-
Кочетков-Сукач Володимир Вячеславович: відмінності між версіями
м (Імпортовано 1 версія) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Версія за 15:52, 13 грудня 2022
| Володимир Кочетков-Сукач | |
|---|---|
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Володи́мир Вячесла́вович Кочетко́в-Сука́ч (позивний «Чубака», Шаблон:Н. , Київ — Шаблон:П. Шаблон:ДС, Красногорівка) — ідейний засновник вальдорфської педагогіки в Україні[1], менеджер у сфері нерухомості, засновник і керівник волонтерського проєкту «Аеророзвідка» під час війни на сході України.
Біографія
Володимир Кочетков-Сукач народився 9 жовтня 1971 року в Києві[2]. У 1978—1988 роках навчався в київській школі № 165, протягом 1988—1994 — у Київському політехнічному інституті[3]. У 1996 році став одним із засновників педагогічного видавництва «Перше вересня». У 1999 році виступив одним із засновників київської вальдорфської школи «Софія»[4][5].
У 2000—2002 роках був директором з експорту та партнером Stone Agency. У 2002 — керівник відділу маркетингу і продажів компанії «Квін-Свіг». У 2002—2004 — директор з експорту та партнер компанії «Древо». У 2004—2005 — керівник департаменту брокериджу КНК. У 2005 — директор S&K Company Ltd. У 2005—2006 — заступник директора «Української Торгової Гільдії». У 2006—2007 — директор In Gardarika Development. У 2006—2007 — директор департаменту заміської нерухомості Concorde Capital[6].
У 2007 — представник Concorde Capital у раді директорів та директор департаменту розвитку Innovative City Development Investments. У 2007—2008 — директор з інвестицій в ринок нерухомості Concorde Capital. У 2008 — перший заступник генерального директора ПІК-Україна (PIK Group). У 2008 році увійшов до складу Координаційного бюро з підготовки до Євро-2012 при Кабінеті Міністрів України[6]. У 2009 був радником віцепрем'єр-міністра України. У 2011 очолював компанію En.Green.
Шаблон:External media З перших днів брав активну участь у Революції гідності та Автомайдані[2]. Після Майдану працював в апараті урядового уповноваженого з антикорупційної політики Тетяни Чорновол[7]. Був серед перших добровольців «Автоботів», які протистояли сепаратистам у Маріуполі 9 травня 2014 року[2]. Близько двох місяців воював у батальйоні «Азов»[4]. Згодом почав конструювати й випробовувати безпілотники, зайнявся розшифровкою фотографій повітряної розвідки. Залучив до цієї справи друзів і об'єднав їх у групу «Аеророзвідка»[8].
15 березня 2015 року об 11:15 підірвався на міні з «розтяжкою» поблизу Красногорівки (Донецька область)[9][2]. Натан Хазін: «Разом з волонтерами мав їхати за межу передової встановлювати спецобладнання. Тільки взялися за роботу, як почав працювати снайпер. Володя наказав усім відійти у пролісок, сховатися за деревами. На стежці побачив міну. Думав, обійде ту розтяжку. Але вона виявилася пасткою»[4].
Прощання відбулося 18 березня на Майдані Незалежності та у Михайлівському монастирі[8][4]. Похований на Лісовому кладовищі.
Залишилася дружина Тетяна та четверо дітей[4].
Нагороди
Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня — «за особисту мужність та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові»[10].
У 2022 році Православна церква України нагородила Володимира Кочеткова-Сукача медаллю «За жертовність і любов до України».[11]
У мистецтві
У 2021 році вийшов фільм про Володимира Кочеткова-Сукача «Небесний координатор», режисер Євген Трегубов.[12][13][14]
Примітки
Посилання
- Шаблон:Facebook
- Повітряні кіборги, Громадське (21 лютого 2015)
- Страшна, жахлива звістка. Загинув Володя Кочетков, facebook Taras Shamayda (15 березня 2015)
- Сьогодні загинув «Чубака», в мирному житті Кочетков-Сукач Володимир, facebook Аеророзвідка (15 березня 2015)
- ↑ Як стати вчителем у вальдорфській школі? , Слово Волині (10 червня 2015)
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 Втрати патріотичних сил внаслідок російського вторгнення в Україну (березень-червень 2015 року). Частина 10 , Літопис запорізької міліції (5 червня 2015)
- ↑ Volodymyr Kochetkov-Sukach, LinkedIn
- ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 «Думав ту розтяжку обійти, але вона виявилася пасткою» , Gazeta.ua (20 березня 2015)
- ↑ У Києві попрощалися з загиблим волонтером, який очолював «Авіарозвідку» , 5 канал (18 березня 2015)
- ↑ 6,0 6,1 Hospitality Industry Forum 2009 , MeetingPoint Ukraine (17 лютого 2009)
- ↑ Владимир Кочетков-Сукач , Dyvys!in (17 квітня 2014)
- ↑ 8,0 8,1 «Чубакку називали очами та вухами української армії. А ще — невразливим» Шаблон:Ref-ru, Факти (20 березня 2015)
- ↑ На Донбасі загинув волонтер — Лисенко , ВВС Україна (16 березня 2015)
- ↑ Указ Президента України № 147/2015 Про нагородження В.Кочеткова-Сукача орденом Богдана Хмельницького , Офіційне інтернет-представництво Президента України (18 березня 2015)
- ↑ [1]. Аеророзвідка. 24.07.2022
- ↑ «Небесний координатор»: у Києві відбулася прем'єра стрічки про загиблого на Донбасі волонтера. 5 канал. 27.08.2021
- ↑ «Небесний координатор». ГУР МО України. 17.06.2021
- ↑ Небесний координатор. УКФ