-
Демчук Вадим Володимирович
Вадим Демчук | |
---|---|
СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Вадим Володимирович Демчук ( — Шаблон:ДС) — український військовик, учасник війни на сході України, сержант Збройних сил України. Лицар Ордена «За мужність» III ступеня, Почесний громадянин Нововолинська.
Життєпис
Народився Вадим Демчук 27 вересня 1975 року в Нововолинську. Навчався в місцевій ЗОШ № 8, після закінчення школи здобув професію машиніста електровоза у Нововолинському ПТУ № 1.[1][2] Після закінчення училища служив у лавах Національної гвардії України у роті спецпризначення. Після військової служби тривалий час працював на заробітках у Чехії та Словаччині. З початком російської збройної агресії його батькам передали Вадимову повістку до військомату. Дізнавшись про це, Вадим повертається в Україну, де він був мобілізований до лав Збройних сил. Після кількамісячної підготовки Вадим Демчук направлений сержантом до 80-ї окремої десантної бригади.[1] Із 14 січня захищав новий термінал у Донецькому аеропорту.[3][4] Рота, в якій служив Вадим Демчук, під час боїв опинилась у повному оточенні, і сержант Демчук разом із своїми побратимами зумів вийти з оточення та прорватися до позицій українських військових.[1] 20 січня, під час вибуху нового терміналу аеропорту, Вадим Демчук зник безвісти.[5][4] Тривалий час доля Вадима Демчука залишалась невідомою[6], були дані, що він потрапив у полон.[3] Тіло Вадима Демчука спочатку було в руках сепаратистів, згодом його тіло як невідомого бійця було передане до Дніпропетровська. Лише в червні 2015 року полеглий герой був упізнаний за аналізом ДНК.[1]
Після ідентифікації Вадима Демчука загиблого воїна було урочисто перепоховано у Нововолинську 8 липня 2015 року. Прощання із загиблим героєм відбувалось у Свято-Михайлівській церкві УПЦ КП на чолі з деканом Нововолинського деканату, а у похоронах взяли участь велика кількість жителів міста та бойових побратимів Вадима[3][1][4], за участю батьків загиблого воїна, хоча напередодні батько Вадима заявляв про те, що не вірить у ідентифікацію сина.[3]
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
- Указом № 14 від 26 березня 2016 р. нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно)[8].
- Нагороджений відзнакою Громадської Спілки "Всеукраїнське об'єднання «Ми українці» орденом «Хрест Героя» (посмертно).
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- Рішенням Нововолинської міської ради від 21 серпня 2018 року № 25/1 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Нововолинська» (посмертно)[9].
- 16 жовтня 2015 року на будівлі Нововолинського ВПУ, де навчався Вадим Демчук, було встановлено меморіальну дошку на честь загиблого героя-«кіборга», вже четверту по рахунку з початку війни.[5][2]
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня[10][11].
Примітки
Джерела
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4
http://cerkva-nv.com/content/kiborg
- ↑ 2,0 2,1
http://zhitomir-online.com/2015/10/16/memorialna-doshka-zagyblomu-geroyu-kiborgu-vadymu-demchuku-zyavylasya-u-novovolynskomu-vyschomu-profesiynomu-uchylyschi-de-vin-navchavsya.html
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3
http://dailylviv.com/news/sytuatsiyi-i-pryhody/u-novovolynsku-poproshchalysya-z-polehlym-komandyrom-vzvodu-lvivskoyi-80-yi-bryhady-video-20684
- ↑ 4,0 4,1 4,2
http://bug.org.ua/news/novovolynsk/iz-zahyblym-kiborhom-vadymom-demchukom-proschalys-u-novovolynsku-46525
- ↑ 5,0 5,1 В честь «киборга» с позывным Дым Вадима Демчука установили мемориальную доску в Нововолынске Шаблон:Ref-ru
- ↑
http://www.volynnews.com/news/society/rozshuk-biytsiv-z-volynskykh-batalyoniv-imena-foto
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://uaheroes.com/story/vadym-demchuk-posmertno/
- ↑
https://nov-rada.gov.ua/pro-misto/pochesni-hromadiany-mista/
- ↑
https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/20/dzvin-pamyati-prolunav-pyatdesyat-chotiri-razi%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/
- ↑ Шаблон:YouTube