-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Радівілов Роман Юрійович

Матеріал з Разом
Версія від 21:43, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Радівілов Роман Юрійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Рома́н Ю́рійович Радіві́лов (псевдо: «Гюрза», , м. Дергачі, Харківська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, с. Калинівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України, гранатометник 54-ї окремої механізованої бригади.

Життєпис

Народився 14 лютого 1984 року, місто Дергачі.

У вільний час Роман займався різьбленням по дереву, робив ікони. Частина його робіт залишилися вдома, частину дарував друзям.

Одним з перших «підняв над Харківщиною червоно-чорний прапор національно-визвольного руху України у 21 столітті».[1]

З початком військової агресії Росії, весною 2014-го року пішов до військкомату, але до армії його не допустила медкомісія. Став добровольцем ДУК «Правого Сектору». З вересня 2014 року перебував у зоні бойових дій в районі села Піски.

Восени 2016 року уклав контракт із ЗСУ, увійшов до складу першої штурмової роти «Вовків Подолянина» 54-ї ОМБр і прибув на Світлодарську дугу. Неодноразово ходив у розвідку на лінії фронту.

Неодноразово отримував поранення та контузії, під Волновахою отримав опіки, але після лікування та операцій знову повертався на лінію вогню. Перебуваючи у відпустці після поранення займався у складі загону територіальної оборони, брав участь в різних громадських акціях.

Загинув у бою на Світлодарській дузі (Донецька область) за висоту «Варяг» відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Романом загинули солдати Андрій Байбуз, Дмитро Клименко, Василь Панасенко, Сергій Степаненко, Андрій Широков, молодший сержант Володимир Андрешків та лейтенант Микита Яровий.

Розпорядженням Дергачівської міської ради № 206 від 19 грудня 2016 року в місті Дергачі було оголошено 20, 21 та 22 грудня днями жалоби за загиблим Романом.[1]

По смерті залишилась мати Людмила Петрівна та кохана дівчина Аня.

Похований у м. Дергачі (Харківська область) на Алеї слави біля братської могили героїв Другої Світової.

Нагороди та відзнаки

Шаблон:External media

Вшанування пам'яті

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 грудня[4][5].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ