-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Литвиненко Юрій Юрійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 05:06, 10 жовтня 2023

Юрій Литвиненко
UA-OF1b-LT-GSB-H(2015).png ЛейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Ю́рій Ю́рійович Литвине́нко ( — Шаблон:ДС) — лейтенант юстиції, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1979 року в селі Пащенівка Коломацького району. Коли йому було 3 роки, загинув батько, родина переїздить до Харкова. Закінчив харківську ЗОШ № 63, 2001-го — з відзнакою юридичний факультет Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди. 2007 року закінчив економічний факультет того ж вузу, здобувши ступінь магістра. Протягом 2001—2002 років проходив строкову службу у збройних силах України, отримав 2 подяки від міністра оборони. Демобілізувавшись, працював у службі безпеки «Кредитпромбанку», згодом працював керівником служби безпеки банку «Дніпрокредит», по тому — Земельного банку. Останнім часом працював в банку «Базис», звідки був звільнений у зв'язку з ліквідацією банку.

Добровільно пішов до військкомату та попросив його призвати на фронт. 2 лютого 2015-го розпочалася його перепідготовка на військово-юридичному факультеті Харківського юридичного національного університету. 13 березня відбув до місця призначення — у 17-й батальйон 57-ї бригади; лейтенант юстиції, заступник командира з правових питань. Окрім юридичних, часто виконував інші бойові завдання; завжди носив із собою гранати, у мами наперед просив пробачення за прийняте рішення — ні за яких умов не здаватися в полон.

16 грудня 2015 під час виконання бойового завдання потрапив під обстріл, зазнав контузії, стався обширний інфаркт. Вісім годин боровся Юрій за життя. Помер уночі в госпіталі міста Торецьк.

Похований в селі Шелестове Коломацького району.

Без Юрія лишились мама Наталія Левченко, дружина, донька 2008 р.н..

Нагороди та вшанування

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом Богдана Хмельницького III ступеня (8.4.2016, посмертно)[1]
  • 2016 року відкрито меморіальну аудиторію на честь полеглих Харківського педагогічного університету імені Г. С. Сковороди: Юрія Литвиненка, Андрія Ваховського та Святослава Горбенка
  • 21 березня 2017 року відкрито пам'ятну дошку Юрію Литвиненку у фоє шелестівської ЗОШ.
  • 24 травня 2017 року встановлено меморіальну дошку на фасаді Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 63.
  • Новела «Дванадцятий янгол» у книзі Л.Логвиненка «Місячна соната війни» присвячена Литвиненку Юрію.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub