-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Лобода Віктор Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 12:00, 15 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Ві́ктор Васи́льович Лобода́ (Шаблон:Н 18(30) січня 1824, Миколаїв — 7(19) березня 1889, Санкт-Петербург) — український письменник, етнограф, громадський і політичний діяч. Член Полтавської «Громади». Чоловік письменниці Стефанії Лободи.

Життєпис

Віктор Васильович Лобода походив із давнього козацько-дворянського роду. Закінчив 1843 року Петербурзький інститут шляхів сполучень. У 1843—1855 роках керував інженерними роботами під час прокладання залізниць в Україні та Білорусі. Пізніше був начальником телеграфних станцій кількох міст, зокрема у 1859—1861 роках — Полтави.

Лобода належав до активних діячів Полтавської громади, брав участь у відкритті недільних шкіл, жіночої гімназії, організації публічних читань українською мовою тощо.

1862 року був арештований за участь у підпільній революційній організації (влилась у «Землю і волю») й «українську пропаганду». Того ж 1862 року російська влада заарештувала ще кількох активних членів «Громад»: Павла Чубинського, Олександра Кониського, Петра Єфименка, Степана Носа.

Від 30 вересня до 31 грудня Лобода утримувався у Петропавловській фортеці. Згодом засланий у місто Красноуфимськ Пермської губернії без права повернутися в Україну.

Звільнившись, довгі роки працював за межами батьківщини. Від 1865 року працював у соляному управлінні. 1868 року переїхав у Воронеж і був звільнений від поліційного нагляду, однак без права повертатися в Україну. 1875 року в чині колезького асесора поступив на службу в Міністерство шляхів сполучення.

Творчість

Автор комедії «Пройдисвіт-шкубент» (1857). Матеріали етнографічної експедиції по Дністру лягли в сюжетну основу збірок оповідань і нарисів «Записки інженера» (1856—1857), «Вечір двох сусідських хаток м. Бельця» (1857).

Соціальну та правову нерівність різних суспільних верств Лобода розкрив у нарисі «Сортування людей при вході до церкви» (1861) [1].

До питань української історії і культури, права українського народу на розвиток національної мови й освіти письменник привернув увагу в «Листах до видавця» (1857—1859), науково-публіцистичних статтях «Про байдужість нашу до власної народності» (Шаблон:Lang-ru) та «Про викладання українською мовою» (обидві — 1861).

Автор спогадів про Тараса Шевченка (публікувалися в «Киевской Старине»).

Значна частина творів Лободи лишилася неопублікованою.

Примітки

Література

  • Лобода, Виктор В. // Деятели революционного движения в России: Биобиблиографический словарь. — Т. 1. — Часть 2: Шестидесятые годы. — Москва, 1928. — Столбец 218.
  • Лобода Віктор //  — Т. 4. — С. 1373.
  • Лобода Віктор // Шаблон:ДІУ-2001 — С. 420.
  • Лобас П. О. Лобода Віктор Васильович // Шаблон:УЛЕ/3 — С. 221.

Посилання

Шаблон:Hist-stub

  1. Лобода В. Сортировка людей при входе в церковь // Основа: Южно-русский литературно-учёный вестник. — Санкт-Петербург, 1861. — Июль. — Раздел 2 «Вісті». — С. 17—27. Перепечатано из «Современной Летописи Русского Вестника» (№ 28). Дата: «29 марта 1861 г. Полтава».