-
Серебряков Олександр Вікторович
| Серебряков Олександр Вікторович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Ві́кторович Серебряко́в (Шаблон:Н , м. Дніпро, Дніпропетровська область, Україна — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, м. Миколаївка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, старший солдат Збройних сил України.
Життєпис
Народився 1992 року у місті Дніпро (на той час — Дніпропетровськ). Мешкав у Самарському районі міста. Закінчив 9 класів середньої загальноосвітньої школи № 127. З 2007 по 2010 рік навчався у Дніпропетровському професійному залізничному ліцеї, де здобув професію «Провідник пасажирського вагона, касир квитковий». Працював у Дніпропетровському моторвагонному депо Придніпровської залізниці. Через рік пішов на строкову армійську службу, яку проходив у Президентському полку, м. Київ.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України 11 березня 2014 року добровольцем прийшов до Самарського районного військкомату, призваний за частковою мобілізацією і направлений до Дніпропетровської бригади ВДВ.
Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.
Загинув у ніч на 27 червня 2014 року о 1:50 на одному з блокпостів під Слов'янськом від кулі снайпера.
- Прим. У даних, що оприлюднені Міністерством оборони, зазначено, що старший солдат Серебряков загинув 26 червня о 13:30 внаслідок мінометного обстрілу біля м. Миколаївка у Слов'янському районі[1].
Похований на кладовищі Ігрень м. Дніпро. Залишилась мати Тетяна Серебрякова. Коштом міського та державного бюджетів для матері загиблого 22-річного десантника придбано однокімнатну квартиру[2].
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 619/2014 від 26 липня 2014, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
- 5 липня 2015 неподалік стели на в'їзді у м. Слов'янськ (з боку Краматорська), де був розташований блокпост № 5, відкрито пам'ятний знак двом десантникам 25-ї бригади, які загинули у боях за визволення міста від російських терористів — Олександру Серебрякову та Роману Менделю[4].
- В грудні 2015 в м. Дніпро вул. Постишева було перейменовано на вулицю Олександра Серебрякова[5].
- У травні 2016 в КЗО НСЗШ № 127 у м. Дніпро було відкрито меморіальну дошку на честь випускника школи Олександра Серебрякова[6]
- медаль «За визволення Слов'янська» (посмертно).
Примітки
Джерела
- Серебряков Олександр Вікторович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- серця.php Хоробрі серця: Серебряков Олександр Вікторович // Сторінка пам'яті випускників на сайті ДПТНЗ «Дніпропетровський професійний залізничний ліцей».
- Пам'яті загиблого Олександра Серебрякова // Сторінка пам'яті на сайті КЗО НСЗШ № 127.
- ↑ Міноборони оприлюднило список усіх загиблих військових у зоні АТО // НБН, 11 грудня 2014
- ↑ У Дніпропетровську рішенням виконавчого комітету міської ради виділено квартири учасникам АТО та членам сімей загиблих // Дніпровська міська рада, 5 лютого 2016
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Між Слов'янськом та Краматорськом відкрили пам'ятник загиблим українським воїнам Шаблон:Ref-ru // 6264.com.ua — Сайт міста Краматорска, 5 липня 2015
- ↑ На чию честь перейменували вулиці, парки, проспекти в Дніпрі. Частина II Шаблон:Ref-ru // Vgorode.ua, 14 грудня 2015
- ↑ Відкриття меморіальної дошки на честь героя АТО Олександра Серебрякова // Відділ освіти Самарської районної у м. Дніпро ради, 24 травня 2016