Чмут Тарас Миколайович

Тарас Чмут Чмут Тарас Миколайович
СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Тарас Миколайович Чмут (Шаблон:Н 13 жовтня 1991, Коростишів) — військовий аналітик, сержант резерву морської піхоти ВМСУ, волонтер, учасник російсько-української війни. Засновник «Українського мілітарного центру» (MIL.IN.UA, до 2021 року — Український мілітарний портал). Голова фонду «Повернись живим» (з 2020).

Життєпис

Народився 13 жовтня 1991 року у Коростишеві, на Житомирщині. Батько — підприємець. Мати працює в міжнародній організації — ПРООН.

2008 року, у віці 16 років, став співзасновником «Українського мілітарного порталу».

ВступивШаблон:Коли до Інституту аеронавігації Національного авіаційного університету на спеціальність «Комплекси пілотажно-навігаційного обладнання».

Був координатором громадянської мережі ОПОРА у Житомирській області.

Російсько-українська війна

З початком війни активно допомагав Збройним силам України як волонтер, був координатором проєкту «Мілітарна допомога», створеного командою «Українського Мілітарного Порталу».

В 2015 році завершив магістратуру НАУ, здобув кваліфікацію наукового працівника за напрямком «Авіоніка», після чого вирішив вступити до лав ЗСУ. Документи оформляв два місяці — у військкоматі його спочатку не допускали до служби у морській піхоті за станом здоров'я, натомість відправляли служити на строкову службу, але він домігся свого. Пішов служити за контрактом до 501-го окремого батальйону морської піхоти, на посаду стрільця.

Вже перебуваючи на службі, не припинив волонтерської діяльності і працював над задачею забезпечити снайперів десантно-штурмової роти батальйону модернізованими снайперськими гвинтівками СВД — планувалося закупити сучасні оптичні приціли з кріпленнями, глушники, сошки з базами, буфери віддачі, лазерні далекоміри. З першого дня служби почав вести «Щоденник морпіха», яким виносив обговорення внутрішніх проблем батальйону на широкий загал. Через це мав напружені стосунки з командуванням, і наприкінці вересня 2015 року його вивели із зони бойових дій за наказом командувача АТО.

Тараса перевели на штабну посаду в Миколаєві, де розміщувався підрозділ, оскільки не змогли звільнити згідно з умовами контракту. В травні 2016 року Тарас, долаючи опір бюрократії та командування, перевівся до 137-го батальйону морської піхоти в Одесі. На той час він вже встиг пройти курси теоретичної та практичної підготовки для сержантів від британських інструкторів, зокрема як оператор американського безпілотника RQ-11 Raven.Шаблон:Уточнити Підготовка відбувалася в тому числі в зоні бойових дій на Донбасі. В Одесі він став командиром відділення безпілотної авіації, але після навчання на підрозділ Чмута безпілотників не вистачило. Згодом Тарас пройшов ще три курси від британців: мінна безпека, інструкторські курси й лідерство та медицина. Шаблон:Неавторитетне джерело Брав участь в навчаннях «Сі Бриз-2016», після яких подався на місячний курс інструкторів НАТО в Литві і здобув сертифікат інструктора. Після Литви Тарас у складі батальйону відправився до зони бойових дій, де пробув із жовтня 2016-го по червень 2017-го.

Прослужив у морській піхоті 2,5 роки, був командиром взводу розвідки 137-го батальйону. Брав участь у боях під Широкиним і Павлополем. Звільнився з лав ЗСУ у 2017 році у званні сержанта.

Після демобілізації працював в Українському Мілітарному Порталі, став співзасновником аналітичного відділу фонду «Повернись живим». На липень 2020 року був керівником цього відділу. 24 листопада 2020 року став керівником фонду. Є основним спікером подкасту «Фронтова поплава».

Робота у фонді «Повернись живим»

Приєднався до фонду «Повернись живим» у кінці 2017 році. До відділу аналітики. Шаблон:Цитата З початком повномасштабного вторгення Росії на територію України 24 лютого 2022 року, фонд очолюваний Тарасом значно збільшив залучення гуманітарної допомоги, що спрямовувалась на потреби ЗСУ та громад територіальної допомоги. За його очолювання Фонд першим з благодійних організацій отримав дозвіл купувати летальне озброєння. У травні 2022 року «Повернись живим» законтрактував, а в червні вже отримав безпілотний комплекс Bayraktar TB2 вартістю $16,5 млн.

Здобутки

22 червня 2022 року Тарас очолив рейтинг журналу Forbes «30 до 30» — молодих українців, які відбудовуватимуть країну.

Нагороди

• медаль «Захиснику Вітчизни» (23 серпня 2022) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов'язку
• Пам'ятний знак за сприяння військово-морським силам України. (2022)Шаблон:Джерело
• «Світло Справедливості» за моральне лідерство. (2023)

Див. також

• Фумінорі Цучіко
• Право на поплаву

Посилання

• Чмут Тарас Миколайович // youcontrol.com.ua

Інтерв'ю

• Військовослужбовець-волонтер Тарас Чмут розповів Житомир.info про волонтерську діяльність та конфлікт з командуванням // zhitomir.info, 28 вересня 2015
• Станіслав Козлюк, Морпіх і його щоденники // Український тиждень, 18 березня 2018
• Надія Суха, Військовий експерт Тарас Чмут: Заяви про повернення ядерного статусу для України — відвертий популізм // Українська правда, 18 липня 2019
• Ірина Левицька, Армія готова до війни. Це найважливіший здобуток із 2014 року // gazeta.ua, 21 липня 2020
• Олександр Тереверко, Новорічне бажання «під ялинку» від фонду «Повернись живим» // АрміяInform, 5 січня 2021
• Ольга Омельянчук, Данило Павлов, Повернись живим: Тарас Чмут — про те, як волонтерство трансформувалось у професійну благодійність і чому важливо підтримувати моду на допомогу іншим // theukrainians.org, 17 січня 2021
• Анастасія Рінгіс, Чому українські військові йдуть з армії. Інтерв'ю з морпіхом, керівником фонду «Повернись живим» Тарасом Чмутом // Українська правда, 27 травня 2021
• Збірка інтерв'ю з Тарасом Чмутом