36-ї бригади морської піхоти.
11 квітня 2022 року бойова група 36-ї окремої бригади морської піхоти на чолі з командиром бригади Героєм України полковником Володимиром Баранюком колоною техніки пішла на прорив з блокадного Маріуполя у північному напрямку, щоб перейти лінію фронту та з'єднатися з основними силами ЗС України. Унаслідок вогневого ураження колона розсіялася, українські військові продовжували вихід у пішому порядку. Доля більшості морпіхів із групи, що вирушила на прорив, зокрема комбрига Володимира Баранюка, після ранку 11 квітня залишається невідомою[2]. Із оточення вийшли щонайменше 4 танки (3 — ЗСУ, 1 — НГУ) з екіпажами та особовим складом на броні.
Російські джерела повідомили про знайдені особисті речі й зброю, які могли належати Баранюку, та про його ймовірну загибель[3][4].
Від 13 квітня командування підрозділами 36 бригади в Маріуполі передане майору Волинському.
Проте 8 травня 2022 року агентство РИА Новости повідомило, що Баранюк та начальник штабу 36-ї бригади полковник Дмитро Кормянков живі та перебувають у полоні у збройних сил Російської Федерації[5]. Опубліковано відео з допиту Баранюка, зроблене в одному з пунктів на території «ДНР»[6].
8 травня, під час інтерв'ю по відеозв'язку із Маріуполя, командир «полку „Азов“» (окремий загін спеціального призначення 12-ї бригади Національної гвардії України) підполковник НГУ Денис Прокопенко заявив, що Баранюк відмовився виконувати наказ командування залишатися на позиціях у Маріуполі й самостійно ухвалив рішення у складі групи танків і бронемашин прориватися з оточення [7]. Таким чином полковник Баранюк потрапив у полон РФ.
Нагороди
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (4 грудня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України[8]
- Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (19 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1][9][10]
Примітки
Джерела
Відео
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Герої України Шаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014) Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑ 1,0 1,1 Шаблон:УПУ
- ↑
https://novynarnia.com/2022/04/13/morpihy-36-yi-brygady-v-mariupoli-chastyna-zyednalasya-z-azovom-chastyna-ishla-na-proryv-bagato-potrapyly-v-polon/
- ↑
https://www.ilmessaggero.it/mondo/baranyuk_morto_comandante_mariupol_esercito_ucraina_chi_era_news-6635361.html
- ↑
https://www.corriere.it/esteri/22_aprile_17/comandante-marines-mariupol-morto-8e9a6190-be79-11ec-834d-ead3a2b5b7ee.shtml
- ↑
https://www.pravda.com.ua/news/2022/05/8/7344802/
- ↑
https://ria.ru/20220508/ukraina-1787464202.html
- ↑
https://www.pravda.com.ua/news/2022/05/8/7344944/
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://novynarnia.com/2022/03/19/prezydent-nadav-zvannya-geroyiv-ukrayiny-komandyram-polku-azov-i-36-yi-brygady-morpihiv/
- ↑
https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3434093-u-polku-azov-prosat-pidsilenna-dla-mariupola-sob-nagorodi-ciplali-na-zivi-grudi.html