-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Мартиненко Микола Володимирович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Шаблон:Депутат

Мико́ла Володи́мирович Марти́ненко Шаблон:Життєпис — колишній український політик. Народний депутат України. Член партії «Народний фронт».

Життєпис

Народився в сім'ї робітників. З 1978 до 1984 року навчався в Харківському авіаційному інституті за фахом інженер-механік (спеціалізація — «літакобудування»).

Після інституту 2 роки працював інженером на Київському механічному заводі (тодішня секретна назва авіабудівного конструкторського бюро ім. Антонова).

З 1986 року — на комсомольській роботі — заступник секретаря, секретар комітету комсомолу заводу, секретар Київського міського комітету ЛКСМУ.

З 1991 року займався бізнесом. У 1991–1998 роках — голова правління, президент АТ «Торговий дім», голова правління ЗАТ «Інтерпорт-Ковель».

Очолює Раду Українського центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова — найвідомішого та найавторитетнішого в Україні недержавного аналітичного центру.

Політика

Народний депутат України з III до VII скликань. 1998 року обраний за виборчим округом № 21 Волинської області. Явка 79.4 %, «за» 45.0 %, 17 суперників. Після виборів 1998 новообраний безпартійний парламентар увійшов до фракції НДП, був членом Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У 2002 році у Верховній Раді 4-го скликання обраний за тим самим виборчим округом № 21 Волинської області. Явка 78,3 %, «за» 42,87 %, 9 суперників. Став членом фракції «Наша Україна» і був обраний першим заступником голови вже знайомого йому Комітету з питань ПЕК. Пізніше очолив «нашоукраїнську» депутатську групу «Разом», депутати якої брали участь у фінансуванні блоку «НУ» і виборчої кампанії Віктора Ющенка.

На виборах Президента 2004 року був заступником керівника виборчої кампанії Віктора Ющенка, входив до його найближчого оточення. Є інформація, що під час помаранчевої революції брав участь у фінансуванні Майдану. Був членом Комітету національного порятунку. У березні 2005 року очолив парламентську фракцію «Наша Україна» (після обрання Віктора Ющенка Президентом України) і залишався її керівником до кінця скликання.

На виборах 2006 року Микола Мартиненко — член президії пропрезидентської партії Народний Союз «Наша Україна» (НСНУ), голова Київської міської партійної організації — пройшов до парламенту під № 21 списку «Нашої України». Очолив паливно-енергетичний Комітет. Місце голови фракції (і лідера партії) тоді зайняв В'ячеслав Кириленко. 14 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (НУНС), № 21 списку. Другий раз зайняв пост голови Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК. 16 січня 2009 очолив фракцію НУНС (після відставки В'ячеслава Кириленка).

Влітку 2009 року вийшов з партії на знак протесту проти руйнування «Нашої України» Віктором Ющенком та дискредитації ним демократичних цінностей, а разом з ним — кістяк Київської міської організації «Нашої України».

8 вересня 2011 року вступив до партії «Фронт Змін». Входить до Ради партії. Виконуючи виборче законодавство, тимчасово призупинив членство у «Фронті змін».

28 жовтня 2012 року обраний народним депутатом України 7-го скликання за списком ВО «Батьківщина». Втретє став главою паливно-енергетичного Комітету Верховної Ради України.

ВРУ, 2013

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обраний народним депутатом України 8-го скликання за партійним списком (№ 14 у списку) від Народного фронту[1].

Спеціалізується на енергетиці. У Верховній Раді України 5-го, 6-го та 7-го скликань — голова Комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки. Під керівництвом Миколи Мартиненка профільний комітет активно створює законодавчу базу для розвитку та реформування української енергетики. Зокрема, були розроблені і прийняті закони, які дали поштовх стимулюванню заходів із енергозбереження та енергоефективності.

У 2016 році добровільно відмовився від депутатського мандату у зв'язку зі скандалом навколо розслідування, яке проводить Національне Антикорупційне бюро України щодо його можливої причетності до корупції[2].

Розслідування

Країни, де проти Мартиненка порушені кримінальні справи

У федеральній прокуратурі Швейцарії з 2013 року розслідувалася кримінальна справа проти Мартиненка за підозрою у хабарництві і відмиванні грошей. Йшлося про 30 млн швейцарських франків, на рахунках Мартиненка у Швейцарії було заморожено хабарі від чеської компанії Skoda SA за сприяння в отриманні контрактів на Хмельницькій АЕС.[3][4]

У прокуратурі Чехії також розслідується кримінальна справа проти Миколи Мартиненка.[5][6]

20 квітня 2017 року НАБУ повідомило про підозру Мартиненку в розтраті коштів державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (Жовті Води, Дніпропетровська область).[7] Того ж дня Мартиненка затримали детективи НАБУ.[8][9]

17 січня 2017 р. суд зобов'язав НАБУ упродовж 10 днів закрити так звану «справу Мартиненка»[10] але, на думку захисту Мартиненка, НАБУ пішло на безпрецедентний крок  — вирішило незаконно оскаржити рішення суду, яке ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, є остаточним та оскарженню не підлягає[11]

30 березня 2017 Мартиненко звернувся до ВРУ, Президента та послів «Великої сімки» і Євросоюзу в Україні щодо «політичного переслідування, грубих порушень закону та презумпції невинуватості» щодо нього з боку Національного антикорупційного бюро України. Мартиненко нагадав, що в 2015 р. він добровільно склав повноваження народного депутата України та відмовився від депутатського імунітету. «За 15 місяців детективи НАБУ з'ясували: немає жодних доказів моєї протиправної діяльності. Однак Артем Ситник і Гізо Углава не полишають намірів фальсифікувати звинувачення на мою адресу. На жаль, керівники НАБУ керуються не законом, а політичними мотивами, прагненням власного піару та особистої помсти».[12]

22 квітня Солом'янський райсуд Києва відпустив Мартиненка на поруки трьох міністрів та 18 народних депутатів з фракції «Народний фронт».[13] 3 травня Мартиненко заявив, що керівники НАБУ Артем Ситник і Гізо Углава працюють на дострокові вибори парламенту для Міхеїла Саакашвілі.[14]

7 червня Мартиненко публічно звернувся до директора НАБУ Артема Ситника з проханням направити обвинувальний вирок до суду для розгляду по суті та припинити фабрикувати справи проти нього і піаритись на згадках його імені.[15]

6 грудня 2017 року Солом'янський районний суд Києва скасував зобов'язання Мартиненка здати закордонні паспорти. «Відповідно до рішення суду, Мартиненко може забрати свої закордонні паспорти й виїжджати за кордон», — сказав його адвокат Петро Бойко[16].

19 грудня 2019 року швейцарську справу Мартиненка було передано суду. Його захист заявив, що це відбулось під тиском адвокатів, а зволікання швейцарського прокурора Кьолі пояснили відсутністю доказів та бажанням перенести тягар доведення у суді на українські САП, НАБУ та український суд.[17] Швейцарська справа стосується відмивання 2,8 млн євро відкотів за контрактами «Енергоатому» з чеським виробником обладнання для атомних електростанцій Skoda. Другим підозрюваним у справі проходить права рука Мартиненка — Павло Скаленко[18].

26 червня 2020 року Федеральний кримінальний суд Швейцарії визнав Мартиненка винним у відмиванні 2,8 млн євро через швейцарську фінансову систему в складі злочинного угруповання і оголосив покарання у вигляді 28 місяців ув'язнення, 12 з яких — «безумовного відбування»[19][20]. Сам Мартиненко заявив, що рішення суду не набрало чинності і було оскаржено ним в апеляції, і що за швейцарським законодавством він вважається невинуватим і незасудженим, доки не пройдені всі судові інстанції[21].

28 липня 2022 року Мартиненко отримав другу підозру в хабарництві, що стосувалося справи 2017 року, а саме розкрадання коштів з держпідприємств СхідГЗК і «Енергоатом» на суму 6,4 млн євро та $17,2 млн[22].

Сім'я

Одружений, має чотири доньки.

Нагороди та державні ранги

Інше

Захоплюється читанням, любить активний відпочинок.

Див. також

Примітки

Посилання

Шаблон:Депутати ВРУ-8 Шаблон:Голови комітетів ВРУ VII скликання Шаблон:Голови комітетів ВРУ VIII скликання Шаблон:Бібліоінформація

  1. ↑ http://www.cvk.gov.ua/info/protokol_bmvo_ndu_26102014.pdf

  2. ↑ http://espreso.tv/news/2015/12/23/martynenko_podal_prymer_predstavytelyam_pravyaschey_frakcyy_posmotrym_kto_na_eto_reshytsya_nebozhenko

  3. ↑ http://www.dw.com/uk/депутат-мартиненко-може-втратити-заморожені-у-швейцарії-гроші/a-18813159

  4. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2015/10/23/7085941/

  5. ↑ http://www.dw.com/uk/гпу-підтвердила-факт-кримінального-провадження-проти-мартиненка-в-чехії/a-18846163

  6. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2015/11/12/7088476/

  7. ↑ http://ukranews.com/ua/news/493066-nabu-povidomylo-pro-pidozru-eks-deputatovi-rady-martynenku

  8. ↑ http://censor.net.ua/theme/554/zaderjanie_martynenko

  9. ↑ http://ukranews.com/ua/news/493008-nabu-pidtverdzhuye-aresht-martynenka

  10. ↑ http://glavcom.ua/news/sud-oprilyudniv-rishennya-shchodo-zakrittya-spravi-martinenka--393289.html
  11. ↑ http://espreso.tv/news/2017/04/14/apelyaciynyy_sud_porushyv_zakon_pid_dyktovku_nabu_ce_bude_oskarzheno_v_yevropeyskomu_sudi_advokat_martynenka

  12. ↑ https://ukranews.com/ua/news/488466-martynenko-zvernuvsya-do-posliv-z-obvynuvachennyamy-na-adresu-nabu-cherez-politychne

  13. ↑ https://lb.ua/news/2017/04/22/364597_yak_martinenka_poruki_brali.html
  14. ↑ https://ua.112.ua/polityka/martynenko-kerivnyky-nabu-pratsiuiut-na-dostrokovi-vybory-387812.html

  15. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2017/06/7/7146238/

  16. ↑ https://ukranews.com/ua/news/534457-sud-dozvolyv-eks-deputatovi-rady-martynenku-vyizhdzhaty-za-kordon

  17. ↑ https://www.rbc.ua/rus/news/sud-shveytsarii-delo-peredano-davleniem-samogo-1576855530.html

  18. ↑ https://24tv.ua/brehnya_martinenka_ruynuyetsya_za_shho_eksnardepa_suditimut_v_shveytsariyi_n1255867

  19. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news-schemes-martynenko-vyrok/30692702.html

  20. ↑ https://www.bstger.ch/de/dibattimenti/date-dei-dibattimenti.html

  21. ↑ https://www.rbc.ua/ukr/news/martynenko-zayavil-reshenie-shveytsarskogo-1593247102.html

  22. ↑ https://www.rbc.ua/ukr/news/eks-nardep-martynenko-poluchil-vtoroe-podozrenie-1659018852.html

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Мартиненко_Микола_Володимирович&oldid=29746