Горбенко Святослав Сергійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Інші значення

Горбенко Святослав Сергійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Горбенко Святослав Сергійович (26 грудня 1994, м. Полтава — 3 жовтня 2014, м. Донецьк) — український військовик, доброволець, вояк Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор». Військове прізвисько «Скельд». Один із «кіборгів». Герой України.

Життєпис

По закінченню Полтавського ліцею мав лише 15 років. Здобувати вищу освіту почав у Харкові. Святослав навчався на філологічному факультеті (японська, англійська мови) у Харківському національному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. Водночас, на заочному відділенні — на історичному факультеті Харківського національного університету імені Василя Каразіна. На третьому році навчання хлопець вступив і на військову кафедру при Харківському інституті танкових військ.

У квітні 2014 за наполяганням батька перевівся на навчання до Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка з причин погроз і переслідування тогочасними провладними бандформуваннями учасників Майдану і Самооборони Харкова, до лав якої записався Святослав у період Революції Гідності. Продовжив опановувати в Інституті філології японську мову та літературу з кінця третього курсу (кафедра мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії). Знав кілька мов (вільно володів англійською, розмовляв французькою, осягав японську і читав польською) і навчався в одному з найпрестижніших вузів країни. Міг стати блискучим перекладачем або істориком, але вибрав шлях солдата[1].

Військовий шлях

Влітку 2014 року ще встиг скласти іспити на військовій кафедрі й отримати подання на звання молодшого лейтенанта. Погони отримати не встиг — став добровольцем, пройшов військові навчання. А далі — на фронт. З кінця вересня перебував у донецькому аеропорту разом з побратимами від Добровольчого українського корпусу «Правого сектора».

Обставини загибелі

Загинув 3 жовтня 2014 року під час оборони Донецького аеропорту. Рятуючи травмованого побратима, отримав смертельне поранення осколком танкового снаряду, тоді ж поліг Сергій Андрєєв[2].

Похований у Києві на Берковецькому кладовищі.

Родина

Батько, Сергій Олександрович Горбенко, став лікарем Євромайдану у Києві з початку перших кривавих сутичок.

Нагороди

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 серпня 2021, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[3]
  • Орден «За мужність» III ст. (12 березня 2021, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[4]
  • Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
  • Відзнака «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно, Наказ № 80/17 командира ДУК ПС)[5]

Вшанування пам'яті

  • На честь Горбенко Святослава встановлена меморіальна дошка в Полтаві[6].
  • В Інституті філології ім'ям студента Святослава Горбенка названо аудиторію.
  • Його ім'я викарбуване на меморіальній дошці студентам та вихованцям Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, які загинули у зоні АТО. Дошка була встановлена 27 січня 2017 року у приміщенні головномго корпусу університету[7].
  • 3 жовтня 2019 року на території Інституту філології була посаджена сакура в пам'ять про Святослава[8].
  • 10 вересня 2020 року рішенням Вишгородської міської ради № 67/3 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Вишгород» (посмертно)[9].

Посилання

Примітки

Шаблон:Примітки Шаблон:Succession Шаблон:Герої України

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Бібліоінформація