-
Рашизм
Раши́зм (від «Росія» (Шаблон:Lang-en) + «фашизм») або російський фашизм — термін, який використовується для позначення політичної ідеології та соціальної практики владного режиму Росії кінця XX — початку XXI століття, що базується на ідеях «особливої цивілізаційної місії» росіян, «старшості братнього народу»; нетерпимості до елементів культури інших народів, здебільшого слов'янських (бо їх простіше русифікувати), а також до народів, що проживали в Російський імперії чи СРСР; ультранаціоналізмі, використанні російського православ'я як моральної доктрини, геополітичних інструментах впливу (насамперед енергоносіях для європейських країн), військовій силі стосовно країн, що входять до сфери впливу РФ.[4][5][6]
14 квітня 2022 року Верховна рада України визнала Росію державою-терористом із тоталітарним неонацистським режимом і заборонила його пропаганду, а також пропаганду акту агресії Росії проти України. 2 травня 2023 року Україна офіційно визнала рашизм державною ідеологією РФ. Верховна Рада ухвалила відповідну Постанову про Заяву Верховної Ради України «Про визначення існуючого в Російській Федерації політичного режиму як рашизму та засудження його ідеологічних засад і суспільних практик як тоталітарних та людоненависницьких» (№ 9101).[7][8][9]
Рашизм є різновидом нацизму, фашизму і синонімом терміна «російський нацизм».[10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23]. Деякі експерти це явище ще називають «шизофашизм», оскільки називати інших фашистами, будучи фашистом — основний метод риторики путінізму[24][25][26][27]. Російський шизофашизм — це карикатура на фашизм або фашизм під маскою боротьби з фашизмом.[28][29]Шаблон:Неофашизм
Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримує ініціативу українських науковців, журналістів, політологів, усього громадянського суспільства щодо популяризації та визнання терміна «рашизм» на національному та міжнародному рівнях[30].
Етимологія та визначення
Шаблон:Multiple imageТермін «рашизм» штучно утворений шляхом поєднання англійського слова Russia (тобто Росія, що вимовляється англійською «раша») із міжнародним словом «фашизм». При цьому обігрується співзвучність слів рашизм і расизм. Рашизм — це різновид тоталітарної фашистської ідеології[31], симбіоз основних засад фашизму і сталінізму, отож є, як і пов'язана з рашизмом ідеологія Російського світу, різновидом синкретичної політики.[22] Він є обґрунтуванням варварської геополітики РФ, спрямованої на окупацію та анексію територій інших держав, часто-густо позначається штампом «збирання земель російських» і спирається на місцевий колабораціонізм та підтримку російської п'ятої колони.
23 квітня 2022 року президент України Зеленський заявив, що «те, що робить Росія, це не просто нацизм, а рашизм, це нове поняття буде в підручниках з історії»[32]. Шаблон:Цитата
Історія
Олександр Герцен у романі «Минуле і думи» (1868) для позначення екстремістського напряму в москвофільстві використав назву «росіянізм».
Перші публікації зі словом «рашизм» з'явилися 1990 року. У 1989 році «Військово-історичний журнал» у семи номерах публікував історико-філософське есе «Армія і культура» радянського публіциста та військового історика Шаблон:Не перекладено (літературний псевдонім Кавад Раш), в якому критикувалося «перебудовне» очорнення радянських Збройних сил. Публікація викликала значний резонанс, була неодноразово перевидана, зокрема у США. Карем Раш поза СРСР став відомим як ідеолог військової могутності[33]. На його адресу лунала і ліберальна критика. Історик Шаблон:Не перекладено порівнював «войовничий консерватизм Раша» з нацизмом, характеризуючи його погляди «як реакційні та казармові»[34]. Журнал «Вогник» № 8 1990 опублікував статтю Миколи Андрєєва «Звичайний рашизм»[35], у якій критикував погляди Раша: Шаблон:Початок цитати Війна ніколи не була благородною справою людини, скільки б Раш та його соратники по думкам не намагалися це довести. <…> Проголошувати благородною справою вторгнення на танках до інших суверенних держав? Під дулом автомата повчати інші народи як жити? Прославляти окупацію чужої території? Ні, це не ознака патріотизму. Це типово мілітаристське мислення. Шаблон:Кінець цитати Хоча статтю Андрєєва неодноразово цитували інші автори, подальшого поширення слово «рашизм» не набуло.
Серед численних радикальних націоналістичних рухів 1990-х у Росії ультраправа фашистська «Народна національна партія» Росії (ННП), заснована 1994 року Олександром Івановим-Сухаревським (режисером за освітою) і Олексієм Широпаєвим, натхненна фашизмом італійського типу, удавала з себе захисницю російського православ'я та козацьких рухів і поширювала ідеологію, яку називала «росіянізм». Ця ідеологія була комбінацією популізму, расового й антисемітського містицизму, національного екологізму, православ'я та ностальгії за царем. Партія налічувала лише кілька тисяч членів, однак історично впливала на позапарламентську сцену в Росії через відомі газети «Я русский», «Наследие предков» та «Эра России». Партія незабаром зазнала проблем із законом за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Газета «Я русский» була зрештою заборонена 1999 року, а Іванов-Сухаревський засуджений до кількох місяців тюремного ув'язнення, однак після звільнення він тривалий час залишався важливою фігурою в колах, близьких до Спілки письменників Росії, і проводив далі свою діяльність[36].
Своїм відродженням термін завдячує президенту Чеченської Республіки Ічкерія Джохарові Дудаєву[41], який основну рису росіянізму вбачав у територіальній експансії Росії на Кавказі, ця лінія сприйняття була продовжена Шамілем Басаєвим та Асланом Масхадовим, наприклад:
До історії формування рашизму як ідеології слід зачислити більшу частину війн на теренах суверенних держав, що входили до складу СРСР, а саме:
- Придністровський конфлікт;
- Перша російсько-чеченська війна 1994—1996 років;
- Друга російсько-чеченська війна 1999—2009 років;
- Російсько-грузинська війна 2008 року;
- Російсько-українська війна з 2014 року.
Термін набув значного поширення в неофіційних колах 2008 року під час російсько-грузинської війни.Шаблон:Джерело
Поширення цього терміна припало на період початку російсько-української війни 2014 року, а саме анексії АР Крим Російською Федерацією[42][43][44], збиття літака Boeing 777 біля Донецька 17 липня 2014 та війни на сході України[45][46][47][48][49]. Міжнародне поширення цього терміна відбулось після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року[50].
У травні 2022 року група київських креативників і комунікаційників розпочала кампанію щодо внесення слова «рашизм» до Оксфордського і Кембриджського словників англійської мови[51].
2 травня 2023 року Верховна Рада України офіційно визнала рашизм державною ідеологією Росії.[52][53][54]
Основні риси і ознаки рашизму
В основі рашизму, який уже цілком сформувався в офіційну ідеологію, лежать заперечення «сили права» й утвердження «права сили», неповага до суверенітету сусідів і самоствердження через свавілля та насильство[31]. Першочерговими ознаками рашизму є агресивна ненависть до інших людей, думка яких відрізняється від типової пропаганди Російської Федерації. Такі риси загалом притаманні будь-якій російській владі й успадковані від Золотої Орди[58]. Однією з основ рашизму є ідеологія духовної теорії РПЦ про «богообраність» росіян[59].
На думку російського історика Олександра Скобова, рашизм є еклектичною сумішшю великодержавного шовінізму, ностальгії за радянським минулим і мракобісного православ'я. Рашизм характеризується також зневагою до особистості, прагненням розчинити особистість у «більшості» та придушити меншість. Рашизму притаманна невіра в демократичні процедури, бо «все це лише інструмент тонких маніпуляцій» (сам рашизм віддає перевагу грубим маніпуляціям). Рашизм виходить з того, що «народний дух» і «вищий загальний інтерес» виявляються не через формальні виборні механізми, а ірраціональним містичним способом — через вождя, який став таким, тому що зумів зачистити всіх інших[31].
Політолог Станіслав Бєлковський стверджує, що рашизм маскується під антифашизм, однак має фашистське обличчя і сутність[60]. Політолог Руслан Ключник зазначає, що російська еліта вважає себе вправі будувати власну «суверенну демократію» без посилань на західні стандарти, а з урахуванням російських традицій державотворення. Адміністративний ресурс у Росії є одним із засобів збереження демократичного фасаду, за яким ховається механізм абсолютного маніпулювання волевиявленням громадян. Р. М. Ключник зазначає, що рашистський режим, на відміну від тоталітарних диктатур Гітлера та Сталіна, орієнтований на пасивність, а не активність мас[61].
Російський політолог Андрій Піонтковський стверджує, що ідеологія російського фашизму багато в чому подібна на німецький фашизм (нацизм), а промови президента Володимира Путіна відображають ідеї, подібні до ідей Адольфа Гітлера[62][63]. Під час російського вторгнення в Україну Олексій Данілов заявив, що оточення Путіна стверджувало, що психічний стан президента не нормальний — у нього «потік дах»[64]. Раніше американська розвідка заявляла, що одне з їхніх головних завдань — з'ясувати правду про психічний стан російського лідера. Адже, на думку експертів, поведінка Путіна стає все більш непостійною і нераціональною. А CNN, посилаючись на двох неназваних високопосадовців в адміністрації США, заявив, що президент Росії Путін перебуває у вкрай розлюченому стані через жорсткі санкції Заходу проти російської економіки[65].
Під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну, коли стало відомо про жертви масових вбивств на Київщині, на сайті російського державного інформаційного агентства «РІА Новости» з'явилася стаття «Що Росія має зробити з Україною.», яка виправдовувала геноцид українців, закликала до придушення, деукраїнізації, деєвропеїзації та етноциду українського народу. За словами Семюеля Рамані, оксфордського експерта з російських справ, стаття «виражає головну думку Кремля»[66]. За словами Euractiv, Сєргєйцев є «одним із ідеологів сучасного російського фашизму»[67]. Глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс назвав статтю «звичайним фашизмом»[68]. Значна кількістьвоєнних злочинів росіян, скоєних ними під час війни Росії проти України, розпочатої 24 лютого 2022 року, мають ознаки геноциду українців (див. Визнання геноциду українців (2022)). Ще раніше на початку війни на цьому сайті «РІА Новости» з'явилися інша шовіністична антиукраїнська стаття[69]. Президент Польщі Анджей Дуда в Освенцимі прирівняв злочини росіян в Україні до подій Голокосту. Під час виступу глава польської держави зазначив, що злочин геноциду проти єврейського народу стався через ненависть, яку нацисти вживлювали німецькому народові. Він зауважив, що зараз таку ж ненависть до українців можна побачити з боку росіян[70]. Депутат російської Держдуми Олексій Журавльов заявив, що для «денацифікації» необхідно знищити два мільйони українців[71]. Депутат Держдуми РФ від «Єдиної Росії» Олег Матвєйчев заявив про необхідність ліквідації понять «Україна» і «українці»[72]. Перехоплені численні розмови російських військових, які закликають вбивати українців (див. Воєнні злочини під час війни Росії проти України (2022)). Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв заявив, що можливо через два роки України взагалі не буде на карті світу.[73] Голова Роскосмосу Дмитро Рогозін закликав «покінчити з Україною».[74][75]
Американський історик і письменник Тімоті Снайдер вважає, що сучасна Російська Федерація відповідає більшості критеріїв фашизму. Такими він вважає:
- культ особистості єдиного лідера — Володимира Путіна;
- культ мертвих у формі культу Перемоги у Другій світовій війні;
- міф про Золотий вік імперського минулого, який треба відновити силою — війною з Україною.
На думку Снайдера, рашизм — це фашизм, доведений до іраціональних крайнощів, коли фашисти називають себе «антифашистами», а своїх ворогів — «фашистами»[76].
У березні 2022 року історик з Єльського університету Арне Вестад заявив, що слова Путіна про Україну, які резюмував журналіст з Гарварду Джеймс Ф. Сміт, нагадують «деякі колоніальні расові аргументи імперських держав минулого, ідеї кінця XIX — початку XX століття»[77].
23 квітня 2022 року на пресконференції Володимир Зеленський заявив, що поняття рашизму буде введене в книжки з історії для вивчення учнями.
Шизофашизм
24 квітня 2022 року Тімоті Д. Снайдер опублікував статтю в The New York Times Magazine, де описав історію, передумови та лінгвістичні особливості терміна «рашизм»[78]. За словами Снайдера, цей термін «є корисною концептуалізацією світогляду Путіна», зауваживши, що «ми схильні ігнорувати центральний приклад відродження фашизму, яким є режим Путіна в Російській Федерації». Щодо ширшого режиму Снайдер пише, що «видатним російським фашистам надається доступ до засобів масової інформації під час воєн, включно з цією. Члени російської еліти, перш за все сам Путін, все більше покладаються на фашистські концепції», і заявляє, що «саме виправдання Путіним війни в Україні є християнською формою фашизму»[79].
Слідом за цією статтею Снайдер у травні написав есе «Ми повинні це сказати. Росія — фашистська»[80]. За словами Снайдера, «багато хто вагається вважати сучасну Росію фашистською, тому що Радянський Союз Сталіна визначав себе антифашистським», заявивши, що ключем до розуміння Росії сьогодні є «гнучкість Сталіна щодо фашизму»: «Оскільки радянський антифашизм означав лише визнання ворога, він запропонував фашизму чорні двері, через які можна було повернутися до Росії […] Фашисти, які називають інших людей „фашистами“, — це фашизм, доведений до нелогічної крайності як культ нерозуму. […] [Це] істотна путіністська практика»[81]. Виходячи з цього, Снайдер називає режим Путіна шизофашизмом[82][83].
Ідеологія
Російський фашист[84][85] Олександр Дугін у своїй книзі «Основи геополітики: геополітичне майбутнє Росії», яка мала значний вплив на російську військову, поліцейську та зовнішньополітичну еліту, стверджував, що Україна повинна бути анексована Росією, оскільки «не має геополітичного значення, особливого культурного імпорту чи загальнолюдського значення, географічної унікальності, етнічної винятковості, її певні територіальні амбіції становлять величезну небезпеку для всієї Євразії і без розв'язання української проблеми взагалі безглуздо говорити про континентальну політику. Не можна дозволити Україні залишатися незалежною, якщо вона не буде санітарним кордоном, що було б неприпустимо»[86]. Можливо, книга мала вплив на зовнішню політику Володимира Путіна, що в кінцевому підсумку призвело до російського вторгнення в Україну 2022 року[87].
Президент Путін захоплюється творчістю російського філософа Івана Ільїна, який, відповідно до оцінок експертів, є прихильником та ідеологом російського фашизму.[88][89][90][91][92][93]
У ідеології рашизму закладено також місію знищення українства як явища[94]. На думку рашистів, Україна, українці, культура та герої України є штучно утвореними поняттями, оскільки ці люди є такими самими, як росіяни, але їх раніше обдурили зовнішньою політикою.Загальноросійська ідея, прихильником якої є сам В. Путін, заперечує право українського народу на окреме існування. Зокрема ця загальноросійська ідея вважає українців малоросами, як складову частину «триєдиного» російського народу.
Складові
Рашизм становить квазі-ідеологію, яка є суперечливою сумішшю імперіалізму, великодержавного шовінізму, релігійного традиціоналізму, що ґрунтується здебільшого на ностальгії за радянським минулим. Ідеологія протиставляє себе західним ліберально-демократичним цінностям та інститутам, зокрема вільним виборам, народовладдю та іншим демократичним громадянським правам і свободам. Типова ідеологія рашизму заснована на протистоянні демократії та культурним цінностям — Європи, Сполучених Штатів Америки, Канади. У центрі цієї ідеології — культ національного лідера (вождя), який повернув Росії «велич»[95], на околицях ідеології — велич минулої Російської імперії, колишнього (Шаблон:Lang-ru) СРСР, істеричне щорічне нагадування ролі переможця в історії, агресивна русифікація та панівна російська мова (Шаблон:Lang-ru), підкреслена зневага до націй та народів колишнього СРСР через демонстративне заперечення їхнього існування, переписана під російську ідеологію історія, панівне становище Росії в межах заявленої імперської території.
Мета, якої прагне досягти рашизм, — це донести до всякої особи думку про те, що там, де є цивілізація та демократія, завжди виникає війна, та, навпаки, де присутній сильний лідер (тоталітаризм, монархія, імперія), там є добре і люди живуть мирно та злагоджено.[96]
В ідеології рашизму химерним способом поєднуються погляди на світ як на поле тотальної звірячої боротьби за виживання з претензією на високу духовність, до якої, на думку рашистів, не спроможна піднятися решта світу[31]. Водночас ця ідеологія є квінтесенцією холуйства і хамства[31]. При цьому окремі прояви культури західного світу, такі як узаконення проституції, права сексуальних меншин («гейропа»), права наркозалежних тощо, можуть використовуватися для обґрунтування «відсутності духовності» в інших народів або, навпаки, — як цивілізаційної належності Росії до спільноти цивілізованих країн[97]. Рашизм є поєднанням концепції «особливого шляху», про який так багато говорили більшовики, з нацистською ідеєю переваги, однак не расової, а духовної — на виході це дало забійну суміш, іменовану «російським світом»[98].
Окремі погляди та визначення
Політолог Андрій Піонтковський стверджує, що ідеологія рашизму за принципами багато в чому подібна до нацизму, а за промовами і політикою президента Росії Путіна — до ідей Гітлера[99]. Український публіцист Костянтин Дорошенко підкреслює неонацистську спрямованість рашизму: «„русскій мір“ — не лише єресь. Він є неонацистською ідеологією: має конкретного тоталітарного вождя, вміщує в себе та використовує у своїй риториці та політиці шовіністичні, фашистські, расистські, ксенофобські ідеї, заклики, образи й цілі»[100].
Історик, науковець і політик Олександр Сич вважає, що ядром ідеології рашизму є консервування культурної відсталості та руйнування розвинутих цивілізацій[101].
Професор Олег Гринів наголошує, що треба чітко відрізняти рашизм від путінізму, бо рашизм стосується ідеологічного обґрунтування авантюрної політики нинішнього російського диктатора Путіна — московського імперіалізму, під якою об'єдналися ідеологічні суперники (компартійні ідеологи та шовіністи й антикомуністи) задля економічного й політичного шантажу держав на території колишньої імперії; більшовизм тепер можна розглядати лише як один з різновидів рашизму. Своєю чергою, клерикальний варіант рашизму намагається реалізувати московський патріарх Кирило, що засвідчує його концепція «російського світу». В основі рашизму йдеться про несприйняття західної цивілізації, якій протиставляють своєрідну російську (євразійську) цивілізацію. Московські еліти одностайні з Путіним, який прагне завершити царський і більшовицький геноцид українського народу. Нині рашизм — це ідеологічна основа путінізму. Історія підтвердила, що рашизм передбачає насамперед знищення українства як національної спільноти[5].
На думку професора Олександра Костенка[102], рашизм є ідеологією, що «базується на ілюзіях і обґрунтовує припустимість будь-якого свавілля заради хибно трактованих інтересів російського суспільства. У зовнішній політиці рашизм проявляється, зокрема, у порушенні принципів міжнародного права, нав'язуванні світові своєї версії історичної правди винятково на користь Росії, у зловживанні правом вето в Раді Безпеки ООН тощо. У внутрішній політиці проявом рашизму є порушення прав людини на свободу думки, переслідування учасників „руху незгодних“, використання ЗМІ для дезінформації свого народу тощо». Олександр Костенко вважає рашизм також проявом соціопатії.
Рашизм виконує замінну функцію щодо релігії, даючи адепту відчуття причетності до боротьби «добра зі злом», наповнюючи його існування сенсом, виправдовуючи тяготи і жертви, яких він зазнає у реальності, позбавляючи його комплексу неповноцінності[103]. Одним із головних, якщо не головним, ритуалів рашизму є святкування Дня перемоги над німецько-фашистськими загарбниками 9 травня, яке перетворилося на культ перемоги, так зване «побєдобєсіє».
На думку Миколи Томенка, «рашизм» — людиноненависницька ідеологія, що за змістом суттєво не відрізняється від фашизму чи сталінізму. Росія, яка спочатку боролася інформаційно та ідеологічно, по всьому світу підтримує будь-які методи (в тому числі й військові), щоб знищити тих, хто не підтримує ідеологію «російського світу», та передбачає реалізацію цієї ідеології будь-якими методами[104].
Як вважає один з розробників терміна професор М. І. Піддячий,
…рашизм є тимчасовим явищем, оскільки люди підійшли до відповідального періоду життя на планеті — пізнанні самих себе та розумінні необхідності єдності світу, що дозволить перетворити гармонію сукупного духовного та інтелектуального ресурсу і його творчої енергії у вирішальний фактор еволюційного поступу[105].
Символіка
До символів рашизму належать ряд знаків і форм. Упродовж історії рашизм часто змінював свої символи. Один із символів — латинська літера Z, яку використали російські окупанти під час повномасштабного нападу на Україну в лютому 2022 року.
У перші дні російської військової інтервенції в Україну в соцмережі потрапили знімки та відео російської військової техніки з помітками Z і V, нанесеними білими латинськими літерами. Літера Z, яка трапляється найчастіше, стала знаком підтримки росіянами війни проти України, війни, яку, як і Гітлер окупацію Польщі у 1939-му, російське політичне керівництво та пропаганда називають «спецоперацією»[106].
29 березня 2022 року Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав увесь світ криміналізувати публічне використання символу російських окупантів Z[107].
Через появу нової символіки оновленої фашистської ідеології під назвою «рашизм» низка країн і брендів відмовилися від використання літери Z у своєму брендингу. Так, у Латвії найвищим будинкам, які називалися Z-Towers, змінили назву на Zunda Towers[108].
Український рок-гурт БЕZ ОБМЕЖЕНЬ через війну росії проти України вирішив змінити свій логотип: музиканти забрали літеру Z, яку російські окупанти використовують для позначення своєї техніки. Тепер назва колективу пишеться так: БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ[109].
Також гурт Флайза перейшов до написання своєї назви у спрощеному вигляді — «Флайза», а в англійській версії — «Flyza», відмовившись від використання літер «zZz» у назві гурту.
Рашисти
Прихильників ідеології рашизму зазвичай називають «рашистами», іноді — «ватниками»[95][110].
Психологія рашистів — це психологія ворожості, уявлення про те, що навіть і в Росії всюди є чужинці. Цю психологію мають люди, глибоко ображені придуманими або справжніми приниженнями, яких вони зазнавали від «Заходу». Але за часів, «коли Росія сильна», рашисти нібито мають можливість помститися[95][111].
Відмітною рисою свідомості рашистів є надія на силу. Важливою ознакою рашистів є мертве й полемічне розуміння історії Росії, її перетворення на набір культових дат, яким рашисти поклоняються і в які вірять[95].
Рашисти завжди повторюють шовіністичні гасла, про те, що більшість населення розмовляє російською мовою в будь-якій країні, задля того щоб стерти ідентичність українців, щоб потім казати, що українців не існує, а відповідно, не існує держави України як такої. У такий спосіб вони продовжують політику русифікації, яку розпочали ще в російській імперії.
Зверхнє, підозріле («кругом вороги, всі хочуть нас вбити») і загалом цілком вороже ставлення до цього розтлінного світу, погляд на нього як на потенційну здобич у рашистів поєднуються з по-дитячому наївною образою на те, що «нас ніхто не любить». Вони хочуть, щоб їх ще й любили — як Великого Брата. Рашисти поширюють патріархальні принципи на відносини між народами. Вони переконані, що любити можна змусити, що «стерпиться-злюбиться», що «б'є — значить, любить», тому що «для їхнього ж блага»[31].
Один із найвідоміших рашистів — російський актор Іван Охлобистін — вважає, що «рашизм — це вибір мудрого», і доводить вірність своїм переконанням татуюванням на руці, яке він називає «тавро рашиста»[112]. Охлобистін каже про рашизм так:
Російські війська в ході вторгнення в Україну залучили неонацистські угруповання. Німецька розвідка підтверджує участь у бойових діях щонайменше декількох із них. За даними розвідки, щонайменше два неонацистські угруповання «Російська імперська ліга» і «Русич» воюють проти української армії[113].
Культ рашистів
Протягом 20 років правління влади Російської Федерації готувалося підгрунтя для виправдання будь-яких агресивних дій. Так у РФ утворили культи різних ідей.
- Культ Путіна як єдиного вождя, який є єдиним лідером на всі часи.
- Культ традиції «дєди ваєвалі», «так потрібно/положено».
- Культ діяльності заради діяльності — це георгієвські стрічки, а також символи рашизму на автомобілях чи в побуті.
- Культ зневаги до слабких.
- Культ бути героєм країни, щоб здолати будь-якого ворога.
- Культ неприйняття реальності відсталості країни та суспільства.
- Культ тероризму зброєю масового ураження.
- Культ грабіжництва/мародерства — у суспільстві рашистів існує поняття «не вкрадеш — не проживеш».
- Культ синдрому навченої безпорадності.
Ключові тези ідеології рашизму щодо війни в Україні
Період рашизму вирізнився викристалізацією офіційної пропаганди на державних ЗМІ. Критика Путіна чи офіційних органів влади дозволена лише за недостатню жорстокість Росії у загарбницьких війнах, інші погляди переслідуються. У період війни проти України рашизм відбілює свої вчинки, застосовуючи такі тези:
- Ми ніколи ні на кого не нападали[114].
- На Майдані стався державний переворот, організований Америкою.
- Крим відійшов сам, оскільки народ Криму не підтримав державний переворот.
- Крим російський тому, що там пройшов референдум, а люди в зеленій формі без знаків розпізнавання — це місцеві сили самооборони.
- Захоплена влада України почала війну з Донбасом, звісно, це громадянська війна.
- Військ армії РФ на території Донбасу немає, а люди зі зброєю — це є «народне ополчення Донбасу».
- Ми не наступаємо, а лише визволяємо.
- України й українців не існує, це штучно створені країна і нація.
- Всі великі міста заснували царі російської імперії.
- Україна сама на себе напала та вбиває народ Донбасу.
Висвітлення рашизму у культурі
Кінематограф
- «Анатомія рашизму»[115] — кіно документального проєкту Мирослави Барчук із циклу «Остання війна».
- «Рашизм. Історія хвороби: Що перетворило росіян на націю катів та мародерів»[116] — це документальний фільм від команди Акіма Галімова.
Книги
- "Заборонити рашизм" (Віктор Огнев'юк)– це перше науково-публіцистичне видання, у якому дається визначення рашизму як ідеології та суспільної практики сьогодення. Ця книга про новий вид фашизму, про його витоки, методи російського експансіонізму та гегемонізму щодо України, решти Європи і всього світу.[117]
Див. також
- Російський світ (геополітика)
- Євразійство
- Російська пропаганда
- Українофобія
- Білорусофобія
- Геноцид українців
- Що Росія має зробити з Україною?
- Визнання геноциду українців (2022)
- Система фільтраційних таборів під час російсько-української війни
- Путінізм
- Путлер
- Клан Путіна
- Антиамериканізм
- Антиєвропеїзм
- Друга холодна війна
- Z (символ російського вторгнення в Україну)
- Список війн за участю Росії
- Пропаганда війни в Росії
- Російський фашизм
- Російське православ'я
- Дерашифікація
- Чорносотенці
- Російський націоналізм
- Русифікація
- Загниваючий Захід
- Третій Рим
- Сучко Євген Юрійович
Примітки
Література
- Литвин В. Історичні джерела формування психології жорстокості, або Як виник рашизм? // Перелом: Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками / Відп. ред. В. Смолій. — Шаблон:К.: НАН України. Ін-т історії України, 2023. — Кн. 3. — С. 515—519.
- Ткаченко В. Рашизм: чи це є російський різновид фашизму і нацизму? // Перелом: Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками / Відп. ред. В. Смолій. — Шаблон:К.: НАН України. Ін-т історії України, 2022. — Кн. 2. — С. 1245—1247. — ISBN 978-966-02-9983-2.
- Ткаченко В. Рашизм: чи далеко від «лайтфашизму» до нацизму? // Так само. — С. 1248—1250.
- Ткаченко В. Рашизм: які контури цього політичного режиму? // Так само. — С. 1251—1255.
- Ткаченко В. Рашизм: яка соціальна складова рейтингу війни? // Так само. — С. 1256—1258.
- Ткаченко В. Рашизм: звідкіля у російському суспільстві такий потенціал злоби й ненависті, насилля й мародерства? // Так само. — С. 1259—1262.
- Ткаченко В. Рашизм: як відбувався перехід від «вуличного радикалізму» до путінського фашизму? // Так само. — С. 1263—1268.
- Ткаченко В. Рашизм: чи є Путін головним ідеологом Росії? // Так само. — С. 1269—1273.
- Ткаченко В. Рашизм: чи можуть в Росії з'явитися політичні сили, здатні протистояти Путіну? // Так само. — С. 1274—1277.
- Ткаченко В. Рашизм: чи є путінський режим фашистським за критерієм геноциду? // Так само. — С. 1278—1282.
- Ткаченко В. Рашизм: яка ідеологія надихає агресивний курс Путіна? // Так само. — С. 1283—1289.
- Ткаченко В. Рашизм: чим закінчиться дискурс навколо поняття «фашизація Росії»? // Так само. — С. 1290—1293.
Посилання
Шаблон:Вікіцитати1 Шаблон:Refbegin
- Остап Кривдик. Рашизм // Українська правда. 18 травня 2010.
- Обыкновенный рашизм: Путин хочет стребовать с Украины газовый аванс Шаблон:Ref-ru
- Леусенко О. В. Рашизм как идеология Кремля
- Борисов Сергей Сергеевич. Рашизм — Россия на краю
- Стратегия Российской империи Новый фашизм это РАШИЗМ!
- Будете кричать не «Хайль», а «Слава». Борис Стругацкий о простоте фашизма. Статья-предупреждение 1995 года
- Костянтин Дорошенко. «Русский мір» — єресь чи неонацизм? Розбирається Костянтин Дорошенко Suspilne.media 31.03.2022
- Росіяни в Латвії розкритикували ім'я Олена й українську політику (відео)
- Игорь Гарин. Почему рашизм страшнее фашизма // Новое время. 19 серпня 2015
- Кізілов Є. Зеленський: Слово «рашизм» увійде в підручники з історії в усьому світі // «Українська правда», 23 квітня 2022
- Timothy Snyder. The War in Ukraine Has Unleashed a New Word // The New York Times Magazine. 22 April 2022
- WHAT IS RUSCISM // Youtube, Мілітарний, 18 травня 2022
- ↑ 1,0 1,1
https://voxukraine.org/rashyzm-abo-chomu-rosiyany-novi-natsysty
- ↑
https://voxukraine.org/en/rashism-or-why-russians-are-the-new-nazi
- ↑ 3,0 3,1
https://www.radiosvoboda.org/a/putin-hitler-napad-na-ukrayinu/31765500.html
- ↑
http://www.pravda.com.ua/columns/2010/05/18/5050708/
- ↑ 5,0 5,1
http://www.nru.org.ua/news/aktualno/710-profesor-oleh-hryniv-rashyzm-iz-prytsilom-na-ukrayinotsyd
- ↑ Шаблон:Ref-ru
http://oleg-leusenko.livejournal.com/38604.html?nojs=1
- ↑
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41531
- ↑
https://www.bbc.com/ukrainian/news-64976427
- ↑
https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3703692-rada-zvernulas-do-svitu-iz-zaklikom-zasuditi-rasizm-ta-viznati-rf-derzavouteroristom.html
- ↑
https://news.liga.net/ua/politics/news/rada-priznala-rossiyu-neonatsistskim-gosudarstvom-terroristom-i-zapretila-ego-propagandu
- ↑ Олександр Зайцев. Фашизоїдна Росія
- ↑
https://www.radiosvoboda.org/amp/rosiya-totalitaryzm-natsyzm-zakhid/31803747.html
- ↑ Рашизм, або чому росіяни — нові нацисти
- ↑ Ян Валетов. Перша глава російського нацизму
- ↑ Олег Чеславский. Росія — батьківщина нацизму, і Гітлера росіяни не любили лише через те, що він зрадив Сталіна
- ↑ Ірина Маслюкова. «Рашисти, орки, нацисти». Хто і як називає російську армію, яка вторглася в Україну
- ↑ Анатолій Курносов. Російський нацизм: чи усвідомив Захід небезпеку і що робитиме?
- ↑ Timothy Snyder. We Should Say It. Russia Is FascistШаблон:Ref-en
- ↑ Александр Скобов, 17.05.2022. Фашизм, нацизм и путинизмШаблон:Ref-ru
- ↑ Максим Шевердін. Фашизм в Росії сьогодні
- ↑ Олег К. Романчук, PhD, шеф-редактор журналу «Універсум». Рашизм — ракова пухлина для людства. Палата число «Z»Шаблон:Ref-ru
- ↑ 22,0 22,1 Шаблон:Cite journal
- ↑ Нацизм — фашизм — сталінізм — рашизм: 20 подібностей // Історія без міфів. НАЖИВО
- ↑ Идеология путинской России — шизофашизм. Мир должен признать этоШаблон:Ref-ru
- ↑ «Расступайся, Орда идет!» Философ об истоках российской агрессивностиШаблон:Ref-ru
- ↑ Денис Самигін. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 2+2=5: як Орвелл передбачив путінський шизофашизм
- ↑ Тімоті Снайдер: Це війна Китаю. Він несе фундаментальну відповідальність за цю війну
- ↑ Михаил Эпштейн. Шизофашизм — это фашизм под маской борьбы с фашизмомШаблон:Ref-ru
- ↑ Елена Воробей. «Это шизофашизм»: Фейгин прокомментировал смехотворные угрозы МедведеваШаблон:Ref-ru
- ↑
https://www.rada.gov.ua/news/razom/222804.html
- ↑ 31,0 31,1 31,2 31,3 31,4 31,5 Александр Скобов. «Циммервальдская левая» // Грани.Ру / Блоги (в блоге Свободное место) 22.03.2014
- ↑
https://tsn.ua/ato/rashizm-ce-ponyattya-yake-bude-v-istorichnih-knizhkah-v-umovnih-vikipediyah-zalishitsya-na-urokah-zelenskiy-2044717.html
- ↑ Севастьянов Михаил. Живое наследие Карема Раша // Журнал «Морполит», 12.12.2019
- ↑ Шубин А. В. Преданная демократия. СССР и неформалы (1986—1989 гг.) — М.: Европа, 2006. — С. 37.
- ↑ Андреев Н. Обыкновенный рашизм: Заметки на полях милитаристского сочинения (По поводу статьи К. Раша «Армия и культура») // «Огонёк», 1990, № 8, с. 8.
- ↑ Marlène Laruelle «In the Name of the Nation» , Palgrave Macmillan, 2009, ISBN 978-0-230-10123-4, 272 стор.Шаблон:Ref-en, с. 53
- ↑
https://nv.ua/ukr/ukraine/events/znak-z-yak-naciska-svastika-interv-yu-z-andriyem-fedorivim-video-50226240.html
- ↑
https://www.pravda.com.ua/ukr/articles/2022/04/11/7338686/index.amp
- ↑
https://armyinform.com.ua/2022/03/17/z-naczystskyj-symvol-samoznyshhennya-rosiyi/
- ↑
https://bukinfo.com.ua/index.php/viyna-na-shodi/nova-svastyka-chomu-rosiyany-obraly-same-literu-z
- ↑ «Русизм — это особая форма человеконенавистнической идеологии, основанная на великодержавном шовинизме, полной бездуховности и безнравственности. Отличается от известных форм фашизма, расизма, национализма, особой жестокостью, как к человеку, так и к природе…Обладая рабской психологией, паразитирует на ложной истории, на оккупированных территориях и угнетаемых народах». Джохар Дудаев, лидер чеченского национально-освободительного движения, убитый спецслужбами России.— АРГУМЕНТ, 2014-03-19 09:40
- ↑
http://expres.ua/main/2014/07/21/110111-rosiya-rashysty-hto-stoyit-spynoyu-putina
- ↑
http://www.bagnet.org/news/world/241741
- ↑ Рашизм — не пройдет, или трудно быть человеком Шаблон:Ref-ru
- ↑ «Это, детка — Рашизм!» — новый хит про Россию заполонил Интернет [Видео] Шаблон:Ref-ru
- ↑ Томенко назвал борьбу с «рашизмом» новым серьезным мировым испытанием Шаблон:Ref-ru
- ↑
http://blogs.pravda.com.ua/authors/bogoslovska/53c8f50a9f96b/
- ↑
http://www.unian.net/politics/941466-ostanovit-rashizm-novyiy-urok-dlya-mira.html
- ↑
http://www.gazeta.lviv.ua/blog/25597
- ↑
https://nv.ua/ukr/world/countries/rashizm-sinonim-zhahlivih-zvirstv-rosiji-ideologiji-jiji-vladi-ta-suspilstva-novini-ukrajini-50237549.html
- ↑
https://tsn.ua/ato/ukrayinci-proponuyut-vnesti-termin-rashizm-do-oksfordskogo-ta-kembridzkogo-slovnikiv-2058316.html
- ↑
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1687627
- ↑
https://www.slovoidilo.ua/2023/05/02/novyna/polityka/rada-oficzijno-vyznala-rashyzm-derzhavnoyu-ideolohiyeyu-rf
- ↑
https://hromadske.ua/posts/verhovna-rada-viznala-politichnij-rezhim-u-rosiyi-rashizmom
- ↑
https://youtu.be/t5JFY5cMDvc?t=207
- ↑
https://www.bbc.com/russian/news-38093222
- ↑
https://ru.krymr.com/a/28498383.html
- ↑
https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=NWqPkQFFp60
- ↑ Шаблон:Ref-ru
http://oleg-leusenko.livejournal.com/1394936.html?nojs=1
- ↑ Шаблон:Ref-ruПутин будет захватывать новые территории, чтобы проложить путь к Балканам — эксперты Шаблон:Ref-ru
- ↑
https://www.youtube.com/watch?v=U6sovBYmoiM
- ↑
https://www.youtube.com/watch?v=wucOzeeCq8A
- ↑
https://www.youtube.com/watch?v=t3erAJI8nFo
- ↑
https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/topchinovniki-rf-vvazhayut-shcho-putin-maye-problemi-z-mentalnim-zdorov-yam-danilov-ostanni-novini-50221816.html
- ↑
https://www.cnn.com/2022/03/01/politics/us-intelligence-putin-state-of-mind/index.html
- ↑
https://news.yahoo.com/genocide-masterplan-experts-alarmed-after-kremlin-intellectual-calls-for-cleansed-ukraine-182354392.html
- ↑
https://www.euractiv.com/section/europe-s-east/opinion/the-whole-world-can-observe-the-clash-of-civilization-and-anticivilization/
- ↑
https://censor.net/ua/news/3331434/zvychayinyyi_fashyzm_glava_mzs_latviyi_schodo_statti_scho_rosiya_maye_zrobyty_z_ukrayinoyu
- ↑
https://mignews.com/news/ukraine/ukraina-vernulas-k-rossii-vojnu-dolzhny-byli-zakonchit-26-fevralya.html
- ↑
https://censor.net/ua/news/3337523/duda_v_osventsymi_porivnyav_zlochyny_rosiyan_v_ukrayini_do_podiyi_golokostu
- ↑
https://censor.net/ua/video_news/3339879/dva_myllyona_ukrayntsev_doljn_bt_denatsyfytsyrovan_to_est_unychtojen_deputat_derjdumy_rf_juravlov_video
- ↑
https://censor.net/ua/video_news/3339951/ponyatyyi_ukrayna_y_ukraynets_ne_doljno_suschestvovat_v_buduschem_deputat_derjdumy_rf_matvyeyichev_video
- ↑ Медведєв розмріявся, що України за два роки вже не буде
- ↑ Закликав «покінчити з Україною»: Twitter заблокував акаунт Рогозіна
- ↑ Twitter заблокував акаунт Рогозіна за погрози «покінчити з Україною»
- ↑
https://www.nytimes.com/2022/05/19/opinion/russia-fascism-ukraine-putin.html?smid=tw-share
- ↑
https://www.hks.harvard.edu/faculty-research/policy-topics/international-relations-security/are-we-entering-another-cold-war
- ↑ Шаблон:Cite magazine
- ↑ Шаблон:Cite magazine
- ↑
https://www.nytimes.com/2022/05/19/opinion/russia-fascism-ukraine-putin.html
- ↑
https://www.nytimes.com/2022/05/19/opinion/russia-fascism-ukraine-putin.html
- ↑
https://www.publicbooks.org/public-thinker-timothy-snyder-on-russia-and-dark-globalization/
- ↑
https://www.nytimes.com/2022/05/19/opinion/russia-fascism-ukraine-putin.html
- ↑
http://argumentua.com/stat-dugin-obychnyi-russkii-fashist
- ↑
http://tempsreel.nouvelobs.com/ukraine-la-revolte/20140503.OBS6009/le-raspoutine-de-poutine.html
- ↑ Шаблон:Cite journal
- ↑
https://www.cbsnews.com/news/aleksandr-dugin-russia-ukraine-vladimir-putin-60-minutes-2022-04-12/
- ↑ Мансур Міровалев. Хто зробив Володю фашистом. Філософ, на якого молиться Путін
- ↑ Улюблений філософ Путіна
- ↑ Лариса Якубова. Іван Ільїн. Патріарх російського фашизму
- ↑ Как теоретик русского фашизма стал идеологом путинского режимаШаблон:Ref-ru
- ↑ Великодній наступ Росії. Як Путін намагається виправдати війну та смерть. Автор статті Тімоті Снайдер. Американський історик, професор Єльського університету, спеціаліст з історії Східної Європи
- ↑ Дмитро Вишневецький. Американський історик Снайдер про расове підґрунтя путінської війни та спробу формування «здоровішого» російського народу
- ↑
https://cripo.com.ua/news/crime/kolyshnij-televeduchyj-telekanalu-inter-pidozryuyetsya-u-derzhzradi/
- ↑ 95,0 95,1 95,2 95,3
http://www.echo.msk.ru/blog/alex_melnikov/1312322-echo/
- ↑
https://www.bbc.com/ukrainian/features-63072100
- ↑ «Наши геи продвигаются по службе и я лично вручаю им ордена», — Путин о гомосексуалистах в России. ВИДЕО Шаблон:Ref-ru
- ↑
http://www.dsnews.ua/world/pochemu-rashizm-obrechen-na-zabvenie-09052015182000
- ↑
https://www.youtube.com/watch?v=kEmBDJiqhsE
- ↑ «Русский мір» — єресь чи неонацизм? Розбирається Костянтин Дорошенко Suspilne.media 31.03.2022
- ↑
https://armyinform.com.ua/2022/03/08/naczyzm-fashyzm-i-rashyzm-u-chomu-vidminnosti-i-totozhnosti/
- ↑
http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/chomu-mi-stali-vorogami
Шаблон:Ref-uk
- ↑
http://by24.org/2014/07/26/credo_quia_absurdum/
- ↑
http://vikka.ua/novini/95648-mikola-tomenko-u-hhi-stolitti-zyavilasya-nova-chuma-rashizm.htm
- ↑
https://lib.iitta.gov.ua/730352/
- ↑
https://ukrrain.com//v_rosii_vikoristovuyut_z-simvoliku_dlya_propagandi_vijni_ta_zalyakuvannya_opozicii.html
- ↑
https://www.unn.com.ua/uk/news/1970124-kuleba-zaklikav-svit-kriminalizuvati-vikoristannya-simvolu-rashistiv-z
- ↑
https://www.unn.com.ua/uk/news/1970101-u-latviyi-khmarochosam-z-towers-zminili-nazvu
- ↑
https://www.unn.com.ua/uk/news/1969216-gurt-bez-obmezhen-pribrav-literu-z-z-logotipu
- ↑
http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_akih-rosiyan-nazivayut-slovom-vatnik/551739
- ↑
http://tsn.ua/svit/politichne-zhittya-rosiyan-za-tri-roki-stabilnist-vid-kremlya-rashizm-i-bunti-pid-naglyadom-omonu-364771.html
- ↑
http://vesti-ukr.com/kultura/65470-ohlobystin-pokazal-klejmo-rashista
- ↑ Щонайменше два російські неонацистські угруповання воюють в Україні, — Spiegel
- ↑
https://eadaily.com/ru/news/2022/06/16/lavrov-rossiya-ni-na-kogo-ne-napadala-napadali-na-russkih-na-ukraine
- ↑ Шаблон:Youtube
- ↑ Шаблон:Youtube
- ↑
https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3676487-u-kievi-prezentuvali-knigu-zaboroniti-rasizm.html