-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Колотвін Олександр Вікторович

Матеріал з Разом
Версія від 12:56, 13 квітня 2023, створена ua>Леонід Панасюк
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колотвін Олександр Вікторович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Олекса́ндр Ві́кторович Колотвін (18 листопада 1984 — 16 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1984 року в місті П'ятихатки (Дніпропетровська область). Учасник війни в Афганістані. Працював кухарем, був майстром з приготування піци в підприємстві «Портфоліо» (2006—2009). Уболівав за ФК «Дніпро».

Брав активну участь у подіях Революції Гідності. У часі війни з травня 2014-го — доброволець, оператор, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар», псевдо «Саха». Брав участь в визволенні міста Щастя, селища Металіст, Лутугиного. Під селом Георгіївка зазнав кульового поранення ноги.

Загинув 16 серпня 2014 р. під час виконання бойового завдання під Хрящуватим — у Івана поцілив уламок бомби.[1] Тоді ж загинули Володимир Юричко, Дмитро Дібрівний, старший лейтенант Пилип Слободенюк. Зазнав смертельного поранення в серце.

Без Олександра лишились кохана дівчина, син, батьки Надія Василівна і Віктор Кузьмич.

Похований у місті П'ятихатки.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
  • відзнакою Київської міської Спілки ветеранів Афганістану "Орденом 3-го ступеня «Слава і честь», (за вагомий внесок у звільнення Луганщини від сепаратистів, 28 липня 2014)
  • нагороджений відзнакою Всеукраїнської громадської організації "Спілка ветеранів та працівників силових структур України «ЗВИТЯГА» «Орденом „За вірність присязі“» (3 квітня 2015, посмертно)
  • відзнакою «Зірка „Герой козацтва“» (посмертно) за вагомий внесок у звільнення Луганщини від сепаратистів
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 41.
  • Вшановується 16 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2].

Примітки

Джерела

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub

  1. За інформацією «Книги пам'яті загиблих» і Олександра Донія [1] , загинув 16 серпня. Але загибель згадується одночасно з Володимиром Юричком і Пилипом Слободенюком, що загинув 14 серпня.
  2. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях! В Міноборони вшанували загиблих захисників