Баранюк Володимир Анатолійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Баранюк
Баранюк Володимир Анатолійович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Володи́мир Анато́лійович Бараню́к — український офіцер, полковник Збройних сил України. Герой України (19 березня 2022)[1].

З життєпису

2000 року призначений командиром взводу 1-ї окремої бригади морської піхоти в Криму.

Станом на 2014 рік був заступником командира 1-го окремого батальйону морської піхоти у Феодосії.

Станом на квітень 2015 року — командир батальйону морської піхоти.

Станом на листопад 2020 року — заступник командира окремої бригади морської піхоти.

Станом на вересень 2021 року та березень 2022 року — командир 36-ї бригади морської піхоти.

11 квітня 2022 року бойова група 36-ї окремої бригади морської піхоти на чолі з командиром бригади Героєм України полковником Володимиром Баранюком колоною техніки пішла на прорив з блокадного Маріуполя у північному напрямку, щоб перейти лінію фронту та з'єднатися з основними силами ЗС України. Унаслідок вогневого ураження колона розсіялася, українські військові продовжували вихід у пішому порядку. Доля більшості морпіхів із групи, що вирушила на прорив, зокрема комбрига Володимира Баранюка, після ранку 11 квітня залишається невідомою[2]. Із оточення вийшли щонайменше 4 танки (3 — ЗСУ, 1 — НГУ) з екіпажами та особовим складом на броні.

Російські джерела повідомили про знайдені особисті речі й зброю, які могли належати Баранюку, та про його ймовірну загибель[3][4].

Від 13 квітня командування підрозділами 36 бригади в Маріуполі передане майору Волинському.

Проте 8 травня 2022 року агентство РИА Новости повідомило, що Баранюк та начальник штабу 36-ї бригади полковник Дмитро Кормянков живі та перебувають у полоні у збройних сил Російської Федерації[5]. Опубліковано відео з допиту Баранюка, зроблене в одному з пунктів на території «ДНР»[6].

8 травня, під час інтерв'ю по відеозв'язку із Маріуполя, командир «полку „Азов“» (окремий загін спеціального призначення 12-ї бригади Національної гвардії України) підполковник НГУ Денис Прокопенко заявив, що Баранюк відмовився виконувати наказ командування залишатися на позиціях у Маріуполі й самостійно ухвалив рішення у складі групи танків і бронемашин прориватися з оточення [7]. Таким чином полковник Баранюк потрапив у полон РФ.

Нагороди

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (4 грудня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України[8]
  • Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (19 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1][9][10]

Примітки

Джерела

Відео


Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Герої України Шаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014) Шаблон:Ukr-mil-bio-stub