Битва за Бахмут

Битва за Бахмут (оборона Бахмута, «фортеця Бахмут», у ЗМІ нерідко — «Бахмутська м'ясорубка») — серія боїв між ЗСУ та іншими Силами оборони України і ЗС РФ за підтримки підрозділу ГРУ РФ «ПВК Вагнера» у ході бойових дій, що розгорнулися навколо міста Бахмут із серпня 2022 року. Бої є частиною битви за Донбас, найбільша битва після 1945 року на теренах Європи.

Битва за Бахмут — найкровопролитніша битва з початку російського вторгнення в Україну 2022 року, і найкривавіша битва піхоти з часів Другої світової війни.

Передумови

Бахмут, раніше відомий як Артемівськ, був місцем битви між Збройними Силами України та російськими бойовиками, що діяли під фасадом Донецької Народної Республіки в 2014 році. Терористичні угрупування захопили частину міста під час проросійських виступів в Україні в квітні 2014 року, і підрозділ українських спецпризначенців разом із Національною гвардією було направлено, щоб вибити бойовиків з міста. Проросійських бойовиків витіснили на околиці міста, де сутички тривали до липня 2014 року, коли вони остаточно відступили з цього району.

Хід бойових дій

Ранні обстріли ЗС РФ (травень—жовтень 2022)

Травень

Із 73 тисяч мешканців Бахмута до початку повномасштабної війни до травня 2022 року в місті лишалося менше 20 тисяч, завдяки цьому вдалося уникнути тієї кількості жертв, на яку сподівалися росіяни.

17 травня через обстріли місто лишалося без електроенергії. Російським ракетним ударом було зруйновано п'ятиповерхівку, важко поранено дівчинку, одна людина загинула. Після розбирання завалів стало відомо, що загиблих — п'ятеро осіб, серед них — дворічна дитина.

19 травня російські загарбники завдали авіаційного удару по місту. Снаряди влучили у п'ятиповерхівку (зруйновано під'їзд), приватний будинок та адмінбудівлю. Рятувальники витягнули з-під завалів 6 людей, їхній стан задовільний.

Після захоплення Попасної 22 травня українські війська відійшли від міста, щоб посилити позиції в Бахмуті. Тим часом російським військам вдалося просунутися на трасу Бахмут-Лисичанськ, поставивши під загрозу українські частини в районі Лисичанськ-Сєвєродонецьк.

Червень

9 червня російські війська вдарили артилерією по машинобудівному заводу в місті.

30 червня внаслідок нічного обстрілу постраждало тролейбусне депо, мінімум 6 тролейбусів серйозно пошкоджені.

При одному з червневих обстрілів російська ракета пробила діру в старовинний склеп у міському парку.

Липень

Обстріли Бахмута тривали до кінця червня та липня, посилившись після початку боїв під Сіверськом 3 липня.

Після боїв за Сєвєродонецьк і Лисичанськ російські сили захопили всю Луганську область, а поле битви змістилося в бік міст Бахмута та Соледару.

7 липня захисники змусили російських окупантів відступити під Бахмутом, відбивши кілька атак супротивника.

11 липня близько 4-ї ранку російським обстрілом був пошкоджений стадіон «Металург».

15 липня російські окупанти обстріляли Бахмут з «Урагану». Шестеро мешканців отримали травми.

21 липня вранці російські війська обстріляли у Бахмуті Центральний ринок, внаслідок чого виникла пожежа на площі 100 кв. м.

22 липня ранковим російським обстрілом пошкоджено будівлю Бахмутського індустріального коледжу Донецького національного технічного університету. Виникла пожежа.

25 липня українські сили відступили з Вуглегірської ТЕЦ разом із сусіднім містом Новолуганське, давши російським силам «невелику тактичну перевагу» в напрямку Бахмута.

27 липня вранці російським ракетним ударом або бомбардуванням зруйновано двоповерховий готель «Atlantic». Не менше двох людей загинули і ще 5 постраждали.

Перед битвою в Бахмуті український бригадний генерал Олександр Тарнавський стверджував, що Росія має перевагу в живій силі над Україною на східному фронті у співвідношенні п'ять до одного.

• 

  Будинок у Бахмуті після обстрілу 17 травня 2022 року

• 

  Стадіон «Металург» після обстрілу 11 липня

• 

  Бахмутський індустріальний коледж після обстрілу 22 липня

• 

  Готель після обстрілу 27 липня

Серпень

1 серпня російські війська завдали масованих наземних ударів по населеним пунктам на південь і південний схід від Бахмута.

Про те, що битва за Бахмут почалася, заявили і Міноборони Росії, і проросійські телеграм-канали. Наступного дня Україна повідомила, що російські війська посилили авіаудари та обстріли Бахмута, розпочавши наземну атаку на південно-східну частину міста. 4 серпня найманцям групи Вагнера вдалося прорвати українську оборону та вийти на вулицю Патріса Лумумби на східній околиці Бахмута.

10 серпня російська армія обстріляла центральну частину міста — за попередніми даними, з реактивної системи залпового вогню «Ураган». Загинули 7 і були поранені 6 мирних жителів. Пошкоджено магазини і приватні та багатоквартирні будинки

Вересень

8 вересня від нічного обстрілу в центрі міста згорів Палац культури імені Мартинова, де працював гуманітарний штаб. Під час гасіння пожежі була обстріляна місцева пожежна частина; травмовані двоє співробітників ДСНС, пошкоджена техніка.

Внаслідок нічного обстрілу в центрі міста 21 вересня згорів Палац культури імені Мартинова, де працював гуманітарний штаб. Під час гасіння пожежі була обстріляна місцева пожежна частина, яка повідомила про поранення двох співробітників ДСНС та пошкодження техніки.

15 вересня вночі російським обстрілом був частково зруйнований 5-поверховий будинок.

Російський ракетний удар 22 вересня знищив головний міст через річку Бахмутка, що розділяє місто навпіл, порушивши як цивільні переїзди, так і матеріально-технічне забезпечення українських військових.

На кінець вересня 2022 року бої продовжували мати позиційний характер, а бойові дії йшли навколо Зайцева, Одрадівки, траси Шаблон:Автошлях Т та Новомихайлівки, з максимальним оперативним успіхом Збройних Сил Росії у вигляді захоплення Жованки.

Жовтень

В ніч на 14 жовтня російський обстріл знищив історичну будівлю повітової земської управи, нині коледж транспортної інфраструктури.

16 жовтня Міністерство оборони України опубліковало відео з позицій ЗСУ під Бахмутом.

23 жовтня в східних околицях російські війська були відкинуті на 2 км в ході контратаки Збройних сил України.

27 жовтня ЗС РФ захопили цементний завод.

• 

  Вулиця після обстрілу 10 серпня

• 

  Палац культури імені Мартинова після обстрілу Шаблон:S

• 

  Будинок, обстріляний 15 вересня

• 

  Історична будівля коледжу транспортної інфраструктури після обстрілу 14 жовтня

Зимова ескалація (листопад—грудень 2022)

Листопад

Центр дітей та юнацтва після обстрілу Шаблон:S

13 листопада стало відомо про знищення обстрілом архітектурної пам'ятки 1880-х років — колишньої будівлі Банку взаємного кредиту, де пізніше був педагогічний технікум, учительський інститут, школа, дім піонерів, а в останні роки — Бахмутський міський центр дітей та юнацтва.

За даними CNN на 4 листопада, російські війська атакували меблеву фабрику.

Грудень

На початку грудня російські війська підійшли впритул до міста, зокрема були взяті село Весела Долина, частина села Опитне і села Іванград. Українські війська проводили маневрену оборону, проводячи контратаки і завдаючи втрат противнику.

9 грудня президент Володимир Зеленський звинуватив Росію в «знищенні» Бахмута, назвавши його «ще одним донбаським містом, яке російська армія перетворила на спалені руїни». Колишній військовий і очевидець бою Петро Стоун назвав бахмутський фронт «м'ясорубкою», мовляв, росіяни «цілодобово покривають Бахмут вогнем».

20–21 грудня Бахмут відвідав президент України Володимир Зеленський. Президент зустрівся з бійцями, нагородив медалями та виступив з промовами. Візит відбувався на фоні активізації обстрілів міста.

23 грудня стало відомо, що черговий обстріл зруйнував Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв.

26 грудня губернатор Донецької області Павло Кириленко заявив, що місто зруйноване більш ніж на 60 відсотків.

• 

  Нічийна земля на околиці Бахмута, листопад 2022 р.

• 

  Президент України Володимир Зеленський в Бахмуті, 20 грудня 2022

Продовження наступальних дій (січень 2023 р. — дотепер)

Просування росіян під Бахмутом станом на 01.03.2023

Січень

8 січня під Бахмутом українські прикордонники ліквідували опорний пункт ворога.

10 січня росіяни встановили вогневий контроль над трасою до Соледара.

12 січня росіяни не змогли просунутись, їхні спроби штурму були провалені.

13 січня Українські прикордонники знищили кілька груп ПВК Вагнера..

14 січня було відомо, що в Бахмуті знищили 4158 житлових будинків.

19 січня ЗСУ знищили два безпілотники ЗС РФ.

20 січня Українські прикордонники відбили штурм росіян.

21 січня росіяни не змогли прорвати оборону, прикордонники зупинили атаку. Також було ліквідовано найманця з Танзанії, який воював у складі ПВК Вагнера і ворожий міномет.

В той же час ситуація в самому місті та навколо нього була досить напруженною, крупних перемог які могли б змінити хід Битви за Бахмут Українським військам здобути не вдалося, ворог продовжував активні бойові дії.

Лютий

3 лютого від обстрілу згоріла будівля «Донецькгеології» (одна з найстарших у місті), де був, серед іншого, мінералогічний музей.

6 лютого Денис Ярославський заявив, що армія Росії зайняла вже понад третину Бахмута: «Ворог зайняв частково місто: промзону та приватний сектор по річці. Йому справді вдається проривати невеликі ділянки фронту та наближатися до наших позицій. Зараз місто постійно, систематично знаходиться під ворожим мінометним вогнем», — сказав Ярославський.

11 лютого ЗСУ збили ворожий літак

Приватний сектор міста після боїв (березень 2023 року)

Згідно витоку розвідувальних даних з Пентагону стало відомо, що станом на 25 лютого 2023 року український гарнізон міста ледь не опинився в оперативному оточенні. Українським військовим була доступна лише одна ґрунтова дорога, що перебувала під артилерійським обстрілом супротивника. Аби запобігти повному оточенню було залучено підрозділ «Кракен» та резервні підрозділи, які планувалось застосувати в майбутньому контрнаступі.

Березень

3 березня російські військові зруйнували міст на автомобільній дорозі між Бахмутом та селом Хромове.

8 березня росіяни не змогли оточити Бахмут.

10 березня ЗСУ провели контратаку на сході Бахмута.

11 березня Олександр Сирський заявив, що оборона Бахмута ламає плани росіян і змушує відмовитись від просування далі, хоча особливо помітних успіхів України все ще не має. .

28 березня підрозділи зенітно-ракетних військ Повітряних Сил Збройних Сил України знищили російський бомбардувальник Су-24М.

31 березня бійці ЗСУ змусили російські окупаційні війська знизити темпи наступу в Бахмуті, стабілізувавши свої фланги на півночі і півдні. Про це йдеться у звіті аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW)

Квітень

Південно-західна частина міста, квітень 2023 року

3 квітня керівник угруповання «Вагнер» Пригожин заявив про нібито взяття Бахмута, показавши відеозвернення на фоні російського прапору який за його словами було встановлено на адміністративній будівлі в Бахмуті. Інформацію про захоплення міста спростував заступник міського голови Марченко, він повідомив, що бої тривають у центрі Бахмута, ситуація важка, але Сили оборони її контролюють.

В другій половині квітня українські військові повідомляли про застосування росіянами невстановлених газових речовин задушливої дії. Спроби росіян прорвати оборону в Бахмуті та його околицях відбуваються регулрно проте не дають великого успіху, тим не менш російські війська хоч і дуже повільно але продовжують наступ.

28-29 квітня на Бахмутському напрямку відбулось 27 боїв, армія РФ здійснила понад 500 обстрілів. ЗСУ продовжують контролювати дороги, які ведуть в місто попри спроби РФ їх захопити.

Травень

Благовіщенська церква на заході міста, травень 2023 року

30 квітня — 1 травня відбулась контратака українських сил у Бахмуті, внаслідок чого військові РФ залишили деякі свої позиції.

5 травня голова російської ПВК "Вагнер" Євгеній Пригожин повідомив що його підрозділ може вийти з Бахмуту 10 травня, через те що за його словами чиновники не хочуть поставляти вагнерівцям боєприпаси та зброю в потрібній кількості.

6 травня російський чеченський державний діяч Рамзан Кадиров пообіцяв зайняти позиції ПВК "Вагнер" у разі їхнього відступу через недостаток боєприпасів. Цього ж дня Євгеній Пригожин повідомив, що міністерство оборони пообіцяло надати їм усе необхідне озброєння, що надає "Вагнерівцям" можливість продовжувати активні бойові дії.

8 травня українським бійцям вдалось просунутись та звільнити від ворогів 1 кілометр території.

10 травня українські військові звільнили ще кілька квадратних кілометрів території контрольованої ворогом поблизу Бахмута.

В період з 10 по 12 травня речник Східного угруповання Збройних сил України Сергій Череватий та Олександр Сирський офіційно заявляли про просування українських сил на дистанцію від 250 метрів до 2 кілометрів, залежно від ділянки.

В середині травня українські Збройні Сили продовжують контратаки в районі Бахмута.

18 травня ЗСУ продовжують вести контрнаступальні дії на окремих ділянках фронту й просунулися вглиб на 700 метрів, звільнивши урочище Ступки. В самому Бахмуті найманці ПВК «Вагнер», за підтримки російських формувань, повільно але просуваються.

21 травня Ганна Маляр та Череватий заявили, що ЗСУ тримають споруди та приміщення у південно-західній частині міста, а також взяли Бахмут в напівоточення. Пізніше Сирський заявив, що ЗСУ готується до тактичного оточення міста.

21 травня було підтверджено присутність ЗСУ в Бахмуті, в «районі літака», так як відео окремої президентської бригади було геолоковано.

25 травня Ганна Маляр заявила, що ЗСУ продовжують тиснути ворога на флангах, щоб взяти місто у тактичне оточення.

27 травня ISW заявив, що контратаки ЗСУ ускладнюють деблокаду ПВК Вагнера. В той же день на околицях Бахмута було знищено РСЗВ "Град".

29 травня Ганна Маляр заявила, що ворог намагається посилити підрозділи, але інтенсивність наступу менша.

Червень — серпень

Влітку 2023 року позиції навколо Бахмута стали одним із напрямків довгоочікуваного українського контрнаступу.

Станом на початок червня Сили оборони України, зокрема, 3 ОШБр, повільно просувались на висотах довкола міста. Російські полонені з підрозділу «Шторм Z», захоплені в ході контратак, розповідали про використання російськими військами загороджувальних загонів проти них.

До кінця червня українським військовим вдалось відбити кілька позицій в районі Курдюмівки, Кліщіївки та на трасі Слов'янськ — Бахмут.

Під час усього літа 2023 року українські сили поступово вели бої на півдні та півночі Бахмута, займаючи ключові висоти з метою здійснити оперативне оточення міста.

Вересень

15 вересня 3 ОШБр разом з іншими підрозділами звільнила Андріївку. За заявами командування бригади, внаслідок «блискавичної атаки» ворожу 72 ОМСБр було оточено та знищено повністю, включно з начальником розвідки, трьома командирами батальйонів і особовим складом. За словами заступника командувача 3 ОШБр Максима Жоріна, бої були надзвичайно важкими, але цей населений пункт є дуже важливим плацдармом для подальших боїв за Бахмут, а також дозволяє встановити вогневий контроль над залізницею.

17 вересня бійці 80 ОДШБр, 5 ОШБр та бригади поліції «Лють» звільнили Кліщіївку.

18 вересня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський заявив, що на Бахмутському напрямку було пробито російську лінію оборони, а кілька найбільш підготовлених підрозділів ЗС РФ втратили боєздатність, серед них 72-га, 31-ша та 83-тя бригади.

У мистецтві

• SPIV BRATIV — Бахмут
• Антитіла — Фортеця Бахмут

Див. також

• Східний театр воєнних дій російсько-української війни
• Бої за Лисичанськ (2022) та автошлях Шаблон:Автошлях Т
• Бої за Попасну (2022)
• Бої за Бахмут (1918—1919)
• Бої за Артемівськ (2014)
• Бої за Соледар
• Битва за Донбас
• Обстріли Запоріжжя (з 2022)