Гапоненко Юрій Андрійович

Юрій Гапоненко Юрій Андрійович Гапоненко
Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Юрій Андрійович Гапоненко (1967—2023) — український підприємець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Народився у травні 1967 в м. Конотоп Сумської області. Навчався у конотопській школі № 5. Згодом жив у Києві. Здобув дві вищі освіти у Київському автомобільно-дорожньому інституті за фахом інженера-будівельника автомобільних доріг та економіста-правознавця.

Працював інженером, згодом — у банківській сфері; займався комерційною діяльністю — був засновником та акціонером декількох компаній.

Серед його хоббі — полювання, рибловля, подорожі до різних країн, байкерський рух.

З перших днів російського вторгнення в Україну в 2022 році добровільно став на захист Батьківщини. Спочатку служив у 95-тій окремій десантно-штурмовій бригаді. У березні 2022 брав участь у боях поблизу м. Макарів Київської області. В одному з боїв дав наводку на кілька ворожих танків, які вдалося знищити. За проявлену мужність у цих боях, у травні 2022 був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Влітку 2022 перевівся до 46-ої окремої аеромобільної бригади, де був командиром розвідувального відділення. З середини липня по листопад 2022 року брав участь у бойових діях вздовж р. Інгулець в районі населених пунктів Березнегувате, Давидів Брід, Білогірка та брав участь у звільненні Херсонської області. Після цього воював на Донеччині — поблизу Бахмута, Соледару. 15 грудня 2022 року в Бахмуті отримав поранення середньої важкості, після якого повернувся у стрій.

2 лютого 2023 року під Бахмутом отримав важке мінно-вибухове поранення поранення. Його було евакуйовано та доправлено до м. Дніпро, згодом — до Києва. Однак 9 березня 2023, перебуваючи в госпіталі, пішов з життя.

Похований на Пирогівському цвинтарі в Києві.

Залишилися дружина і двоє синів.

Нагороди

• Орден «За мужність» II ступеня (26.07.2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку;
• орден «За мужність» III ступеня (5.05.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.