-
Скочков Ігор Іванович
| Скочков Ігор Іванович | |
|---|---|
 КапітанШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:External media Шаблон:Однофамільці І́гор Іва́нович Скочко́в (Шаблон:Н , с. Благівка, Свердловський район, Луганська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, м. Луганськ, Україна) — український військовий льотчик, пілот 3-го класу, гвардії капітан Повітряних Сил Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Батько Олександра Скочкова.
Життєпис
Ігор Скочков народився на Луганщині, в селі Благівка (на той час Свердловського району, нині — Ровеньківська міська рада). 1994 року закінчив загальноосвітню школу.
1998 року закінчив Харківський інститут військово-повітряних сил.
По закінченні інституту, з грудня 1998 року служив в авіаційній частині А3840 у м. Мелітополь на посаді штурмана корабля, штурмана загону авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї авіабригади. У жовтні 2009 року звільнився в запас, у жовтні 2011 повернувся в бригаду на посаду штурмана авіаційного загону авіаційної ескадрильї.
З 14 грудня 2012 — штурман авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації Повітряних Сил ЗС України, в/ч А3840, м. Мелітополь. Пілот 3-го класу.
З початком російської збройної агресії проти України з березня 2014 року літав у Луганський та Донецький аеропорти, штурман літака Іл-76МД.
Обставини загибелі
14 червня 2014 екіпаж військово-транспортного літака Іл-76МД (бортовий номер 76777) Повітряних Сил ЗС України, під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, виконував бойовий політ в Луганський аеропорт. На борту літака перебували 9 членів екіпажу та 40 військовослужбовців дніпропетровської 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, які летіли на ротацію. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.
Близько 01:00, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, борт 76777 був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту — загинули[1][2].
У той день до Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76МД. Перший літак (бортовий номер 76683) під командуванням полковника Дмитра Мимрикова сів о 0:40. За 10 хвилин збили другий літак (бортовий номер 76777). Третій отримав наказ повертатися.
Пройшло 42 доби, перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня з дев'ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста[3].
Залишилися батьки, брат і сестра, вдома у Мелітополі — дружина та двоє дітей: син 2000 р.н. і донька 2012 р.н.
Син, Скочков Олександр Ігорович, загинув 25 вересня 2020 року в авіакатастрофі Ан-26 поблизу міста Чугуїв.[4]
Нагороди
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (20 червня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[5].
- Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
- Відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України — медалі «15 років Збройним Силам України», «За сумлінну службу» I ст.[6]
- Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «За досягнення у військовій службі» I ст.
Вшанування пам'яті
12 червня 2015 року в місті Мелітополь на території військової частини А3840 було відкрито меморіал екіпажу літака Іл-76МД (бортовий номер 76777), який загинув 14 червня 2014 року в аеропорту міста Луганськ[7][8].
Див. також
Примітки
Джерела
- Скочков Ігор Іванович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Скочков Ігор Іванович // Український меморіал.
- Вічна пам'ять Героям! // Сайт Мелітопольської міської ради.
- Льотчики збитого Іл-76 вірили, що три сімки в бортовому номері — на щастя Шаблон:Ref-ru // «Факти», 20 червня 2014.
- Життя за Україну: нехай гинуть наші вороги! Архів з оригіналу // «Запорізька правда», 4 вересня 2014.
- Найбільша втрата ЗСУ в небі: річниця аварії Іл-76 під Луганськом // «Вечірній Кам'янець» за матеріалами «Вчасно» , 14 червня 2017.
- ↑
http://www.mil.gov.ua/news/2014/06/14/vijskovo-transportnij-litak-povitryanih-sil-zbrojnih-sil-ukraini-il-76/
- ↑
http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/14/7029064/
- ↑
http://www.mil.gov.ua/news/2014/07/26/u-melitopoli-vidbulosya-pohovannya-devyatoh-chleniv-ekipazhu-vijskovo-transportnogo-litaka-il-76-md/
- ↑
https://rubryka.com/2020/09/26/v-katastrofi-an-26-pid-harkovom-zagynuv-syn-pilota-zbytogo-rosiyanamy-pid-luganskom-il-76/
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Світлина на сторінці СПИСОК жителів області, які загинули за незалежність, державний суверенітет та територіальну цілісність України // Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна
- ↑
http://www.5.ua/ato-na-shodi/na-zaporizhzhi-vidkryly-memorial-zahyblym-na-bortu-zbytoho-boiovykamy-il76-83682.html
- ↑
http://24tv.ua/u_melitopoli_uvikovichili_pamyat_geroyiv_ekipazhu_il76_n583953