-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Аваков Арсен Борисович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Alex-sedlachek
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 11:24, 15 жовтня 2023

Шаблон:Тезки

Шаблон:Депутат Арсе́н Бори́сович Ава́ков (Шаблон:Lang-hy, Шаблон:Н. , Баку, Азербайджанська РСР, СРСР) — український політичний і громадський діяч вірменського походження. Колишній Міністр МВС України (27 лютого 2014 — 15 липня 2021), перепризначений 29 серпня 2019 року[1], звільнився з посади 15 липня 2021[2], після низки протестів 2019-2020 проти Авакова.

Голова Харківської обладміністрації (від 4 лютого 2005 до 5 лютого 2010 року), колишній депутат Харківської облради. Входив до складу РНБО від 25 травня 2007 до 21 січня 2008[3][4], Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні фінального турніру чемпіонату Європи 2012 з футболу з 24 квітня до 8 травня 2007 р.[5][6], Національної ради з питань взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування[7]. Народний депутат України 7-го і 8-го скликань. В. о. міністра МВС України з 22 лютого 2014 року[8]. Став міністром внутрішніх справ України з 27 лютого 2014 року[9]. Пробув на посаді 2695 дні. Дії на посаді міністра МВС неодноразово викликали суспільний резонанс та призвело до винекнення протестного руху Аваков — чорт.[10][11]

Заслужений економіст України. За даними журналу «Фокус» на 2012 рік, посідав 70-те місце у списку найбагатших людей України зі статками $189,0 млн[12]. Член партії «Народний фронт», голова її Харківської обласної організації, блогер[13].

Життєпис

Народився у селищі ім. Кірова[14] (Кіровський, нині — Бінагадинський район) в Баку у сім'ї військовослужбовця. З 1966 живе в Україні. За національністю — вірменин[15].

1981—1982 — препаратор кафедри «Автоматизовані системи управління» Харківського політехнічного інституту[16].

1988 — закінчив Харківський політехнічний інститут (спеціальність — «Автоматизовані системи управління», кваліфікація — інженер-системотехнік).

1987—1990 — інженер у Всесоюзному науково-дослідницькому інституті охорони вод (Харків). 1990 — заснував і очолив АТ «Інвестор», а 1992 р. — комерційний банк «Базис».

2002 — член виконавчого комітету Харківської міської ради.

4 лютого 2005 — голова Харківської облдержадміністрації[17], тоді ж склав повноваження Голови наглядової ради АТ «Інвестор» й АКБ «Базис».

26 березня 2006 — обраний депутатом Харківської обласної ради V скликання, член комісії з питань бюджету[16].

3 лютого 2010 Харківська облрада висловила йому як голові облдержадміністрації недовіру[18]. Того ж дня заступник прокурора Харківської області Микола Шадура виніс протест на це рішення[19].

4 лютого прокурор Харківської області Василь Синчук відкликав протест[20]. 5 лютого Харківська облрада подала апеляційну скаргу в справі, щодо позову Авакова до облради щодо рішення сесії про недовіру йому[21]. Керуючись п. 10 ст. 118 Конституції 5 лютого 2010 р. Указом Президента № 116/2010 Авакова було звільнено з посади голови Харківської облдержадміністрації[22].

Причому в облдержадміністрації заявили, що прохання про відставку губернатор не подавав[23]. Того ж дня Аваков заявив про незаконність Указу Президента[24]. Але 6 лютого у своїй авторській програмі «Акценти» на місцевому телеканалі «ОТБ» він заявив, що, можливо, подасть у відставку, щойно одержить на руки оригінал Указу Президента[25]. 8 лютого[26] під тим же номером і за те ж число на офіційному сайті Президента з'явився інший текст Указу — про звільнення відповідно до частини 9 статті 118 Конституції України. 9 лютого о 15:00 Аваков подав на ім'я Президента заяву про відставку[27].

Також своїм останнім розпорядженням він призначив в. о. голови Харківської облдержадміністрації свого першого заступника Володимира Бабаєва[28]. Коментуючи питання про можливе балотування на посаду Харківського міського голови навесні 2010 р., Аваков заявив, що «не думає, що таке рішення можливе»[29].

Того ж дня близько 16:00[30] текст розміщеного на сайті Президента України Указу про звільнення Авакова з посади під тим же номером від 5 лютого знову було змінено на первинний: Шаблон:Цитата 10 лютого[31] на офіційному сайті Харківської облдержадміністрації з'явилося розпорядження А. Б. Авакова від 9 лютого 2010 № 49-к «Про припинення повноважень голови обласної державної адміністрації»[32]: Шаблон:Цитата

Віктор Ющенко 16 лютого пояснив[33] звільнення Авакова порушенням прохання бути політично незаангажованими під час виборів Президента[34].

На початку березня з'ясувалося, що позов Арсена Авакова до Харківської обласної ради про незаконність рішення щодо недовіри йому як голові облдержадміністрації загубився між Окружним адміністративним судом і Апеляційним адміністративним судом[35].

22 лютого 2014 обраний в. о міністра внутрішніх справ, після того, як з цієї посади звільнили Віталія Захарченка.

З 27 лютого 2014 — міністр внутрішніх справ України в першому та другому урядах Арсенія Яценюка, Володимира Гройсмана, Олексія Гончарука та Дениса Шмигаля.

2014 року на виборах до ВРУ обраний народним депутатом України VIII скл. за партійним списком (№ 6 у списку) від Народного фронту[36].

13 липня 2021 — подав у відставку з посади Міністра внутрішніх справ, не пояснивши причину[37][38]. 15 липня 2021 року Верховна Рада підтримала його відставку[39].

10 березня 2022 р. з'явилися повідомлення в російських ЗМІ про смерть Арсена Авакова в Харкові завдяки «точковому російському військові»[40]. Того ж дня Аваков зняв відеозвернення, в якому показав, що живий.[41]

Політична діяльність

2007 рік

Під час президентської виборчої кампанії 2004 р. був заступником керівника Харківського регіонального штабу Віктора Ющенка, першим заступником голови Харківського регіонального «Комітету національного порятунку»[14].

У березні 2005 р. обраний до Ради партії «Наша Україна» та її президії.

11 квітня 2009 р. за пропозицією лідера Всеукраїнського громадського руху «За Україну!» В'ячеслава Кириленка обраний головою Харківської обласної організації «За Україну!»[42].

На запрошення Юлії Тимошенко[43] рішенням президії політради ВО «Батьківщина» 21 квітня 2010 призначений головою Харківської обласної організації партії[44]. Це рішення викликало заперечення серед деяких депутатів фракцій БЮТ у Харківській міській і обласній радах[45].

У жовтні 2010 брав участь у виборах Харківського міського голови. Однак, як заявляє міжнародна правозахисна організація Freedom House, унаслідок масових порушень результат виборів був змінений на користь Геннадія Кернеса[46].

У січні 2012 проти Арсена Авакова прокуратура Харківської області порушила кримінальну справу за статтею «перевищення влади та службових повноважень». 31 січня у квартирах Авакова відбулися обшуки.

31 січня 2012 Авакова оголосили в міжнародний розшук. Червонозаводський суд Харкова видав постанову про його арешт.

Проте голови парламентських фракцій «БЮТ — ⁣Батьківщина» та «Наша Україна — Народна самооборона» Андрій Кожемякин і Микола Мартиненко звернулися до Генерального секретаріату Інтерполу із проханням відмовити правоохоронним органам України в розшуку та затриманні лідера харківської опозиції Арсена Авакова[47].

З аналогічним проханням до Інтерполу звернувся співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров[48].

Лідер фракції БЮТ — «Батьківщина» Андрій Кожем'якин назвав справу Авакова замовленою і сфабрикованою[49]. Юлія Тимошенко заявила, що Аваков винен лише в тому, що є опозиціонером[50].

Сам Арсен Аваков звернувся до Генерального прокурора України з проханням закрити кримінальну справу проти нього у зв'язку з відсутністю складу злочину, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України[51].

За підсумками парламентських виборів 2012 обраний народним депутатом України за списками об'єднаної опозиції «Батьківщина». Заступник голови фракції. Голова підкомітету з питань законодавства про статус народного депутата України Комітету ВРУ з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності ВРУ[52]

Міністр внутрішніх справ

У Верховній раді, 2015

Після загибелі одного з координаторів «Правого сектора» Олександра Музичка лідер Правого сектора Дмитро Ярош на брифінгу в Києві заявив, що вимагає відставки міністра МВС України Арсена Авакова.[53] Відповідаючи на заяву Яроша, Аваков сказав, що приймає виклик «Правого сектора» і його позиція до всіх, хто порушує громадський порядок, буде жорстокою.[54]

17 грудня 2014 призначив своїм першим заступником 36-річну грузинку Екатерину Згуладзе, яка 13 грудня отримала громадянство України. Перший заступник пізніше анонсувала реформу МВС України.[55]

25 березня 2015 року під час засідання уряду публічно затримали керівника державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського та його заступника Василя Строєцького. Арсен Аваков звернувся з проханням звільнити Бочковського та Строєцького, а також всіх обласних керівників ДСНС, оскільки вони також причетні до цієї злочинної схеми[56][57]. Пізніше він сказав, що вирішив провести публічний арешт, щоб вони не уникнули покарання[58].

1 липня Аваков терміново приїхав до Миколаєва в супроводі спецзагону й усунув від роботи весь склад ДАІ Миколаївської області, звинувативши їх у хабарництві. Він заявив, що до того часу, як нова поліція візьметься до роботи, Миколаївську область патрулюватиме спецпідрозділ «Миротворець»[59][60][61] 6 липня Аваков звільнив усіх співробітників ДАІ Донецької області[62].

14 вересня 2015 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков програв суд жителю Львова Святославу Літинському у справі про виступ міністра російською мовою. Про це Літинський повідомив у соціальній мережі Facebook. «Виграв суд щодо виступу Арсена Авакова. Суд визнав протиправною відмову у видачі мені перекладу виступу пана міністра», — написав львів'янин.[63]

Відтак МВС подало апеляцію до суду з вимогою скасувати попереднє рішення суду про обов'язок Арсена Авакова провадити державну діяльність українською мовою чи про дублювання українською мовою виступу чиновника. Засідання суду мало відбутися у Львівському апеляційному суді 9 листопада 2015 — в День української писемності та мови[64], але в останній момент Аваков передумав і відмовився від позову[65].

14 квітня 2016 року Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів України (уряд Гройсмана), у складі якого Арсен Аваков перепризначений на посаду міністра внутрішніх справ України[66].

19 вересня Аваков заявив, що звернеться до суду з клопотанням щодо Олексія Белька, який намагався замінувати міст Метро в Києві. Міністр готовий допомогти йому пройти курс реабілітації від наркотиків[67].

Наливайченко та Аваков

План із деокупації та реінтеграції окупованих територій

12 червня 2018 року опублікував і закликав до обговорення стратегію відновлення цілісності України і деокупації Донбасу «механізм малих кроків».[68]

11 березня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва, який раніше отримав позов про незаконність діяльності Арсена Авакова як міністра внутрішніх справ України, відкрив провадження у справі про невідповідність міністра вимогам до членів Уряду.[69]

Критика та скандали

Шаблон:Детальніше Шаблон:Детальніше Шаблон:Детальніше

Акція протесту проти повторного призначення Арсена Авакова на посаду міністра МВС

2006 — звинувачений журналісткою Валентиною Романенко у тому, що він є власником газових свердловин у Валківському районі Харківської області, після чого він подав на неї до суду з вимогою спростувати цю інформацію та виграв його[70].

Активісти «Правого сектора» звинувачують Арсена Авакова у смерті Олександра Музичка при його затриманні 25 березня 2014 і вимагають його відставки з посади міністра внутрішніх справ України[71].

Нардеп Інна Богословська стверджує, що Авакова призначили на посаду Міністра внутрішніх справ для того, щоб випустити Тимошенко, посадити всіх політичних опонентів і випустити з країни Віктора Януковича[72].

27 березня 2014 Рівненська міська рада оголосила загибель Олександра Музичка політичним вбивством і закликала міністра внутрішніх справ Арсена Авакова подати у відставку.

31 березня 2014 Луцька міська рада оголосила загибель Олександра Музичка політичним вбивством і закликала міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та його заступника Володимира Євдокимова подати у відставку.

31 березня 2014 журналісти ТСН зафіксували факт порушення ПДР, що полягали в перевищенні швидкості, та обмеження руху на маршруті, яким рухався кортеж міністра внутрішніх справ України[73].

Андрій Ілларіонов, ексрадник президента Росії В. Путіна, вважає, що Юлія Тимошенко, Олександр Турчинов та Арсен Аваков своєю бездіяльністю і закликами не втручатися допомогли Росії захопити Донецьк, Луганськ та анексувати Крим[74] 14 грудня 2015 Аваков у Facebook розповів про сутичку з Міхеілом Саакашвілі під час засідання Національної ради реформ на очах у Президента Порошенка[75]. Після цього губернатор Одеської області вимагав у АП оприлюднити відео засідання. Заступник голови адміністрації Дмитро Шимків заявив, що адміністрація оприлюднювати відео не збирається тому, що основним принципом проведення засідань Нацради реформ була відсутність преси, оскільки цей орган створювався як майданчик для «відвертого обговорення реформ», а не телевізійне шоу, де «політики змагаються за рейтинги та з'ясовують стосунки». Пізніше міністр МВС виклав відеозапис сутички[76], з якого стало відомо, що Аваков намагався поцілити у Саакашвілі склянкою через те, що губернатор назвав його злодієм.

15 січня 2016 журнал НВ опублікував своє розслідування[77] про те, як Аваков у кріслі очільника МВС не тільки зумів повернути всі втрачені раніше бізнес-активи, але й за допомогою сім'ї активно заробляє на видобутку газу, занижуючи його вартість і «оптимізуючи» податки.

21 червня 2018 Аваков отримує контроль над українською митницею згідно з постановою КМУ.

Досі не відома істинна причина звільнення Авакова з посади Міністра внутрішніх справ. Журналісти «Української правди» стверджують, що за цим звільненням криються приховані образи, ворожість міністра з головою Офісу Президента Андрієм Єрмаком, складні розмови з президентом[78]. Журналісти ВВС стверджують, що Аваков був не згоден з роботою Ради національної безпеки і оборони при Зеленському, у першій половині 2021 року через РНБО регулярно проводили резонансні рішення, такі як запровадження позасудових санкцій щодо окремих осіб[79].

«Московський попихач»

Шаблон:Оновити Серед попередньо висунутих сесією Головної ради «Просвіти» 17 червня 2015 претендентів найбільше шансів отримати всеукраїнську антипремію «Московський попихач» 2015 року мав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. «Московський попихач» — всеукраїнська антипремія, що присуджується тим високопосадовцям, які публічно ігнорують вимогу 10-ї статті Конституції України про державність української мови, сприяють пришвидшенню реалізації задумів вищих кіл влади Росії про узаконення в Україні двомовності як привід до розширення «руского міра»[80].

13 вересня 2016 року генпрокурор Луценко заявив, що проти міністра внутрішніх справ Арсена Авакова відкрито кримінальну справу і ведеться слідство[81]. 14 вересня перший заступник генерального прокурора Дмитро Сторожук повідомив, що прокуратура України передала до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) матеріали, у яких фігурує ім'я міністра внутрішніх справ Арсена Авакова[82]. 16 вересня стало відомо, що НАБУ розслідує кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Дергачівської районної адміністрації Харківської області під час відчуження у приватну власність понад 18 га землі компанії «Інвестор», яку заснував міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і кінцевим бенефіціаром якої зараз є дружина міністра Інна[83].

Гральний бізнес

Шаблон:Детальніше У грудні 2019 року в Україні призупинили діяльність щонайменше 5,3 тис. нелегальних ігрових закладів, якими опосередковано керували міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та колишній генпрокурор Юрій Луценко. Про це повідомив народний депутат Давид Арахамія[84][85].

Протести

Шаблон:Розширити розділ

Акція протесту проти Авакова під Верховною радою в Києві 18 червня 2020 року

Діяльність Авакова на посаді Міністра МВС викликала постійну критику громадськості. Так, патріотично налаштовані громадяни неодноразово вимагали відставки Авакова та розслідування резонансних справ (убивство поліціянтами Кирила Тлявова, убивство Катерини Гандзюк, зґвалтування поліціянтами в Кагарлику, убивство Павла Шеремета та багатьох інших).

18 червня 2020 року під стінами Верховної ради пройшла акція проти Авакова, де зібралося близько 100 осіб[86].

Наукова діяльність

Автор 13 наукових публікацій, у тому числі однієї монографії. Зокрема:

  • Вексельное обращение: теория и практика / А. Б. Аваков, Г. И. Гаевой, В. А. Бешанов и др. — Х.: Фолио, 2000. — 382 с.
  • Главное : Сборник статей (апрель 2005 — октябрь 2006) / А. Аваков. — Харьков, 2006. — 48 с.: ил.
  • Акценты : Речи, статьи, выступления, интервью, публикации (ноябрь 2004 — декабрь 2006): сборник статей / А. Аваков. — Харьков : Золотые страницы, 2007. — 464 с.: ил.
  • Ленин с нами (статья+Интернет-эпистолярий) / А. Аваков. — Харьков : Золотые страницы, 2008. — 100 с.: ил. — ISBN 978-966-400-080-9.
  • Вчера и завтра / А. Аваков. — Харьков : Золотые страницы, 2008. — 48 с.
  • Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2015 : монографія / А. Аваков. — Х. : Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2008. — 352 с.

Інші видання

  • Ленін з нами? — Харків, Фоліо,2017. — 160 с. — ~130 × 205 мм, кольор. ілл., рос., 6000 пр., ISBN 978-966-03-8005-9
  • Зелений зошит. — Харків, Фоліо, 2018. —154 с. — 133 × 206 мм, кольор. ілл., укр.(переклав з рос. В-р Верховень), 2250, ISBN 978-966-03-8156-8.

Громадська діяльність

Голова Харківського обласного відділення Національного олімпійського комітету України. Співзасновник Фонду ім. Маріанни Авакової, благодійної організації «Зоряний міст» (що опікується проведенням однойменного міжнародного фестивалю фантастики) та благодійного фонду «Ренесанс». За його ініціативою в квітні 2010 року створено Фонд громадянських ініціатив Арсена Авакова[87].

Член партій

Активний користувач соціальної мережі Facebook. Першим перетнув межу у 200 тис. підписників, і залишається найпопулярнішим українським користувачем мережі з кількістю осіб, що стежать за ним, у понад 202 тис.[90].

Нагороди, відзнаки та звання

2007 р. надано почесне звання «Заслужений економіст України»[91].

За даними тижневика «Фокус»:

  • 2008 — 67 місце в рейтингу «130 найбагатших людей України»; станом на березень 2007 р. — у 300 млн. $ й на лютий 2008 р. — у 385 млн. $[92];
  • 2008 — 109 місце в рейтингу «200 найвпливовіших українців»[93];
  • 2009 — 98 місце в рейтингу «150 найбагатших людей України» зі статками на грудень 2008 р. у 121,3 млн. $ й на березень 2009 р. — у 57,5 млн. $ (втрати з лютого 2008 р. склали 327,5 млн. доларів США)[94].
  • 2009 — посів перше місце в рейтингу 30 найвпливовіших харків'ян, «666 найвпливовіших українців» за даними тижневика «Коментарі»[95].

24 вересня 2009 посол Білорусі в Україні Валентин Величко вручив Авакову медаль «65 років визволення Республіки Білорусь від німецько-фашистських загарбників»[96].

За «великий особистий внесок у рішення проблем ветеранів-афганців і членів родин полеглих воїнів» у грудні 2009 нагороджений пам'ятною медаллю «30 років від дня введення військ в Афганістан» (із посвідченням нагороди № 1)[97].

Мультимедіа

Родина

  • Мати: Габараєва Тетяна (Тані) — осетинка.
  • Дружина: Інна — підприємець, заступник голови правління АКБ «Базис».
  • Син Олександр 1988 р. н. — засновник АТ «Інвестор» і АКБ «Базис».

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки Шаблон:Вікіпосилання

Посилання

Шаблон:17px

Декларація

Шаблон:Succession Шаблон:^ Шаблон:Перший уряд Арсенія Яценюка Шаблон:Другий уряд Арсенія Яценюка Шаблон:Уряд Володимира Гройсмана Шаблон:Уряд Олексія Гончарука Шаблон:Уряд Дениса Шмигаля Шаблон:Міністри внутрішніх справ України Шаблон:Керівники Харківської області Шаблон:Депутати ВРУ-8 Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Портали

  1. ↑ https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190829-rada-zatverdyla-sklad-novogo-kabminu/

  2. ↑ https://news.rbc.ua/ukr/politics/avakov-pokinul-post-glavy-mvd-rada-prinyala-1626329151.html

  3. ↑ Указ Президента України від 25 травня 2007 № 473/2007 «Про внесення змін до Указу Президента України від 11 вересня 2006 N 749»
  4. ↑ Указ Президента України від 21 січня 2008 № 43/2008 «Про склад Ради національної безпеки і оборони України»
  5. ↑ Указ Президента України від 24 квітня 2007 № 346/2007 «Про заходи щодо забезпечення підготовки та проведення в Україні фінального турніру чемпіонату Європи 2012 з футболу»
  6. ↑ Указ Президента України від 8 травня 2007 № 389/2007 «Про забезпечення підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу»
  7. ↑ http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=241%2F2008

  8. ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/754-18

  9. ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/802-18

  10. ↑ https://novynarnia.com/2021/07/15/stern-avake/

  11. ↑ https://glavcom.ua/news/na-bankoviy-aktivisti-provodyat-akciyu-avakov-chort-foto-621047.html?1567009922

  12. ↑ http://ubr.ua/business-practice/ups-and-downs-in-business/200-samyh-bogatyh-ludei-ukrainy-2012-goda-127472

  13. ↑ http://blogs.pravda.com.ua/authors/avakov/

  14. ↑ 14,0 14,1 Аваков Арсен Борисович у базі proUA.com Шаблон:Ref-ru
  15. ↑ http://avakov.com/pages/?id=3

  16. ↑ 16,0 16,1 Аваков Арсен Борисович на сайті Харківської обласної ради
  17. ↑ http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=185%2F2005

  18. ↑ Про висловлення недовіри голові Харківської обласної державної адміністрації
  19. ↑ Рішення сесії не існує!
  20. ↑ Прокурор Харківської області В.Синчук відкликав протест принесений на рішення обласної ради про недовіру голові облдержадміністрації
  21. ↑ Харківська облрада подала апеляцію за позовом А. Авакова щодо рішення сесії облради про недовіру губернаторові Шаблон:Ref-ru
  22. ↑ http://www.president.gov.ua/documents/10408.html

  23. ↑ Ющенко прийняв відставку Авакова, яку той не подавав Шаблон:Ref-ru
  24. ↑ http://www.avakov.com/news/?year=2010&news_id=4035#4035

  25. ↑ http://glavnoe.ua/news/n43236

  26. ↑ http://www.kharkivoda.gov.ua/news.php?news=11786

  27. ↑ Арсен Аваков пішов у відставку через етичні перешкоди та принципову незгоду з рішеннями Президента України
  28. ↑ А. Аваков подав у відставку (доповнене) Шаблон:Ref-ru
  29. ↑ А. Аваков планує залишитися в Харкові та бути активним опозиціонером майбутньої влади Шаблон:Ref-ru
  30. ↑ Текст розміщеного на сайті президента указу про зсув А. Авакова із займаної посади знову змінений Шаблон:Ref-ru
  31. ↑ А. Аваков підписав розпорядження про припинення своїх повноважень на посту голови Харківської облдержадміністрації Шаблон:Ref-ru
  32. ↑ № 49-к Про припинення повноважень голови обласної державної адміністрації
  33. ↑ http://www.president.gov.ua/news/16569.html

  34. ↑ http://unian.net/ukr/news/news-363083.html

  35. ↑ Позов А. Авакова до Харківської облради про незаконність рішення про недовіру губернаторові втратився — С. Стороженко Шаблон:Ref-ru
  36. ↑ http://www.cvk.gov.ua/info/protokol_bmvo_ndu_26102014.pdf

  37. ↑ https://www.rbc.ua/ukr/news/avakov-podtverdil-svoyu-otstavku-1626188470.html

  38. ↑ https://mvs.gov.ua/uk/press-center/news/zayava-ministra-vnutrisnix-sprav-ukrayini-arsena-avakova

  39. ↑ https://www.unn.com.ua/uk/news/1936506-vr-vidpravila-avakova-u-vidstavku-z-posadi-ministra-vnutrishnikh-sprav

  40. ↑ https://info24.ru/news/smi-harkove-ubit-eks-glava-mvd-ukrainy-arsen-avakov.html

  41. ↑ https://www.slovoidilo.ua/2022/03/10/novyna/bezpeka/aha-shhas-spochatku-xochu-pobachyty-yak-zdoxne-putin-avakov-prokomentuvav-fejk-pro-svoyu-zahybel

  42. ↑ Арсен Аваков обраний лідером обласної організації громадського руху «За Україну!» Шаблон:Ref-ru
  43. ↑ Ю. Тимошенко пригласила А. Авакова занять место председателя Харьковской областной организации «Батьківщини» Шаблон:Ref-ru // Status quo. — 2010. — 22 апреля.
  44. ↑ 44,0 44,1 А. Аваков очолив Харківську облорганізацію партії «Батьківщина», О. Фельдман — міськорганізацію партії Шаблон:Ref-ru
  45. ↑ http://unian.net/ukr/news/news-373652.html

  46. ↑ http://cripo.com.ua/index.php?sect_id=10&aid=116836

  47. ↑ http://byut.com.ua/news/9764.html

  48. ↑ http://glavnoe.ua/news/n95110

  49. ↑ http://glavnoe.ua/news/n94657

  50. ↑ Тимошенко: Аваков виноват только в том, что является оппозиционером
  51. ↑ http://glavnoe.ua/news/n95399

  52. ↑ [1]
  53. ↑ http://www.depo.ua/ru/vlast-i-socium/zakon-i-grazhdane/pravyi-sektor-trebuet-nemedlennoi-otstavki-avakova-posle-ubiistva-muzychko.htm

  54. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/25/7020282/

  55. ↑ Романія Горбач. «Починати треба з чистого аркуша, на якому немає крові та бруду» // Газета по-українськи.— К., № 1 (1753) від 2 січня 2015.— С. 10
  56. ↑ http://eramedia.com.ua/article/217564-tak_bude_z_kojnim_komu_potrbn_publchn_areshti__korespondent_rado/

  57. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2015/03/25/7062609/

  58. ↑ http://www.depo.ua/rus/criminal/avakov-poyasniv-chomu-pokazovo-zaareshtuvav-bochkovskogo-25032015133000

  59. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2015/07/1/7073019/

  60. ↑ http://24tv.ua/ukrayina/avakov_zvilniv_vsih_daishnikiv_na_mikolayivshhini/n589482

  61. ↑ http://nikvesti.com/news/politics/71467

  62. ↑ http://www.unian.net/society/1097228-uvolenyi-vse-sotrudniki-gai-donetskoy-oblasti-avakov.html

  63. ↑ http://ukranews.com/news/182162.Avakov-proigral-sud-lvovskomu-aktivistu.uk

  64. ↑ http://ua.korrespondent.net/ukraine/3582721-avakov-sudytsia-za-pravo-pratsuivaty-rosiiskoui-movoui

  65. ↑ http://zbruc.eu/node/43424

  66. ↑ http://ukranews.com/news/205823.Rada-naznachila-noviy-Kabmin.uk

  67. ↑ https://www.rbc.ua/ukr/news/avakov-budet-prosit-minimalnom-nakazanii-1568893964.html

  68. ↑ https://blogs.pravda.com.ua/authors/avakov/5b1faf7a125a0/

  69. ↑ https://ukranews.com/ua/news/619000-sud-vidkryv-spravu-pro-nevidpovidnist-avakova-posadi

  70. ↑ Янукович наградил журналистку, которая оболгала Авакова. Главное. 06.06.2013. Шаблон:Ref-ru
  71. ↑ «Правый сектор» требует немедленной отставки Авакова после убийства Музычко  — ДеПо, 25.03.2014
  72. ↑ Януковича специально выпустили из Украины — Богословская 19.04.2014 Шаблон:Ref-ru
  73. ↑ Как кортеж Авакова нарушает правила движения: видео езды министра 30.03.2014 Шаблон:Ref-ru
  74. ↑ Приказ о сдаче Крыма могла дать только Тимошенко — Илларионов Шаблон:Ref-ru
  75. ↑ http://nv.ua/ukr/ukraine/events/avakov-hljupnuv-vodoju-v-oblichchja-saakashvili-v-hodi-slovesnoji-perepalki-85832.html

  76. ↑ http://nv.ua/ukr/ukraine/events/avakov-opublikuvav-video-perepalki-z-saakashvili-na-natsradi-reform-86216.html

  77. ↑ http://nv.ua/ukr/publications/jak-rozvivajetsja-biznes-ta-inshi-vnutrishni-spravi-glavi-mvs-arsena-avakova-91824.html

  78. ↑ Конец эпохи Авакова. Как Зеленский уговорил министра уйти в отставку
  79. ↑ Аваков про владу Зеленського: "феноменальний ідіотизм" Зе-команди та "свинство" РНБО
  80. ↑ http://slovoprosvity.org/2015/08/13/moskovskij-popixach/

  81. ↑ http://ukranews.com/ua/news/448880-proty-avakova-porushyly-kryminalnu-spravu-lucenko

  82. ↑ http://ukranews.com/ua/news/449007-gpu-peredala-nabu-rozsliduvannya-proty-avakova

  83. ↑ http://ukranews.com/ua/news/449485-nabu-rozsliduye-zavolodinnya-firmoyu-avakova-18-ga-zemli-v-kharkivskiy-oblasti

  84. ↑ https://glavcom.ua/news/biznes-avakova-mi-legalzujemo-arahamiya-rozpoviv-pro-pidpilni-kazino-lucenka-i-glavi-mvs--621745.html?1567248196

  85. ↑ https://www.unn.com.ua/uk/news/1821715-arakhamiya-v-avakova-ye-nelegalniy-gralniy-biznes-ale-mi-yogo-legalizuyemo

  86. ↑ https://www.rbc.ua/ukr/news/radoy-ustroili-aktsiyu-protiv-avakova-1592468116.html

  87. ↑ Фонд громадянських ініціатив Арсена Авакова Шаблон:Ref-ru
  88. ↑ А. Аваков став членом партії «За Україну!» Шаблон:Ref-ru
  89. ↑
  90. ↑ http://watcher.com.ua/facebook-reiting

  91. ↑ http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=549%2F2007

  92. ↑ 130 найбагатших людей України Шаблон:Ref-ru
  93. ↑ 200 найвпливовіших українців Шаблон:Ref-ru
  94. ↑ 150 найбагатших людей України Шаблон:Ref-ru
  95. ↑ http://www.comments.com.ua/?art=1248969967

  96. ↑ Арсена Авакова нагороджено медаллю Республіки Білорусь
  97. ↑ Керівнику області вручено Пам'ятну медаль «30 років з дня введення військ в Афганістан»
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Аваков_Арсен_Борисович&oldid=29584