-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Масове вбивство полонених в Оленівці: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Wise2
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 07:19, 7 жовтня 2023

Шаблон:Масові вбивства]}]</mapframe> |Спосіб вбивства = Невідомо (можливо, вибух у будівлі[1] або артобстріл)[2] |Місце вбивства = Фільтраційний табір на території колишньої Волноваської виправної колонії (№ 120), Молодіжне, Кальміуський район, Донецька область, Україна (окуповано Росією) |Координати = Шаблон:Coord |Мотив вбивства = Терористичний акт[3] під фальшивим прапором[4] для приховання свідчень про масштаби російських воєнних злочинів і тортур[5] |Дата = 29 липня 2022 |Час = близько 02:00[6] |Нападники = |Вбивці = Шаблон:RUS, ПВК «Ліга»[7][8] |Убиті = 53+ |Поранені = 130+ |Число вбивць = |Зброя = Невідомо (вірогідно термобарична зброя)[9] }} Шаблон:External media

Масове вбивство полонених в Оленівці — терористичний акт, здійснений у ніч з 28 на 29 липня 2022 року російськими окупаційними військами в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради проти українських військовополонених — захисників «Азовсталі» в Маріуполі. Від вибухів на території колишньої Волноваської виправної колонії № 120, де утримували українських захисників, підтверджено 53 загиблих полонених, понад 130 було поранено, за данними росіян в бараці було 193 людини.[10] Зі серпня 2014 установа перебуває в тимчасовій окупації та не працює, з 24 лютого 2022 року Збройні сили РФ на її базі створили фільтраційну тюрму[11].

Попередні події

16 травня 2022 року після падіння останнього оплоту оборони українських військ у Маріуполі — заводу «Азовсталь» — 211 його захисників, які здалися в полон російським окупантам, було доставлено до цієї в'язниці. Російські окупанти оголосили нібито про підготовку трибуналу, українська влада заявляла про домовленості з російською стороною, згідно з якими військових планували відправити додому через «процедуру обміну»[12][13].

Перебіг подій

28 липня 2022 року, за даними ГУ розвідки МО України, на території Волноваської виправної колонії № 120 відбувся вибух[8]. Вранці 29 липня російський пропагандистський сайт «РІА Новості» повідомив, що «під час обстрілу» колонії загинуло 53 українських військовополонених, яких утримували на території закладу[14]. «Українська правда» зазначила, що за кілька днів до атаки бійців полку «Азов» перевели саме у ті бараки, які опинилися в епіцентрі вибухів, а самі розвідники зафіксували артилерійські удари в напрямку селища[15].

Генеральний штаб ЗСУ повідомив про «російський обстріл» у районі колонії в Оленівці, а також те, що знищення українських бійців росіянами, ймовірно, мало на меті звинувачення у злочині Україну та приховування тортур над військовополоненими[14]. Своєю чергою, за словами представника міноборони РФ, по СІЗО було «завдано удару» з американської системи M142 HIMARS[16] і навіть було показано якісь уламки. Походження уламків ракети M142 HIMARS, показаних у репортажі російського інформаційного агентства «РІА Новини», не з'ясоване, вони могли бути привезені з будь-якого місця удару, а доказів того, що ці фрагменти було вилучено саме в Оленівці, не надано[17][18]. Інститут вивчення війни у своєму звіті повідомив, що продемонстровані в російських ЗМІ наслідки пожежі не відповідають результатові удару HIMARS[18]. Видання «Українська правда» з посиланням на власні джерела у розвідці повідомило, що в напрямку Оленівки було зафіксовано російські артилерійські удари[19].

18 вересня 2022 року близько 09:00 ранку знову була обстріляна колонія в Оленівці, в результаті обстрілу загинув один український полонений[20].

11 жовтня 2022 року Україна змогла повернути тіла 62 військових, серед них — загиблі під час масової страти в Оленівці. Однак Точну кількість жертв цього злочину та список загиблих можна буде визначити лише після ідентифікації[21].

Розслідування

Будівля виправної колонії в Оленівці після вибуху, в якій перебували українські військовополонені

Головне управління розвідки згодом повідомило, що організаторами та виконавцями теракту є незаконне збройне формування ПВК Вагнера (нині — ПВК «Ліга»), яка діяла за наказом свого куратора Євгена Пригожина, проте вбивства не були погоджені в російському міністерстві оборони[8]. Російські терористичні війська від початку не мали наміру обміняти полонених українських військових, а натомість піддавали їх тортурам. У катуванні брали участь бойовики терористичного угрупування «ДНР», найманці ПВК «Вагнер», ФСБ РФ. Тож вибух, який стався в Оленівці 29 липня, був способом приховати неналежні умови та злочинні форми допиту[22].

Водночас СБУ оприлюднила перехоплену розмову бойовиків ДНР, у якій йшлося, що росіяни розмістили реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град» поблизу місця розташування колонії, звідки здійснювали обстріл позицій українських сил, проте не отримали вогню у відповідь; крім того, бойовики висловили припущення, що вибух барака могли влаштувати зсередини будівлі, про що свідчить характер руйнувань[23].

За даними радіоперехоплень у СБУ (їх долучено як докази до вже відкритого кримінального провадження за 438 статтею Кримінального кодексу — порушення законів та звичаїв війни), з розмов бойовиків випливає, що окупанти могли влаштувати трагедію за допомогою вибухівки, яку вони розмістили у приміщенні колонії. Зокрема, жоден з очевидців не чув, як до виправної установи підлітає ракета. Не було характерного свисту, а вибухи відбувалися самі собою.

Перехоплені розмови підтверджують, що рашисти розмістили свої установки БМ-21 «Град» неподалік виправної установи і почали стріляти з них по території, підконтрольній Україні. Втім жодних обстрілів у відповідь не було — це підтверджують самі проросійські бойовики.

Наявні у мережі відео засвідчують, що в окремих приміщеннях колонії повністю вціліли вікна. Це підтверджує, що епіцентр вибуху був усередині знищеної будівлі, а її стіни «погасили» вибухові хвилі та «вберегли» сусідні приміщення. Попередній аналіз відео також засвідчує, що такі сліди від вибуху на стінах найімовірніше могли залишитися саме через «внутрішнє джерело» вибуху[24].

Радник голови Офісу Президента України Олексій Арестович представив ще один сценарій подій в Оленівці: на основі аналізу фахівців-піротехніків російського відео з Оленівки зроблено висновок, що картина більше подібна на підрив речовини з високою температурою горіння всередині самої будівлі, ніж на обстріл, і що за характером горіння тіл ув'язнені були мертвими ще до вибуху[25].

31 липня 2022 року компанія Maxar оприлюднила супутникові фото в'язниці за 27 липня (до вибуху) і 30 липня (після). На фото видно, що внаслідок вибуху пошкоджена лише одна будівля — та, в якій перебували українські полонені. Усі решта приміщень — цілі та без явних слідів ушкоджень[26].

1 серпня генпрокурор України Андрій Костін заявив, що приміщення колонії було знищено не ракетами, а іншою зброєю. За висновками, оприлюдненими Андрієм Костіним, способом вбивства була термобарична зброя. Пошкодження будівлі та жертви від пожежі, а також відсутність кратера від удару та відсутність пошкоджень від вибуху це підтверджують[27].

Італійський військовий експерт Томас Тейнер із цього приводу зробив висновок, що "ймовірно, росіяни замкнули двері, вистрілили всередину через вікна термобаричними боєприпасами РПО-А «Джміль» або МРО-А, а потім чекали, поки всі загинуть. Обидві зброї перебувають на озброєнні «ДНР» з 2014 року.

Під час візиту до Львова 18 серпня Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш оголосив про створення місії з розслідування на чолі з бразильським генералом Карлосом дос Сантос Крусом[28].

22 серпня 2022 року на офіційному сайті Генсека ООН було опубліковано реліз із складом місії[29]. Генеральний секретар Антоніу Гутерриш призначив генерал-лейтенанта (у відставці) Карлоса Альберто душ Сантуша Круза з Бразилії очолити Місію з встановлення фактів, іншими членами якої є Інгібйорг Солрун Гісладоттір з Ісландії та Іссуфу Якуба з Нігеру.

5 січня 2023 року Генсек ООН Антоніу Гутерреш розпустив дану місію начебто через брак необхідних умов для її роботи (як то недопуск до місця злочину)[30].

8 січня 2023 року Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зробив заяву про розпуск місії ООН: "Щодо заяви Генсекретаря ООН Антоніу Гутерріша про розпуск місії. Зазначу, що я з самого початку виступив скептиком місії. (...) А тепер місію розпустили. Без жодних пояснень, без аналізу дій рф. - вказав Лубінець. - Україна публічно казала, що ми готові сприяти, створити всі умови, приїжджайте. Але вкотре, на мій погляд, ми побачили посередницько-нейтральну позицію ООН. Жодного слова засудження російської сторони, яка зробила все, щоб не допустити туди цю міжнародну місію". "Тому, на жаль, прийняте таке рішення. Якщо вже створили, то хоч якусь роботу зробіть. А якщо ви не отримали гарантій безпеки, прямо публічно скажіть: росія нас не допустила"[31]

Список загиблих

За даними російського міністерства оборони, серед убитих в Оленівці були:[32]

Шаблон:Div col

  1. Аганін Микола Володимирович, 18.05.1961 (Шаблон:Вік)
  2. Артеменко Станіслав Олександрович, 13.04.1997 (Шаблон:Вік)
  3. Бабенко Олександр Володимирович, 23.06.2001 (Шаблон:Вік)
  4. Бабіч Микола Миколайович, 12.08.1991 (Шаблон:Вік)
  5. Байс Ярослав Фаридович, 08.08.1995 (Шаблон:Вік)
  6. Барановський Микола Володимирович, 27.03.1995 (Шаблон:Вік)
  7. Барнинець Григорій Володимирович, 23.01.1987 (Шаблон:Вік)
  8. Бартош Єгор Тимофійович, 22.07.1989 (Шаблон:Вік)
  9. Білий Владислав Сергійович, 05.08.1993 (Шаблон:Вік)
  10. Боздуган Андрій Юрійович, 22.09.1994 (Шаблон:Вік)
  11. Букарьов Дмитро Євгенович, в іншому варіанті — Букарєв, 19.04.1971 (Шаблон:Вік)
  12. Власишин Володимир Русланович, 13.06.1993 (Шаблон:Вік)
  13. Волков Владислав Олександрович, 19.04.1995 (Шаблон:Вік)
  14. Гамаюнов Ігор Іванович, 20.06.1992 (Шаблон:Вік)
  15. Гвоздинський Володимир Миколайович, 03.10.1998 (Шаблон:Вік)
  16. Горбатий Євген Сергійович, 10.06.1993 (Шаблон:Вік)
  17. Гринько Олександр Іванович, 23.11.1982 (Шаблон:Вік)
  18. Гришкевич Богдан Євгенович, 06.07.1993 (Шаблон:Вік)
  19. Гук Петро Богданович, 09.07.1973 (Шаблон:Вік)
  20. Денисов Анатолій Вікторович, 20.07.1975 (Шаблон:Вік)
  21. Зінчук Віталій Олександрович, 19.11.1996 (Шаблон:Вік)
  22. Зусин Сергій Михайлович, 30.01.1981 (Шаблон:Вік)
  23. Іванюшенко Дмитро Володимирович, 18.06.1988 (Шаблон:Вік)
  24. Істратов Костянтин Анатолійович, 25.04.1988 (Шаблон:Вік)
  25. Карась Микола Олександрович, 13.12.1985 (Шаблон:Вік)
  26. Карнович Сергій Анатолійович, 12.04.1960 (Шаблон:Вік)
  27. Кисилишин Олексій Олександрович, 25.07.1996 (Шаблон:Вік)
  28. Коняєв Андрій Леонідович, 10.10.1992 (Шаблон:Вік)
  29. Круковський Дмитро Олександрович, 20.05.1984 (Шаблон:Вік)
  30. Литвин Віталій Анатолійович, 05.06.1998 (Шаблон:Вік)
  31. Лобов Олег Валерійович, 09.07.1991 (Шаблон:Вік)
  32. Марченко Дмитро Олексійович, 11.05.2001 (Шаблон:Вік)
  33. Новіков Олексій Дмитрович, 26.04.1996 (Шаблон:Вік)
  34. Павличенко Сергій Миколайович, 03.09.1987 (Шаблон:Вік)
  35. Парфьонов Денис Анатолійович, 04.05.1995 (Шаблон:Вік)
  36. Пашнюк-Пашнев Євген Сергійович, 03.03.1993 (Шаблон:Вік)
  37. Пелехатий Микола Васильович, 20.10.1960 (Шаблон:Вік)
  38. Петренко Сергій Сергійович, 27.08.1996 (Шаблон:Вік)
  39. Прокопенко Ігор Ігорович, 10.09.2000 (Шаблон:Вік)
  40. Раковський Сергій Валерійович, 17.07.1986 (Шаблон:Вік)[33]
  41. Серцевий Артем Миколайович, 24.07.2001 (Шаблон:Вік)
  42. Тищенко Дмитро Павлович, 17.09.2002 (Шаблон:Вік)
  43. Хаванських Сергій Ігорович, 11.09.1984 (Шаблон:Вік)
  44. Холодняк Ігор Анатолійович, 08.12.1975 (Шаблон:Вік)
  45. Хомовський Богдан Юрійович, 26.03.1996 (Шаблон:Вік)
  46. Цечоєв Олександр Магометович, 10.04.1993 (Шаблон:Вік)
  47. Шевельов Віктор Миколайович, 16.09.1966 (Шаблон:Вік)
  48. Шеломієнко Владислав Юрійович, 05.05.1960 (Шаблон:Вік)

Шаблон:Div col end

За даними українських органів місцевого самоврядування, серед загиблих також:

  1. Геріх Владислав Станіславович, 19.08.1997 (Шаблон:Вік)[34].

Вшанування пам'яті

30 липня 2022 року родини військовополонених вийшли на протест на Софійську площу в Києві із закликами до міжнародної спільноти визнати Росію державою — спонсором тероризму і домогтися обміну полонених, зокрема дружина командира полку «Азов» Катерина Прокопенко наголосила, що коли захисники «Азовсталі» склали зброю та були взяті у полон, ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста запевняли, що їхньому життю та здоров'ю нічого не загрожуватиме.[35][36][37]

Водночас Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець запросив Червоний Хрест допомогти потрапити на місце злочину в Оленівку[38].

Реакції

ЗСУ, СБУ, ГУР МО та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у спільній заяві звернулися до ООН і МКЧХ з вимогою негайної реакції на злочин, стверджуючи, що ці організації виступили гарантами життя та здоров'я українських військових, які в травні вийшли з оточеного росіянами заводу «Азовсталь»[39]. Президент України Володимир Зеленський під час термінової наради з військовиками долучився до цієї заяви, зазначивши, що знищення військовополонених стали черговим доказом того, що Росія є державою — спонсором тероризму[40][41].

29 липня 2022 року начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов наголосив: Шаблон:Цитата

Міжнародний комітет Червоного Хреста заявив, що перебуває на зв'язку з родинами загиблих і постраждалих, а також запропонував допомогу в евакуації поранених, медичного обладнання та матеріалів для судово-медичних експертиз, зауваживши, що представники Комітету мали доступ до деяких полонених, проте не всіх[42]. «Червоний Хрест» одразу подав запит на доступ до Оленівки та військовополонених, пропонуючи медичну допомогу пораненим, підтримку в евакуації важкопоранених до найближчих медичних закладів і в наданні ресурсів для ідентифікації загиблих. Попри те, що надання МКЧХ доступу до військовополонених є обов'язком сторін конфлікту відповідно до Женевських конвенцій, російські окупанти цей запит відхилили[43].

3 серпня 2022 року МКЧХ заявив, що Комітет не давав гарантій безпеки полоненим, оскільки не мав можливості надавати такі обіцянки; Червоний Хрест лише забезпечував вихід українських бійців з «Азовсталі» та реєстрацію їхніх даних, доступу до самих полонених в оленівській колонії представники Червоного Хреста теж не мали[44]. Крім того «Червоний Хрест», як нейтральний посередник, сприяв безпечному виходу воїнів із заводу «Азовсталь» у координації зі сторонами конфлікту, але не надавав жодних гарантій безпеки полонених, оскільки це «не в його силах»[45].

В ООН заявили, що вбивства і тортури військовополонених є військовим злочином[46] та оголосили про готовність направити групу експертів, здатних провести належне розслідування за умови згоди на це всіх сторін російсько-української війни[47].

Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель виступив з осудом масового вбивства в Оленівці, зазначивши, що вбивство військовополонених є порушенням Женевської конвенції[48], та поклав відповідальність за загибель військовополонених на Росію[49][50].

Посол США в Україні Бріджит Брінк назвала знищення з військовополонених в Оленівці неприпустимим[51].

Засновник полку «Азов» Андрій Білецький заявив, що внаслідок удару по колонії загинула частина полонених «азовців» та оголосив полювання на кожного причетного до масового вбивства[52].

Президент Франції Емманюель Макрон звинуватив у вбивстві українських військовополонених російські війська і повідомив, що Франція направила до Оленівки групу судово-медичних експертів та мобільну лабораторію для аналізу ДНК. Макрон назвав подію «бійнею, вчиненою російськими збройними силами»[53].

18 серпня 2022 року після зустрічі Володимира Зеленського з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом та генсеком ООН Антоніу Гутеррешем було обговорено подальше розслідування трагедії, що відбулась. Шаблон:Цитата

9 вересня 2022 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець на своїй офіційній сторінці у фейсбук заявів про те, що Місія зі встановлення фактів щодо інциденту в Оленівці 29 липня 2022 року не відповідає принципам нейтральності[54].

Альберто дос Сантос Круз активно підтримував діючого крайно-правого президента Бразилії як в його передвиборчій кампанії, так і після обрання. Варто нагадати, що сам Жаір Болсонару провів зустріч із Путіним в Москві 16 лютого 2022 року, де висловив «солідарність» з Росією, без уточнень обставин. А вже за кілька днів «призупинив» повноваження свого віце-президента Гамільтона Мурао за порівняння російської агресії з актами вторгнення Гітлера у 1930-х роках в Європі. Болсонару сказав, що «він єдиний, хто говорить на цю тему», не засудивши жодного разу російські агресивні дії відносно України він повідомив, «що ми хочемо миру».

Ще однією учасницею місії є ексдиректорка БДІПЛ ОБСЄ пані Інгібйорг Сольрун Ґісладоттір з Ісландії. Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні неодноразово зверталися до пані директорки із проханням відреагувати на системні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Кримського півострову та Донбасу, а також здійснювати постійний моніторинг. Звертали увагу на показове ігнорування питання російської агресії в щорічних доповідях пані Інгібйорг Сольрун Ґісладоттір і Місія США при ОБСЄ. Проте, найвиразнішим є заява Ґісладоттір де вона засуджує рішення українського Парламенту у 2019 році за обмеження можливості російськім спостерігачам входити до складу моніторингових місій за виборами напередодні президентських перегонів, а також зазначила, що «спостерігачі від Росії представляють не цю країну, а ОБСЄ».

Менше інформації про третього учасника місії пана Іссуфу Якуба з Нігеру, який має досвід у поліцейських місіях ООН, зокрема в Малі. І хоч сам Іссуф Якуб мало висловлювався публічно, варто зазначити, що Російська Федерація мала високий вплив та інтерес до Малі. Щодо ситуації в Малі було багато заяв західних країн про поширення практики залучення ЧВК «Вагнера» та посилення російського впливу, що в результаті призвело до виведення французького контингенту з країни і завершення місії — зазначено в повідомленні на офіцийній фейсбук сторінці Уповноваженого ВРУ з прав людини Дмитра Лубінця[55].

27 липня 2023 року в Організації Об’єднаних Націй, коментуючи російський теракт в Оленівці, визнали, що вибух "не був спричинений ракетою HIMARS".[56] "Хоча точні обставини інциденту в ніч з 28 на 29 липня 2022 року залишаються нез'ясованими, доступна інформація та наш аналіз дозволяють зробити висновок, що він не був спричинений ракетою HIMARS"[57]

Файл:М.Знам'янка , 2023 , рекламний щит присвячений пам'яті теракту в Оленівці.jpg
реклама присвячена пам'яті жертв теракту в Оленівці

Свіжий звіт ООН від 4 жовтня 2023 року від щодо російського теракту в колонії біля Оленівки свідчить, що навіть одна ракета HIMARS спричинила б серйозніші руйнування, а також, що боєприпас, який прилетів у будівлю, рухався зі сходу на захід. Вибух здійснений у ніч з 28 на 29 липня 2022 року в тюрмі Оленівки, де російські загарбники утримували українських військовополонених, не був спричинений HIMARS ракетою.[58][59]

Обстріл виправної колонії № 124

4 серпня 2022 року російська пропаганда повідомила про артилерійський удар по виправній колонії № 124, що знаходиться на західних околицях міста Донецьк (координати Шаблон:Coord), впритул до тогочасної лінії фронту. За повідомленнями російських пропагандистів унаслідок удару є жертви серед військовополонених[60].

Див. також

Примітки

Посилання

Шаблон:- Шаблон:Російське вторгнення в Україну (2022)

  1. ↑ https://www.bbc.com/ukrainian/news-62339684

  2. ↑ https://www.5.ua/suspilstvo/henshtab-zsu-pidtverdyv-shcho-rosiiski-okupanty-zdiisnyly-prytsilnyi-navmysnyi-artyleriiskyi-obstril-kolonii-v-olenivtsi-283646.html

  3. ↑ https://suspilne.media/265766-zbrojni-sili-rf-zdijsnili-pricilnij-artilerijskij-obstril-kolonii-v-olenivci-genstab/

  4. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news-opu-olenivka/31965535.html

  5. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news-henshtab-zsu-rosia-obstril-olenivky/31965305.html

  6. ↑ https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-proviv-naradu-shodo-teraktu-okupantiv-v-o-76781

  7. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news-hur-olenivka-pvk-vahnera/31965683.html

  8. ↑ 8,0 8,1 8,2 https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3539690-ukrainskih-polonenih-v-olenivci-vbili-vagnerivci-rozvidka.html

  9. ↑ https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3540393-proti-polonenih-v-olenivci-jmovirno-vikoristali-termobaricnu-zbrou-informnapalm.html

  10. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=nHdyON0Ia2Q
  11. ↑ https://suspilne.media/245972-stalo-vidomo-pro-drugu-filtracijnu-turmu-na-bazi-kolisnoi-volnovaskoi-vipravnoi-kolonii-radnik-mera/

  12. ↑ https://www.reuters.com/world/europe/ukraine-counter-attacks-russian-forces-east-2022-05-16/

  13. ↑ https://www.bbc.com/ukrainian/news-61392200

  14. ↑ 14,0 14,1 https://www.bbc.com/ukrainian/news-62339684

  15. ↑ https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/29/7360828/

  16. ↑ https://www.interfax.ru/world/854389

  17. ↑ https://theins.ru/news/253669

  18. ↑ 18,0 18,1 https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-july-29

  19. ↑ https://www.bbc.com/russian/news-62344091

  20. ↑ https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/18/7367983/

  21. ↑ https://mil.in.ua/uk/news/ukrayina-povernula-tila-vijskovyh-zagyblyh-pid-chas-teraktu-v-olenivtsi/

  22. ↑ https://mil.in.ua/uk/news/v-gur-povidomyly-dodatkovi-obstavyny-vbyvstva-vijskovopolonenyh-v-olenivtsi/

  23. ↑ https://nv.ua/ukr/ukraine/events/olenivka-sbu-perehopila-rozmovu-yaka-pidtverdzhuye-provokaciyu-rosiji-novini-ukrajini-50259816.html

  24. ↑ https://www.unn.com.ua/uk/news/1987824-rashisti-mogli-zaklasti-v-koloniyu-olenivki-vibukhivku-perekhoplennya-sbu

  25. ↑ https://www.unian.ua/war/udar-po-koloniji-v-olenivci-arestovich-pro-vbivstvo-rosiyanami-ukrajinskih-polonenih-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11921475.html

  26. ↑ https://bykvu.com/ua/bukvy/opublikovani-suputnykovi-znimky-maxar-iz-naslidkamy-vybukhu-v-olenivtsi-de-buly-ubyti-ponad-50-ukrainskykh-viiskovykh/

  27. ↑ https://www.rbc.ua/ukr/news/kostin-rasskazal-pogibli-voennoplennye-olenevke-1659375769.html

  28. ↑ https://hromadske.radio/news/2022/08/18/oon-initsiiuie-rozsliduvannia-teraktu-v-olenivtsi-misiiu-ocholyt-brazyl-s-kyy-heneral

  29. ↑ https://www.un.org/sg/en/content/sg/personnel-appointments/2022-08-22/members-of-fact-finding%C2%A0mission-regarding-incident-olenivka-ukraine-29-july-2022%C2%A0

  30. ↑ https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3647347-gensek-oon-rozpustiv-misiu-sodo-rozsliduvanna-obstrilu-olenivskoi-vaznici-rosieu.html

  31. ↑ https://www.unn.com.ua/uk/news/2010602-zhodnogo-slova-zasudzhennya-rosiyskoyi-storoni-ombudsmen-kritichno-vislovivsya-pro-rozpusk-misiyi-oon-schodo-olenivki

  32. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news-olenivka-zahybli-minoborony-rf/31966663.html

  33. ↑ https://suspilne.media/266367-sered-zagiblih-ukrainskih-vijskovopolonenih-v-olenivci-zitel-hersonsini/

  34. ↑ https://lubnyrada.gov.ua/novyny/8367-jdut-geroji-u-nebesne-vojinstvo-sumuemo

  35. ↑ https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/30/7361069/

  36. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=DYkR6iv18OM
  37. ↑ https://hromadske.ua/posts/rodichi-zahisnikiv-azovstali-zaklikayut-svit-viznati-rosiyu-derzhavoyu-sponsorom-terorizmu

  38. ↑ https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/30/7361069/

  39. ↑ https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3539771-oon-i-cervonij-hrest-maut-negajno-napraviti-misiu-v-olenivku-ukrainski-siloviki-ta-zsu.html

  40. ↑ https://www.dw.com/uk/zelenskyi-rf-porushyla-harantii-oon-i-chervonomu-khrestu-vbyvstvom-polonenykh/a-62656682

  41. ↑ https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/29/7360953/

  42. ↑ https://www.icrc.org/en/document/icrc-statement-reports-attack-olenivka

  43. ↑ https://bykvu.com/ua/bukvy/okupanty-ne-dopustyly-chervonyi-khrest-do-kolonii-v-olenivtsi/

  44. ↑ https://www.icrc.org/en/document/olenivka-penal-facility-prisoners-war-and-icrcs-role

    Шаблон:Ref-en

  45. ↑ https://www.5.ua/regiony/chervonyi-khrest-zaiavyv-shcho-ne-harantuvav-bezpeku-zakhysnykiv-mariupolia-iaki-opynylysia-v-poloni-284156.html

  46. ↑ https://24tv.ua/oon-shokovane-zlochinami-rosiyan-proti-polonenih-ukrayintsiv_n2108773

  47. ↑ https://www.dw.com/uk/oon-obitsiaie-rozsliduvaty-masove-vbyvstvo-polonenykh-v-olenivtsi/a-62656569

  48. ↑ https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/07/29/7144124/

  49. ↑ https://www.eeas.europa.eu/eeas/ukraine-statement-high-representative-josep-borrell-latest-russian-atrocities_en

  50. ↑ https://www.dw.com/ru/borrel-prizval-nakazat-vinovnyh-v-obstrele-v-elenovke/a-62656224

  51. ↑ https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/31/7361231/

  52. ↑ https://t.me/BiletskyAndriy/4908

  53. ↑ https://theinsider.today/news/253753

  54. ↑ https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3568057-lubinec-rozpoviv-so-ne-tak-zi-skladom-misii-oon-v-olenivku.html

  55. ↑ https://www.facebook.com/dmytro.lubinets/posts/pfbid02sBTokbGcVU971qLrJZdhxXh8tg78JJgbLAZ3JyddtWApaaJxyjTyj9JevKJfwM6wl

  56. ↑ https://censor.net/ua/news/3433385/u_oon_vyznaly_scho_vybuh_v_olenivtsi_ne_buv_sprychynenyyi_raketoyu_himars

  57. ↑ https://www.ohchr.org/en/press-releases/2023/07/turk-decries-lack-accountability-olenivka-killings

  58. ↑ ООН опублікувала звіт про теракт в Оленівці: версія українського HIMARS провалилась
  59. ↑ Report on the Human Rights situation in Ukraine. 1 February to 31 July 2023Шаблон:Ref-en
  60. ↑ https://mil.in.ua/uk/news/po-donetskij-koloniy1i-124-z-ukrayinskymy-polonenymy-zavdaly-udaru-zmi-rf/

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Масове_вбивство_полонених_в_Оленівці&oldid=4390